Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №521/13313/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/13313/26

Номер провадження 3/521/4069/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

за участю:

особи, яка притягується до відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хаджибейського районного суду м. Одеси справу, що надійшла з УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, незаміжньої, маючої неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ), працюючої мерчендайзером продукції торгової марки «Біла Береза» та пекарем на хлібзаводі №3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №314837 від 15.07.2026 року, вбачається, що 15.07.2026 року о 13:50 годин за адресою: АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 допустила до керування мотоцикла Bosver PH10D, без д.н.з. свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства». Правопорушення вчинено повторно протягом року, протокол ГП №314836 від 24.05.2026 року.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені в протоколі, підтвердила, свою провину визнала та у вчиненому щиро каялась. З огляду на тяжке матеріальне становище просила обмежитись мінімальним покаранням.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечувати належні умови життя дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд, проаналізувавши надані матеріали, вважає, що обставини правопорушення узгоджуються з наданими документами та вважає доведеним, що дії (бездіяльність) ОСОБА_1 , які мали місце 15.07.2026 року, підпадають під ознаки правопорушення, пов`язаного з невиконанням нею обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2026 року, ОСОБА_1 є особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за невиконання нею обов`язків щодо виховання дитини (ч. 1 ст. 184 КУпАП).

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій (бездіяльності) ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.

Факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, а також приймаючи до уваги відношення особи до події, зокрема щире каяття, суд дійшов до висновку, що у даному випадку до ОСОБА_1 можливо застосувати мінімальне стягнення, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 184, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Н.Л. Кузьменко