Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №947/34766/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/34766/26

провадження №1-кп/947/1329/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026167480000018 від 04.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. До Київського районного суду міста Одеси з Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026164480000122 від 05.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

2. Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом з`ясовано, що органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: у листопаді 2023 року, більш точна дата та час не встановлені, потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до ОСОБА_2 , який на той час перебував в статусі адвоката, із потребою у юридичній допомозі. ОСОБА_2 запевнивши потерпілого про надання юридичної допомоги, 30.11.2023 уклав з ОСОБА_3 договір про надання правничої допомоги №ВК-8.

3. У подальшому, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свій статус адвоката та довірливі відносини з ОСОБА_3 , шляхом повідомлення завідомо неправдивих відомостей з метою введення потерпілого в оману, 19.09.2024 року надіслав ОСОБА_3 через месенджер «WhatsApp» текст, оформлений як судове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.09.2024 року по справі №509/76483/23, відповідно до якого позов ОСОБА_3 нібито був задоволений, а право власності потерпілого на квартиру відновлено.

4. При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що зазначене судове рішення Овідіопольським районним судом Одеської області не ухвалювалося, однак умисно повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості щодо результатів розгляду його справи, створивши у потерпілого хибне уявлення про те, що доручена ним ОСОБА_2 справа фактично вирішена на його користь.

5. В той же час, ОСОБА_3 перебуваючи за межами України та не маючи можливості особисто перевірити зазначені обставини, довіряючи ОСОБА_2 , як адвокату та вважаючи повідомлені ним відомості достовірними, сприйняв зазначену інформацію як підтвердження фактичного вирішення питання щодо конкретної квартири, внаслідок чого ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 86550,00 гривень, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

6. У подальшому, ОСОБА_3 встановив, що зазначене судове рішення Овідіопольським районним судом Одеської області не ухвалювалося, а право власності на квартиру йому не було відновлено.

7. Отже, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).

8. Відповідно до заяви обвинуваченого від 19.08.2026, складеної в присутності захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

9. Згідно із заявою потерпілого ОСОБА_3 , останній також згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

10. Відповідно до ч.1 ст.190 КК України, кримінальна відповідальність настає за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

11. Таким чином, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд робить висновок, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України доведена поза розумним сумнівом, а її дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

12. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

13. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України суд вважає визнання вини та згода на розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку.

14. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

15. ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як кримінальний проступок, раніше не судимий, відсутні відомості про його працевлаштування. На обліку в медичних установах не перебуває.

16. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.190 КК України, а саме: у виді пробаційного нагляду, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки відсутні відомості, що обвинувачений працює та може сплатити штраф з урахуванням вимог ч.2 ст.53 КК України, а покарання у виді громадських робіт, на думку суду не буде сприяти виправленню обвинуваченого.

17. Речові докази, процесуальні витрати та заходи забезпечення кримінального провадження сторонами не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один (1) рік.

2. Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку пробаційного нагляду, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

3. Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

4. Цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, з інших підстав цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього вироку.

5. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1