Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №750/13366/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13366/25

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1109/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів – Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту – ТОВ «ФК «Кредит-капітал», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №101892402 від 09.07.2024 в сумі 33 678,33 грн, суму сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101892402, за умовами якого останньому було надано грошові кошти у розмірі 5 000 грн на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших передбачених платежів.

Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі, відповідач підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у визначеній сумі, однак відповідач не сплатив кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 33 678,33 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків – 22 584,33 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 550 грн, сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5 544 грн.

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги, у тому числі і до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2026 у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-капітал» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію кредитного договору та додатків до нього, розрахунок заборгованості, а також платіжне доручення, що підтверджує факт перерахування відповідачу кредитних коштів. Відповідно до наданих документів відповідач отримав кредитні кошти, а свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув суму кредиту, комісію за видачу кредитних коштів та відсотки за користування кредитом.

Заявник звертає увагу, що факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача та відомостями про щоденні нарахування та погашення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ФК «Кредит-капітал» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача на підставі договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) №101892402 від 09.07.2024, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачеві.

Суд констатував про відсутність підстав вважати, що ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги, оскільки для відступлення права вимоги необхідним є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, що не було доведено позивачем належними та допустимими доказами під час судового розгляду.

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копію анкети-заяви №101892402 від 07.07.2024 сайт: tengo.ua, з наступною інформацією: сума кредиту – 5 000 грн, строк кредиту – 15 днів з 09.07.2024, дата повернення кредиту – 24.07.2024, сума до повернення – 24 874 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: проценти за користування кредитом – 19 299 грн, нараховується за ставкою None відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, позичальник – ОСОБА_1 та зазначені його РНОКПП, дата народження, паспортні дані, номер телефону, адреси місця реєстрації та проживання, освіта,соціальний статус, місце роботи, доходи та інше, відображений процес оформлення та розгляду заяви 101892402 та вказані погоджені умови кредитування по даній заяві (а.с. 16 зворот – 17).

Анкета-заява підписана лише генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вінніченком О. В. з відтиском печатки товариства, будь якого підпису ОСОБА_1 , КЕП, одноразовим ідентифікатором / електронного чи власноручного, анкета-заява не містить.

Згідно з ксерокопією договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) №101892402 від 09.07.2024 його укладено між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець, товариство) та ОСОБА_1 (позичальник) (а.с. 8-15). Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору у кредит (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. (п. 1.1. договору)

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 09.07.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4 договору повернення кредиту та сплата процентів має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежі): 19.06.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з п. 1.5.-2.1. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 19 874 грн. Денна процентна ставка складає 1,15%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11417,45 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 24 874 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту, розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дата платежу) відповідно до графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Комісія за надання кредиту: 575 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 11,50 відсотків від суми кредиту: якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 19 299 грн.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього договору.

Позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця можуть бути збільшені лише за письмовою згодою позичальника

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність – комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству. (п. 6.1., 6.2. договору)

Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що:

- він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил;

- він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками;

- на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує;

- вся інформація зазначена в цьому договорі, а також та, що надана товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною;

- він відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 Правил, що розмішені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору;

- він та/або його дружина/чоловік не є військовослужбовцями, які відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проценти за користування кредитом не нараховуються. (п. 6.3 договору)

У додатках №1, №2, №3 до договору містяться відповідно графік платежів, заява на отримання кредиту №101892402 та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії з кредитним договором.

Договір про споживчий кредит №101892402 від 09.07.2024 підписаний ОСОБА_1 09.07.2026 16:38 одноразовим ідентифікатором 317513.

Згідно з ксерокопією платіжного доручення 92563165 від 09.07.2024 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 5 000 грн, банк платника ТОВ ФК Контрактовий дім, код банку 35442539, дебетний рахунок НОМЕР_2 , банк отримувача 537541, код банку MASTERCARD, кредит рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 101892402 (а.с. 17 зворот). Зазначене платіжне доручення завірене лише підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ «Мілоан», не містить будь-яких банківських відміток про його виконання.

ТОВ «Мілоан» надано копію відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №10892402 за період з 09.07.2024 по 26.11.2024 та виписку з особового рахунку за кредитним договором (а.с. 18-19, 19 зворот).

Також позивачем до позовної додано копію довідки ТОВ «Мілоан» від 09.09.2025 про ідентифікацію ОСОБА_1 , в якій зазначено, що акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 317513, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику – 09.07.2024, 16:38, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор - НОМЕР_3 (а.с. 16).

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №101892402 від 09.07.2024 за період з 27.11.2024 по 19.06.2025 загальна сума заборгованості становить 33 687,33 грн (а.с. 20-21).

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114-МЛ/Т (а.с. 22-34), за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимог (надалі – права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (надалі - портфель заборгованості)Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог у кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.(п. 1.1, 1.2 договору).

Документація – документи, які є в наявності у кредитора та засвідчують права, що передаються, а саме: 1. правила надання фінансових послуг, що діяли на момент видачі кредиту; 2. оригінал кредитного договору; 3. заповнена боржником заявка на отримання кредиту в електронній формі; 4. детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів боржника по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування; 5. копії паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційного коду боржників (за наявності); 6. докази перерахування коштів на рахунок боржника, платіжні документи про виконання боргових зобов`язань (або їх частини) боржника за кредитним договором; 7. інші документи, що засвідчують права вимоги до боржника, та містять інформацію, яка є важливою для здійснення права вимоги новим кредитором та/або які можуть бути витребувані судом у нового кредитора, за умови їх наявності у кредитора.

Оплата права грошової вимоги (без ПДВ) – ціна придбання новим кредитором у кредитора права грошової вимоги за кредитним договором по конкретному боржнику, яка вказана в реєстрі боржників (додаток №1). (п. 2 договору)

У відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів, та які входять до портфелю заборгованості. Загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 25 430 262,64 грн станом на дату підписання сторонами цього договору.

Оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку.

За цим договором кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає належні кредиторові права вимоги в розмірі портфетя заборгованості.

Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредиторові документацію в порядку, передбаченому цим договором.

Права вимоги переходять до нового кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього договору, після чото новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення прав вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників (додаток №2) відповідно до п. 8.3.2. договору. (п. 6.1 – 6.2.3 договору)

В якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2 042 877,28 грн без ПДВ. При цьому оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно цього договору, щодо кожного окремого боржника, визначається згідно з додатком №1 до даного договору. (п. 7.1 договору)

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 26.11.2024 до договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 26.11.2024, складений за формою згідно із додатком №1 до договору. Кількість боржників - 2663. Загальна сума заборгованості (кредитного портфелю) – 45 430 262,64 грн. (а.с. 34 зворот-35).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №114-МЛ/Т від 26.11.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №101892402 від 09.07.2024 становить 19 200 грн, сума заборгованості по тілу кредиту за увесь строк кредитування – 4 200 грн, сума простроченої заборгованості по кредиту – 800 грн, сума заборгованості по процентам за користування кредитом – 294 грн, сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом – 7 812 грн,сума заборгованості по комісії за надання кредиту за увесь строк кредитування – 350 грн, сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту – 200 грн, сума заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5 544 грн (а.с. 36).

З копії платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №8083 від 26.11.2024 слідує, що ТОВ «ФК «Кредит-капітал» перераховано ТОВ «Мілоан» кошти в сумі 2 042 877,28 грн, як оплату згідно договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 без ПДВ (а.с. 35 зворот).

Наявна у матеріалах справи ксерокопія претензії на ім`я та адресу ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за договором №101892402 від 09.07.2024 датована 10.09.2025 та не містить документів, що підтверджують її направлення відповідачу (а.с. 36 зворот).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч. 1).

У ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.18 у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Отже із аналізу вищезазначених норм матеріального права суд робить висновок, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).

На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав до суду копії анкети-заяви на кредит №101893402 від 07.07.2024, договору про споживчий кредит № 101892402 від 09.07.2024 з додатками до нього, платіжного доручення 92563165 від 09.07.2024 про перерахування 5 000 грн, відомостей про щоденні нарахування та погашення надані ТОВ «Мілоан», довідки про ідентифікацію від 09.09.2025, договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 та розрахунку заборгованості.

Договір про споживчий кредит №101892402 від 09.07.2024 підписаний сторонами, в тому числі ОСОБА_1 , одноразовим ідентифікатором 317513.

При цьому, додатки до договору, а саме графік платежів, заява на отримання кредиту, додаткові контактні дані, а також будь які інші надані позивачем документи (анкета-заява на кредит, відомості про щоденні нарахування та погашення, довідка про ідентифікацію) відповідачем ні електронним, ні власноручним підписом не підписані

Крім того, предметом доказування у цій справі є, зокрема, факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000 грн. Отже, позивач повинен надати належні та допустимі докази фактичного виконання платіжної операції, а не лише документи, які свідчать про намір її здійснити.

Однак, належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів матеріали справи не містять.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» передбаченого договором обов`язку щодо надання кредитних коштів (безготівкове перерахування на рахунок) позивачем надано ксерокопію платіжного доручення 92563165 від 09.07.2024 з наступними реквізитами: платник ТОВ «Мілоан», банк платника ТОВ ФК Контрактовий дім, код банку 35442539, дебетний рахунок НОМЕР_2 , сума 5 000 Українська гривня, отримувач ОСОБА_1 , банк отримувача 537541, код банку MASTERCARD, кредит рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 101892402. Платіжне доручення завірене лише підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ «Мілоан».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція є розпорядженням ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Таким чином, платіжна інструкція (платіжне доручення) лише містить волевиявлення платника щодо здійснення переказу коштів, але сама по собі не підтверджує факту виконання такої операції та зарахування коштів на рахунок отримувача.

Згідно із п.п. 14 п. 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, (далі Положення №75 від 04.07.2018) первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пунктами 43, 46, 51, 52 Положення №75 від 04.07.2018 встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції).

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Надана позивачем копія платіжного доручення №92563165 від 09.07.2024 не містить жодної відмітки банку або іншого надавача платіжних послуг про прийняття до виконання чи виконання платіжної операції, не містить реквізитів, які б підтверджували успішне виконання переказу, не підтверджує списання коштів з рахунку платника та їх зарахування на рахунок відповідача.

Зазначений документ містить істотні невідповідності: у графі «код банку» зазначено «MASTERCARD», хоча Mastercard є міжнародною платіжною системою, а не банком чи надавачем платіжних послуг, який має банківський код або інший ідентифікатор, що використовується для ідентифікації установи, яка обслуговує рахунок отримувача. У графі «кредитний рахунок №» зазначено лише частину номера платіжної картки ( НОМЕР_1 ), що не дає можливості встановити рахунок, на який нібито були перераховані кошти, та перевірити, чи належить він саме відповідачу.

Крім цього, копія платіжного доручення засвідчена виключно підписом уповноваженої особи та печаткою самого ТОВ «Мілоан», документ не підтверджений жодною фінансовою установою або надавачем платіжних послуг, в тому числі ТОВ ФК Контрактовий дім, який зазначений як банк платника, і тому не може вважатися належним доказом виконання платіжної операції.

Таким чином, подана позивачем ксерокопія платіжного доручення не відповідає формі розрахункового документа, не містить обов`язкових реквізитів, що дають можливість перевірити факт виконання платіжної операції, та не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом перерахування кредитних коштів відповідачу, а тому не підтверджує виконання первісним кредитором свого обов`язку за кредитним договором.

Крім того, ані кредитний договір, ані графік платежів, як додаток до нього, не містять реквізитів банківського рахунку, на який ТОВ «Мілоан» мало перерахувати кредитні кошти в сумі 5 000 грн відповідачу ОСОБА_1 .

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено, що жодного документа від надавача платіжних послуг, який підтверджує успішне виконання платіжної операції, позивачем не надано.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час перегляду справи апеляційним судом, позивач не скористався передбаченим ст. 84 ЦПК України процесуальним правом на витребування у банку або іншого надавача платіжних послуг відомостей щодо емітування платіжної картки (наявності банківського рахунку), її належності відповідачу, а також документів, які підтверджують зарахування на неї кредитних коштів.

Ураховуючи вищевикладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги підтверджені належними доказами, зокрема копією кредитного договору та додатків до нього, розрахунком заборгованості, а також платіжним дорученням, що підтверджує факт перерахування відповідачу кредитних коштів.

Посилання заявника на те, що факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача та відомостями про щоденні нарахування та погашення, не є слушними, оскільки вказані документи є внутрішніми документами первісного та нового кредиторів та не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні чинного законодавства.

Відтак, є правильним висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «Кредит-капітал» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача на підставі договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) №101892402 від 09.07.2024, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачеві.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Таким чином, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги, з огляду на недоведеність існування самого зобов`язання, за яким відступається таке право.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ФК «Кредит-капітал» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2026 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал - залишити без задоволення.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О. Є. Мамонова

Судді: Н. В. Висоцька

Н. В. Шитченко