Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №521/8894/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8894/26

Номер провадження № 2/521/6706/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне)

17 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участі секретаря судового засіданні Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 29.05.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у сторін є спільна дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 2018 року сторони. проживають окремо, дитина залишилась проживати разом з матір?ю. Наразі позивачка самостійно здійснює виховання та повноцінне забезпечення сина. Батько дитини проживає окремо, належної фінансової допомоги на утримання сина належним чином не надає, його участь у матеріальному забезпеченні дитини є нерегулярною та недостатньою для задоволення потреб дитини.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02 червня 2026 провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання представник позивачки не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З позовної заяви та досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 15 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 174, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 видане 15 липня 2006 року.

Під час шлюбу у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , актовий запис № 242.

З 2018 року і по сьогоднішній день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишився проживати разом з матір?ю за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_2 .

Cудом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має статус дитини-інваліда, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 виданого УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР та медичним висновком № 22/2024 від 30 квітня 2024 року.

З посвідченням серії НОМЕР_4 також вбачається, що законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю є ОСОБА_1 .

З виписки медичної книги стаціонарного хворого № 2274, консультаційного висновку спеціаліста від 12.08.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз – Q796 ( ОСОБА_4 ), серцево-клапаний тип, гомозиготне носійство, аутосомно- домінантний тип. Недостатність мітрального клапана | ступеня (стулки МК подовжені та диспластичні, пролапс передньої стулки МК І ступеня), дилатація кореня аорти та висхідної аорти, СН І ступеня. Ідіопатичний лівобічний сколіоз II ступеня. Pes cavus bilateralis. OD далекозорий астигматизм.

Статтею 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

В силу ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч.2 ст.182 СК України).

За правилами ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, суд наголошує, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 червня 2021 року, справа №643/11949/19.

Суд також вертає увагу, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

Суд також бере до уваги,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має статус дитини-інваліда, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 виданого УСЗН в Хаджибейському районі ДП та СП ОМР.

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначення дитина з інвалідністю - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

У зв`язку із системним характером захворювання (синдром Елерса — Данлоса вражає сполучну тканину всього організму), дитина в міру зростання потребує безперервного медичного нагляду, регулярних високовартісних обстежень (ЕхоКГ, моніторинг стану аорти, консультації кардіолога, ортопеда, офтальмолога), курсового медикаментозного лікування, постійної фізичної та комплексної реабілітації, придбання ортопедичного взуття, засобів корекції зору, а також створення особливих умов для навчання та розвитку.

Відповідач попри свій обов`язок, не бере регулярних участі в утриманні власної дитини, проте є здоровою та працездатною особою, проходить службу в Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_5 , отримує стабільний дохід, та, як батько, має виконувати свій обов?язок по утриманю дитини та сплачувати аліменти.

Окрім того, у відповідача відсутні на утриманні інші діти чи непрацездатні батьки та будь-які хронічні захворювання які б обмежували чи унеможливлювали можливість його працездатності.

На підставі вищевикладеного, враховуючи матеріальний стан відповідача та потреби дитини, а також інші встановлені обставини, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1\3 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, а саме з 29.05.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суд вважає, що такий розмір аліментів, з урахуванням обов`язку позивачки по утриманню дитини, забезпечить потреби дитини, відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача, задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів, і з урахуванням балансу інтересів батьків та дитини буде достатнім для забезпечення її належного утримання та відповідатиме можливостям батька надавати таку допомогу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивачка звільнена.

В порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1331,20 грн. стягується з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184 СК України, ст.ст. 12, 76 81,141, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 29.05.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В порядку ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Я. Роїк