Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №750/16934/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/16934/25

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1239/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

учасники справи:

позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області,

відповідач ОСОБА_1 , -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2026 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про повернення переплати пенсії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь переплату пенсії у розмірі 47 429,14 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 20.04.2023 по 30.04.2024 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначав, що у квітні 2024 року відповідачу було продовжено виплату пенсії по інвалідності на період дії воєнного стану з 01.05.2024 по 14.11.2024. У травні 2024 року виплату пенсії відповідачу продовжено згідно довідки МСЕК (серія 12 ААГ № 792561) з 01.05.2024 по 31.05.2025.

Указував, що 18.04.2025 до Управління надійшли документи щодо результатів оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно до яких відповідачу з 01.05.2024 групу інвалідності не встановлено.

Уважав, що так як групу інвалідності відповідачу не було продовжено з 01.05.2024, по його особовому рахунку виникла переплата пенсії за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 в сумі 47 429,14 грн, таким чином, зазначені кошти були виплачені відповідачу безпідставно.

Звертав увагу суду на те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області вживалися заходи досудового регулювання спору, було запропоновано відповідачеві добровільно повернути переплату пенсії, однак кошти останнім не внесено.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2026 відмовлено в позові ГУ ПФУ в Чернігівській області до ОСОБА_1 про повернення переплати пенсії.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на його незаконність, ухвалення без належного з`ясування дійсних обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки переплата пенсії виникла в результаті невстановлення відповідачу групи інвалідності з 01.05.2024 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соцільних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», існує факт безпідставно виплачених коштів в сумі 47 429,14 грн, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні, а рішення районного суду залишити без змін.

Зазначає, що призначення йому пенсії ґрунтувалось на рішеннях уповноважених органів та знайшло своє відображення в довідках до актів огляду МСЕК та залишались чинними на травень 2025 року, що в свою чергу, нівелює ствердження позивача про «не продовження групи інвалідності».

Указує, що законодавством презюмується, що суми пенсій, виплачені надміру можуть бути повернуті лише у випадках зловживань з боку пенсіонера або/та подання ним же недостовірних даних або прорахунку самого пенсійного фонду. Прикладів такого в апеляційній скарзі не наведено.

Наголошує, що позивачем не надано суду доказів неправомірної поведінки відповідача або подання ним неправдивих даних, беручи до уваги те, що нарахування пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, а тому відсутні будь-які підстави для задоволення апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку з повернення надміру виплачених сум пенсії, оскільки обов`язковою умовою для їх стягнення, відповідно до статті 50 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту зловживання з боку пенсіонера або його вини у поданні недостовірних відомостей, чого судом у даній справі не встановлено.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20.04.2023 по 30.04.2024.

Рішенням №254150025300 від 26.05.2023 Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначило відповідачу пенсію в сумі 4189,67 грн, щомісячно, на підставі довідки МСЕК серії 12ААГ № 447845 (дата встановлення інвалідності – 20.04.2023; період встановлення інвалідності – з 20.04.2023 по 30.04.2024) (а.с. 6).

Відповідно до підпункту 146.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції № 4170-IX від 19.12.2024, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058-IV), для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

На підставі зазначеної норми виплата пенсії відповідачу була продовжена з 01.05.2024 до 31.05.2025 без результатів повторного огляду МСЕК.

У квітні 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України надійшла сканована копія Акта приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» та Витяги відповідно до вказаного Акта приймання-передачі, зокрема на ОСОБА_1 , згідно яких останньому групу інвалідності не встановлено з 01.05.2024 (а.с. 12, 13).

За даними особового рахунку відповідача, у результаті здійснення пенсійних виплат за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 утворилася переплата пенсії в загальному розмірі 47 429,14 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.04.2025 № 2500-0403-8/26681 повідомлено про переплату пенсії за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 у сумі 47 429,14 грн та запропоновано добровільно внести на рахунок позивача або надати згоду на утримання виниклої суми переплати за заявою.

На час подання позову до суду залишок коштів по переплаті пенсії на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не надходив.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, що виникають у процесі призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими визначений порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру.

Згідно зі ст. 1 Закону ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч. 1 ст. 30 Закону).

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством (ч. 1 ст. 31 Закону).

За змістом ст. 34 Закону пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, в якому її визнано здоровою, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби). Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду (підпункт 146.1 розділу XV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління ПФУ від 21 березня 2003 року (у редакції постанови правління ПФУ від 25 листопада 2014 року).

Згідно з п. 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган ПФУ, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У пункті 4 Порядку міститься роз`яснення, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу ПФУ, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши обставини даної справи, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ГУ ПФУ в Чернігівській області про стягнення переплати пенсії.

Судом у справі встановлено, що у період з 01.05.2024 по 31.05.2025 пенсія відповідачу нараховувалася згідно акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №792561.

У подальшому, ОСОБА_1 скасовано групу інвалідності з 01.05.2024 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № 4629 від 11.03.2025.

Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери – у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Як правильно констатував суд першої інстанції, переплата пенсії в спірний період виникла не внаслідок зловживання з боку відповідача та не через подання ним недостовірних відомостей, а в результаті застосування органом Пенсійного фонду України положень підпункту 146.1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції № 4170-IX від 19.12.2024, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якими на період дії воєнного стану передбачено продовження виплати пенсії особам з інвалідністю без проходження повторного огляду медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 на момент отримання пенсійних виплат було відомо про будь-які обставини, які могли б свідчити про безпідставність їх отримання. Також відсутні докази того, що відповідач подавав до органу Пенсійного фонду недостовірні відомості, приховував інформацію, яка мала значення для призначення чи виплати пенсії, або будь-яким іншим чином сприяв виникненню спірної переплати.

Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення експертною команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про невстановлення групи інвалідності ОСОБА_1 із 01.05.2024 прийняте 11.03.2025, тобто за минулий період.

Отже, виникнення переплати пенсії у даному випадку було зумовлено не неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, а зміною у подальшому висновку щодо наявності підстав для встановлення йому інвалідності, причому таку зміну здійснено компетентним органом заднім числом — з 01.05.2024.

Оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, посилання апеляційної скарги на положення ст. 1212, 1215 ЦК України є безпідставними.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Така позиція полягає в тому, що особа – суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2026 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О. Є. Мамонова

Судді: Н. В. Висоцкая

Н. В. Шитченко