Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №584/1327/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1327/26

Провадження № 2-а/584/31/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25.08.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участю: секретаря Зікрати Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Путивль за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1850 від 18 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В обґрунтування позову вказує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки він не отримував повістки, тому не був обізнаний про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14:00 год. 23 червня2025 року за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану постанову він вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведена.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що згідно з нормами чинного законодавства резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтись у строк та місце зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. 10 червня 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була сформована повістка № 3816486, згідно з якою ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явитись 23 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, яке повернулось у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується поштовим конвертом, а отже ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщеним. Оскільки ОСОБА_1 не з`явився у строк визначений у повістці уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 в присутності особи, яка притягується до відповідальності, було складено протокол про адміністративне правопорушення. Розгляд справи просив проводити у відсутність представника відповідача (а.с.35-38).

Представник позивача надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що в протоколі від 7 серпня 2025 року не зазначена мета виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, в повістці зазначена адреса прибуття: АДРЕСА_1 , в той час як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_2 (а.с.59-60).

11 серпня 2026 року ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено примусове звернення стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно ВП № 79533537, відкритого старшим державним виконавцем Путивльського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МУМЮ Новіковою Д.С., на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1850 від 18.08.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 34000 грн. штрафу, до прийняття рішення судом у справі № 584/1327/26.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (Путивль) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сформовано повістку №3816486 про необхідність його явки 23 червня 2025 року о 14-00 годині по АДРЕСА_1 для уточнення даних (а.с.51).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістка була повернена відправникові з причини «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.53-54).

7 серпня2025 року оператором рекрутингу, солдатом ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 складено протокол №1850 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про те, що він 23 червня 2025 року о 14-00 годині в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_2 (розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ), будучи оповіщеним про необхідність прибуття відповідно повістки через Укрпошту №3816486, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою (мета виклику в протоколі не зазначена)(а.с.43-47).

Постановою №1850 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 18 серпня2025 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі в сумі 34000 грн.(а.с.16, 55-56).

В мотивувальній частині постанови зазначено, що «7 серпня 2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 23 червня 2025 року о 14:00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), відповідно до отриманої повістки через Укрпошту №3816486, про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення даних. Громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

10 листопада 2025 року державним виконавцем Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новіковою Д.С. на підставі постанови №1850 від 18 серпня 2025 року відкрито виконавче провадження №79533537 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 3400 грн. штрафу (а.с.17).

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 26 травня 2025 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.18).

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 15 червня 2026 року № 5338/1921 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 (а.с.13).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно абзацу першого частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абзацу другого частини третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно абзацу третього частини десятої статті 1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається із матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 з 18 лютого 2004 року і по теперішній час є: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.8).

Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач, зокрема, зазначав, що повістка йому не вручалась, а отже він не був обізнаний про обов`язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, спірним питанням у даному випадку є зокрема питання здійснення відповідачем належного виклику позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно п. 34 вказаного Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Згідно п.41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Судом з`ясовано, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що він на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77КАС України покладається на відповідача.

Разом з тим, як вбачається із адміністративного позову, ОСОБА_1 зазначив, що він не отримував повістки, відтак не був повідомлений про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на визначену дату та час.

Таким чином, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, аналіз викладених правових норм та обставин справи, з урахуванням встановлених порушень при притягненні до адміністративної відповідальності позивача, дає підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови №1850 від 18 серпня2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1КУпАП слід закрити.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає стягненню 532 грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 798 грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі заяви про забезпечення позову (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст. 2,5-9, 72-77, 90, 243- 246, 250, 271, 286 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1850 від 18 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі стягненню 532 грн. 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 798 грн. 72 коп. (сімсот дев`яносто вісім гривень сімдесят дві копійки) витрат по сплаті судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв