Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №756/11346/26 — Оболонський районний суд міста Києва

12.08.2026 Справа № 756/11346/26

№ 756/11346/26

№ 3/756/3271/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695923 від 17 червня 2026 року, близько 22 год. 50 хв., ОСОБА_1 , у місті Києві по Гостомельському шосе, керуючи автомобілем марки «Daf» моделі «ft xf h4en3» номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Ozgul» н.з. НОМЕР_2 , був неуважний за кермом та, здійснюючи розворот, не надав перевагу в усі автомобілем марки «ВАЗ» моделі «111730» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695923 від 17 червня 2026 року, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 10.7 та 2.3.(Б) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України).

ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що на момент ДТП на відведені ділянці Гостомельського шосе проводились ремонтні роботи, у зв`язку з чим дорожній рух був організований з урахуванням проведення таких робіт та регулювався працівниками дорожньої служби.

Зазначив, що безпосередньо перед маневром здіснення ним розвороту працівник дорожньої служби ОСОБА_3 за допомогою жезла зупинив потік транспортних засобів, після чого ОСОБА_1 розпочав виконувати маневр розвороту.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 , який також з`явився у судове засідання, пояснив обставини ДТП та повідомив, що під час руху зазначеною ділянкою дороги рухався з значною швидкістю (120км/год.) та не встиг загальмувати. Однак вважає, що ОСОБА_1 не мав права здійснювати розворот на вказаній ділянці дороги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників ДТП та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 124 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для встановлення у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, необхідним є не лише встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів, а й доведення конкретного порушення такою особою вимог Правил дорожнього руху та наявності причинного зв`язку між цим порушенням і наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі.

Разом із тим при вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху суд враховує фактичну дорожню обстановку, яка існувала безпосередньо на момент дорожньо-транспортної пригоди.

З досліджених судом матеріалів убачається, що на відповідній ділянці Гостомельського шосе передбачалося проведення ремонтних робіт із відповідною тимчасовою організацією дорожнього руху, облаштуванням зони проведення робіт та встановленням тимчасових дорожніх знаків.

Зокрема судом допитано ОСОБА_3 , який зазначив, що 17 червня 2026 року на Гостомельському шосе у Святошинському районі м. Києва проводилися дорожньо-транспортні роботи, про що водіїв попереджали встановлені дорожні знаки.

Зі змісту пояснень ОСОБА_3 також убачається, що під час проведення зазначених робіт він здійснював регулювання руху транспортних засобів за допомогою жестів та безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою подав сигнал про зупинення руху.

Вказані обставини узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими безпосередньо у судовому засіданні, про те, що він розпочав виконання маневру розвороту після зупинення працівником дорожньої служби потоку транспортних засобів.

При цьому суд враховує пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , який безпосередньо під час судового розгляду зазначив, що рухався з великою швидкістю та був неуважним до дорожньої обстановки.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год., якщо інше не встановлено відповідними засобами організації дорожнього руху.

Судом також враховується, що станом на 17 червня 2026 року у місті Києві сезонне підвищення дозволеної швидкості руху транспортних засобів до 80 км/год., на окремих ділянках вулично-дорожньої мережі, не запроваджувалося.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів, якими була б зафіксована фактична швидкість руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 безпосередньо перед зіткненням, а тому суд не робить висновку про перевищення ним установленої швидкості руху. Водночас його власні пояснення про рух із великою швидкістю та неуважність до дорожньої обстановки підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до пункт 3.6 ПДР України увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору на транспортних засобах із розпізнавальним знаком «Діти», на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби під час виконання робіт на дорозі, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення, на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на транспортних засобах реагування суб`єктів охоронної діяльності не дає їм переваги в русі, а служить для привернення уваги та попередження про небезпеку. При цьому водіям транспортних засобів дорожньо-експлуатаційної служби під час виконання роботи на дорозі дозволяється відступати від вимог дорожніх знаків (крім знаків пріоритету та знаків 3.21 , 3.22 , 3.23 ), дорожньої розмітки, а також пунктів 11.2, 11.5, 11.6, 11.7, 11.8, 11.9, 11.10, 11.12, 11.13, підпунктів «б», «в», «ґ» пункту 26.2 цих Правил за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Водії інших транспортних засобів не повинні перешкоджати їхній роботі.

Суд також враховує, що проведення дорожніх робіт, встановлення тимчасових засобів організації дорожнього руху та регулювання транспортного потоку об`єктивно вимагали від усіх учасників дорожнього руху підвищеної уваги до дорожньої обстановки та відповідного реагування на її зміну.

Таким чином, при оцінці дій ОСОБА_1 суд враховує не лише сам факт виконання ним маневру розвороту та подальшого зіткнення транспортних засобів, а всю дорожню обстановку, що існувала безпосередньо перед ДТП, зокрема проведення ремонтних робіт, тимчасову організацію дорожнього руху та регулювання транспортного потоку працівником дорожньої служби.

Матеріали справи не містять доказів, які б беззаперечно спростовували пояснення ОСОБА_1 , про те, що він розпочав виконання маневру після зупинення транспортного потоку працівником дорожньої служби. Навпаки, такі пояснення узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_3 , та наданими суду матеріалами щодо організації дорожнього руху.

При цьому пояснення ОСОБА_2 щодо власної неуважності та руху з великою швидкістю створюють обґрунтовані сумніви щодо викладених у протоколі обставин про те, що саме порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху перебувало у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Сам по собі факт виконання ОСОБА_1 маневру розвороту та факт подальшого зіткнення транспортних засобів не є достатніми для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували, що ОСОБА_1 у конкретній дорожній обстановці порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.7 Правил дорожнього руху України та що саме таке порушення перебувало у безпосередньому причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог пп. 2.3 «б», 10.7 Правил дорожнього руху України, під час судового розгляду належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджені, а причинний зв`язок між його діями та наслідками дорожньо-транспортної пригоди не доведений.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 124, 245, ч. 1 ст. 247, 251, 280, 283, 284 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя В.В. Дев`ятко