Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №445/510/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/510/26 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.

Провадження № 33/811/1395/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Карпуся О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Карпуся О.М. на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 21.02.2026 року близько 21 год. 40 хв., на автодорозі М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, на 46 км, керуючи автомобілем марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який був припаркований праворуч по ходу руху, під час якого автомобілі отримали механічні пошкодження. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.12.1. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Карпусь О.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2026 року, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, зазначає, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , копію постанови йому не скерувала, а про її наявність від довідався 03.08.2026 з ЄДРСР.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суддею не було забезпечено повного та об`єктивного розгляду справи.

Вважає, що докази, на які покликається суддя, не доводять винуватості ОСОБА_1 .

Зокрема, як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_1 , останній вини своєї не визнав та вважав винним іншого учасника, який не увімкнув світлову аварійну сигналізацію в темну пору доби, зупинившись на автодорозі, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості завчасно виявити припаркований автомобіль.

Звертає увагу на наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності водія іншого транспортного засобу – учасника ДТП, за порушення вимог п.9.9 ПДР.

З врахуванням наведеного, на думку апелянта, саме дії іншого учасника ДТП перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням пригоди.

Окрім цього, зазначає, що суддею не було задоволено клопотання сторони захисту про допит свідків, після чого було доцільно провести судову автотехнічну експертизу для встановлення відповідності дій водіїв.

Не погоджується з тим, що інкриміноване ОСОБА_1 порушення п.12.1 ПДР могло саме по собі бути причиною настання вищевказаної ДТП, та вважає, що у даному випадку причиною настання ДТП з вини ОСОБА_1 могло бути лише недотримання вимог п.12.3 ПДР. Водночас стверджує, що враховуючи обставини вчинення ДТП, та те, що водій іншого транспортного засобу своїми діями позбавив ОСОБА_1 вчасно виявити транспортний засіб на дорозі, у діях останнього немає невідповідності ПДР.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , захисник Карпусь О.М. подану апеляційну скаргу підтримали та просили таку задовольнити. Крім того, захисник Карпусь О.М. подав клопотання про призначення експертизи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.

Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 597897 від 22.02.2026, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 ПДР, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження транспортних засобів марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричіпом НОМЕР_2 , та «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_4 , схемою дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів із наведенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів отриманих унаслідок ДТП (а.с. 3); поясненнями водія ОСОБА_1 (а.с. 4).

Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог ПДР, які призвели до даної ДТП.

Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який був припаркований праворуч по ходу руху.

Постановляючи оскаржену постанову, суддею першої інстанції, також враховано обставини ДТП, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення ОСОБА_1 , і саме із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

На переконання апеляційного суду, необхідності в призначенні експертизи, як про це просить сторона захисту немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх, та зробити відповідний висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

Всупереч тверджень апелянта, наявні у матеріалах справи докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а також є здобутими у визначеною вказаною нормою порядку.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП.

Зазначені вище вимоги працівниками поліції дотримані в повному обсязі та протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддею першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними.

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Карпуся О.М. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк