Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №729/599/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/599/26 1-кп/729/118/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

25.08.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиця об`єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270400000052 від 10.04.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року у справі № 734/2493/25, яка набрала законної сили 01.07.2025 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Однак, 10.04.2026 року, близько 17 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що його позбавлено права керування транспортними засобами, з метою пересування, маючи реальну можливість виконати постанову суду, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Лесі Українки в селі Марківці Ніжинського району Чернігівської області, де поблизу домоволодіння № 2 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України.

Тим самим, ОСОБА_5 умисно не виконав постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року у справі № 734/2493/25, яка набрала законної сили 01.07.2025 року, якою йогопозбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року у справі № 734/2493/25, яка набрала законної сили 01.07.2025 року, його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, маючи реальну можливість виконати зазначене судове рішення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконаннявсіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 10.05.2026 року близько 18 год., керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Калинова в с. Марківці Ніжинського району Чернігівської області, де поблизу домоволодіння № 4 був зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції Відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській областіза порушення Правил дорожнього руху України.

Тим самим, ОСОБА_5 умисно не виконав постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року у справі № 734/2493/25, яка набрала законної сили 01.07.2025 року, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав частково та пояснив, що транспортним засобом 10.04.2026 року, як зазначено в обвинувальному акті, він не керував, за кермом автомобіля не перебував, а тому постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року не порушував. Разом з тим, пояснив, що 10.05.2026 він керував транспортним засобоммарки «ВАЗ» моделі «2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за викладених у обвинувальному акті обставин. Також зазначив, що про існування вказаної постанови суду та позбавлення його права керування транспортними засобами йому було відомо з березня 2026 року.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, доходить висновку, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю доведена та підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, а саме:

витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до яких 10.04.2026 року до ЄРДР за № 12026270400000052 та 11.05.2026 року до ЄРДР за № 12026270400000070 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. З витягів вбачається, що 10.04.2026 року та 10.05.2026 року працівниками поліції у с. Марківці Ніжинського району Чернігівської області було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , під час перевірки якого за інформаційною системою Національної поліції встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до постанови Козелецького районного суду Чернігівської області (т. 1 а.с. 60, 139);

протоколами огляду місця події від 10.04.2026 року та 10.05.2026 року, відповідно до яких слідчим СВ ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області проведено огляд місць події, під час яких зафіксовано місця зупинки автомобіля марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , його зовнішній вигляд, ідентифікаційні дані та обставини виявлення транспортного засобу, до протоколів додано фототаблиці (т. 1 а.с. 64–71, 143-146);

протоколами зняття показань з технічних приладів від 15.04.2026 року та 11.05.2026 року, згідно з якими проведено огляд оптичних носіїв із відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, на яких зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 під час обох епізодів (т. 1 а.с. 73–80, 148-158);

відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, з яких вбачається, що 10.04.2026 року та 10.05.2026 року ОСОБА_5 керував автомобілем марки «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_1 , після його зупинки виходив із-за керма транспортного засобу та підтверджував працівникам поліції, що йому відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами відповідно до постанови Козелецького районного суду Чернігівської області, яка набрала законної сили (т. 1 а.с. 74, 150);

постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 року у справі № 734/2493/25, яка набрала законної сили 01.07.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначена постанова містить відмітку про набрання нею законної сили 01.07.2025 року, що свідчить про обов`язковість її виконання відповідно до вимог закону (т. 1 а.с. 122).

Дослідивши вищевказані докази, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, суд приймає їх до уваги при розгляді даного кримінального провадження, оскільки порушень вимог кримінального процесуального закону при їх отриманні судом не встановлено. Досліджені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності повністю спростовують доводи обвинуваченого про те, що він транспортним засобом 10.04.2026 не керував.

З огляду на викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 , а його дії правильно кваліфікованими за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик небезпеки для суспільства оцінюється також як середній.

Згідно ст.50 КК України, рішення суду про призначення покарання з-поміж інших завдань повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.

У відповідності до п.п. 2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків. Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що його обтяжує.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, звільнивши від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов`язки. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, а також відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 під час досудового розслідування не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного вироком суду покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1