Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №741/1730/25
Суддя: Авраменко О. В.
Справа № 741/1730/25 Головуючий у 1 інстанції Киреєв О. В.
Провадження № 33/4823/734/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року місто Чернігів
Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
В С Т А Н О В И В:
Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою, 15 вересня 2025 року о 16 годині 45 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) «OPEL Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що з постановою суду він був ознайомлений після надходження її на електронну пошту адвоката 28.07.2026 року, а тому строк на оскарження пропущено з поважних причин.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів порушення ним ПДР, які були б законною підставою для його зупинки працівниками поліції. Вказує, що 15.09.2025 поліцейським була висловлена пропозиція пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу або у лікарні, від якої він мав право відмовитися без жодних правових наслідків, оскільки водій зобов`язаний виконувати винятково вимогу, а не пропозицію працівників Національної поліції. Вважає, що працівники поліції пропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння не маючи при цьому будь-яких підстав та передумов, оскільки згідно записів з бодікамери видно, що він поводив себе адекватно, мова була розбірлива та ясна, а його рухи були чіткі. Також вказує про порушення його права на захист при складанні адміністративного протоколу, який був складений у його відсутність та йому не було роз`яснено право на захист та інші права. Крім того, він поїхав у своїх справах, оскільки на запитання чи затриманий він, працівники поліції відповіли, що ні, не повідомивши про складання відносно нього адміністративного протоколу.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Статтею 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи обставини, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя вважає, що ОСОБА_1 такий строк пропущено з поважних причин, а відтак він підлягає поновленню.
Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
За змістом п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містить і розділ Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року, №1395, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов`язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров`я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, для фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння наявність свідків не вимагається, якщо така фіксація здійснена поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2025 року, серії ЕПР1, №454832, 15 вересня 2025 року о 16 годині 45 хвилин в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував автомобілем «OPEL Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 або в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозаписів з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції та з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений поліцейським. Після зупинки, в ході спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), повідомивши про які, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, на що останній відповів відмовою. Після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній теж відмовився.
При цьому поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не дочекавшись складення матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 залишив місце зупинки транспортного засобу. Водночас, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Такі обставини, крім протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів, також підтверджуються:
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці) та факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду;
- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці) та те, що огляд не проводився.
Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції.
В апеляційній скарзі захисник акцентував увагу на незаконності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Однак апеляційний суд вважає наведені доводи непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно із Законами України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію України».
Окрім того, відповідно до п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів №1456 від 29.12.2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Згідно із п. 10 Постанови уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України, Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який безперервно діє і до тепер.
Також згідно з пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають право застосовувати превентивні заходи, зокрема перевіряти документи та зупиняти транспортні засоби.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння та законних підстав для проведення відповідного огляду також є необґрунтованими.
В силу ст. 266 КУпАП та п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, поліцейський є особою, уповноваженою на виявлення ознак, які дають поліцейському підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння.
Тобто поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу. При цьому оцінка поліцейським наявності ознак сп`яніння є лише підставою для направлення особи на медичний огляд, а не доказом перебування у стані сп`яніння. Остаточне встановлення або спростування такого стану повинно здійснюватися саме за результатами огляду у визначеному законом порядку.
При цьому, поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови, які відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, є ознаками алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі, а також в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння.
Суд першої інстанції, оцінюючи ці відомості у сукупності з відеозаписом, поясненнями самого ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у працівників поліції достатніх підстав запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння.
Зазначене вище спростовує доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції лише запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, а не висунули відповідну вимогу, апеляційний суд також вважає безпідставними.
Із досліджених судом відеозаписів убачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я, від проходження якого останній відмовився. Саме по собі використання працівниками поліції словесної форми «пропозиція» не змінює правової природи їхніх дій та не спростовує факту відмови особи від проходження огляду у встановленому порядку.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так само безпідставними є доводи щодо порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки з відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що після відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейський повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, не дочекавшись складення матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 залишив місце зупинки транспортного засобу. При цьому, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 252, 280 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив вище зазначені докази, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 15.09.2025 року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вчиненого адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними доказами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО.В.Авраменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua