Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №474/1213/25 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1213/25

Провадження № 1-кс/467/117/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянув у судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області клопотання слідчого СВ ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Юріївка Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, зареєстрована та фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу по мобілізації на посаді оператора першого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024150010002998 від 02.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в :

24.08.2026 року на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 14.08.2026 року на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що солдат ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. ОСОБА_5 на виклики до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій по вказаному кримінальному провадженню не з`являвся та про неможливість прибути за викликом не повідомляв. При цьому встановлено, що ОСОБА_5 за місцем проживання не з`являється, його точне місце перебування на даний час не відоме. З огляду на вказане кримінальне провадження було зупинене та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Слідчий суддя встановив, що 11.11.2025 року ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного 02.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150010002998, оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме - самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за таких обставин.

ОСОБА_5 11.06.2024 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації та направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №163 (по стройовій частині) від 11.06.2024 року ОСОБА_5 призначено на посаду оператора першого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, у військовому званні «солдат».

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 11.06.2024 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022р. на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Так, 27.07.2024 року, близько 22 год. 50 хв., більш точного час не встановлено, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації та проходячи військову службу на посаді оператора першого відділення другого взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків з військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 та до теперішнього часу незаконно перебуває поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби.

З матеріалів клопотання вбачається обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується: довідкою - доповіддю №2368/6868 від 28.07.2024 року; рапортом командира роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 від 28.07.2024 року; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 від 16.10.2024 року за №2368/11484; актом службового розслідування; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 16.10.2025 року, ОСОБА_9 від 17.10.2025 року.

У ході досудового розслідування виникла необхідність проведення слідчих дій за участю підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: допиту в якості підозрюваного, вручення пам`ятки про права і обов`язки підозрюваного, роз`яснення права на захист.

Однак, згідно з рапортом оперуповноваженого СКП ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 20.11.2025 року та 11.12.2025 року та протоколами допитів свідків ОСОБА_11 від 08.11.2025р., ОСОБА_12 від 08.11.2025р., місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено.

Відповідно до положень п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Однак, підозрюваний ОСОБА_5 за місцем проживання відсутній та місце його перебування не відоме.

В зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, 11.11.2025 року досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 02.12.2024 року до ЄРДР №62024150010002998, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, було зупинене та оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 .

Також 11.11.2025 року було надано доручення про проведення слідчих дій оперативним підрозділам ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити його прибуття до ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Згідно рапортів оперуповноваженого СКП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 20.11.2025 року та 11.12.2025 року, місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 встановити не представилося можливим.

Ухвалою слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23.12.2025 року у цьому кримінальному провадженні за клопотанням слідчого було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На цей час шестимісячний строк дії ухвали закінчився.

23.07.2026 року було надано доручення про проведення слідчих дій оперативним підрозділам ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його допиту, встановлення та допиту в якості свідків мешканців села Врадіївка, близьких родичів підозрюваного, його сусідів, друзів щодо обставин кримінального правопорушення.

Під час допиту 25.07.2026 року свідок ОСОБА_12 повідомила, що по сусідству біля неї проживає ОСОБА_11 , з якою вона підтримує сусідські відносини. Також їй відомо, що в останньої є син ОСОБА_5 , який раніше проходив службу в ЗСУ та останній рік знаходився за своїм місцем проживання. На цей час ОСОБА_5 за місцем проживання відсутній, його місцезнаходження свідку не відоме, можливо переховується від працівників поліції.

Згідно рапортів оперуповноваженого СКП ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_14 від 09.06.2026 року, 01.07.2026 року та 26.07.2026 року, місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 встановити не представилося можливим.

10.08.2026 року слідчим у кримінальному провадженні - старшим слідчим СВ ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції ОСОБА_4 одночасно, було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу, оскільки строк дії попередньої ухвали слідчого судді закінчився.

В клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено про наявність ризиків передбачених п. 1-4 ст. 177 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності вини, може переховується від органів досудового розслідування та суду. Наявність зазначеного ризику підтверджується, обставинами, які стали підставою для оголошення підозрюваного у розшук.

Вищевказане також свідчать про існування обставин визначених п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 187 КПК України якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частинами 1 та 4 ст. 189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність визначених законом необхідних підстав для надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , а тому клопотання є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 187, 188, 189, 190 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024150010002998 від 02.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України задовольнити.

Надати дозвіл на затриманняпідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024150010002998 від 02.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвала постановлена за клопотанням слідчого СВ ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , телефон НОМЕР_2 , 097-51-632-99.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.

Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора зазначеного в ухвалі.

Якщо після затримання підозрюваного з`ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Ухвала постановлена 24.08.2026 року.

Строк дії ухвали до 23.02.2027 року включно.

Слідчий суддя ОСОБА_1