Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №455/686/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/686/26

Провадження № 2/455/583/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області, про скасування заборони (архівного запису) на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Бущак Р.Є. звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд скасувати заборону (архівний запис) на нерухоме майно, а саме житловий будинок з приналежними господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером обтяження №4049174, зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14.11.2006 року 12:04:48 реєстратором: Старосамбірською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення б/н, 11.05.1989 року, Ощадбанк №6537 м.Старий Самбір.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що після смерті батька позивача ( ОСОБА_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було оформлено спадщину за заповітом, де було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 09 липня 2015 року державним нотаріусом Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області Кузан О.В. проведено державну реєстрацію права власності на частки житлового будинку у АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що після смерті матері позивача ( ОСОБА_3 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу було оформлено спадщину за заповітом, де було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 26.11.2024 приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Кузан О.В. проведено державну реєстрацію права власності 1/2 частки житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 .

Також зазначає, що при підготовці до відчуження житлового будинку (укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними господарськими спорудами) позивачу було повідомлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 жовтня 2025 року за №449215386, Старосамбірською державною нотаріальною конторою Львівської області від 14 листопада 2006 року 12:04:48 за № 4049174 зареєстровано обтяження у вигляді заборони (архівний запис); підстава обтяження: на підставі повідомлення, б/н, 11.05.1989 Ощадбанк № 6537 м. Ст.Самбір. Зміст, характеристика обтяження: Архівний номер: 2341137LVOV171, Архівна дата: 27.09.2000. Дата виникнення: 11.05.1989, № реєстра 275104-351, внутр. №90015F3C2AF1462B2441, коментар: 41-120/89. Об`єкт обтяження: не визначено, жиле, адреса: АДРЕСА_1 . Власник ОСОБА_4 , Причина відсутності коду: архівний запис.

Вказує, що ОСОБА_4 помилково вказаний, як власник житлового будинку у АДРЕСА_1 , оскільки згідно даних будинкової книги для реєстрації громадян, проживаючих у будинку АДРЕСА_1 - бічна даний громадянин ніколи не був зареєстрований у даному будинковолодінні та не проживав у даному будинку.

Стверджує, що наявність цієї заборони унеможливлює реалізацію права, як власника будинковолодіння щодо володіння, користування та розпорядження майном та щодо непорушності права власності і обмеження у його здійсненні. Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 08.12.2025 року на примусовому виконанні відсутні виконавчі документи про стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на примусовому виконанні не перебували. Окрім цього, за весь період проживання батьків позивача і до дня їх смерті не було жодного листа, повідомлення, вимоги чи претензії банківської установи з вимогою про погашення боргу або виконання іншого зобов`язання. З часу внесення заборони в Єдиний реєстр пройшов тривалий проміжок часу - більше 20 років, а це означає, що минули будь-які строки позовної давності, і тому позивач вважає, що згадана заборона, внесена в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підлягає скасуванню та вилученню з архівних записів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 01.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

13.05.2026 від представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Земляной Д.В. надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень покликається на наступне. Вказує, що АТ «Ощадбанк» є неналежним Відповідачем у даній справі. Зазначена заборона до АТ «Ощадбанк», не має жодного відношення та Банк не може нести відповідальність за внесення Старосамбірською державною нотаріальною конторою у 2006 році ймовірно помилкової інформації щодо власника або об`єкту нерухомого майна яка міститься в реєстрі. Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації ним права розпорядження власністю (нерухомим майном) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в реалізації Позивачем своїх прав, а отже визначення АТ «Ощадбанк» Відповідачем у даній справі є необґрунтованим та помилковим. В силу вказаних вище норм матеріального права АТ «Ощадбанк», у даній справі, є неналежним Відповідачем. Проте, Відповідачем по даній справі має бути особа, яка дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення щодо Позивача, тобто сторона відповідного спірного договору чи державний реєстратор, уповноважений на вчинення реєстраційної дії, за умови порушення останнім прав Позивача, а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися належним Позивачу майном, та не вчиняє інших дій, які б порушували права та інтереси останнього. Також зазначає, що із відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що датою первинної державної реєстрації створення АТ «Ощадбанк» є 31.12.1991, тобто після передумов, які стали підставою для внесення обтяження, про які вказує Позивач, а тому АТ «Ощадбанк» не може нести будь-яку відповідальність по зобов`язанням, які виникли та мали місце 11.05.1989. Станом на дату надання: б/н, виданого 11.05.1989 Ощадбанком №6537 м.Старий Самбір не існувало як АТ «Ощадбанк», так і юридичних осіб, правонаступником прав і обов`язків яких є Банк, оскільки, як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 розділу Загальні положення статуту АТ «Ощадбанк», останній є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31.12.1991 за №4, а тому АТ «Ощадбанк» не може відповідати за зобов`язаннями, стороною яких не був. Натомість належним Відповідачем у даній справі є нотаріус або інший суб`єкт державної реєстрації прав, який наділений повноваженнями на вчинення відповідної (нотаріальної /реєстраційної) дії щодо зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна (у разі відмови у вчиненні такої дії (реєстраційної/нотаріальної), а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає Позивачу у реалізації права на вказане нерухоме майно, зокрема володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним вище майном (будинком) на свій розсуд та у своїх інтересах. Також зазначає, що проведення реєстраційних дій із нерухомим майном на території України законодавцем віднесена до функцій державних реєстраторів, і відповідно, Банки не наділені такими повноваженнями, тобто не є суб`єктом організаційної системи державної реєстрації прав. Проте, АТ «Ощадбанк» не входить до кола суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та не може відповідати за внесення записів про обтяження нерухомого майна в т.ч. і за реєстраційний запис №4049174, який було, можливо, помилково внесено: Старосамбірською державною конторою 14.11.2006. Щодо стягнення судових витрат, зазначає, що АТ «Ощадбанк» є неналежним Відповідачем у даній справі та Банком не порушувалися права та охоронювані законом інтереси Позивача, тому в силу норм процесуального права, відсутні підстави для покладення на АТ «Ощадбанк» відшкодування понесених Позивачем судових витрат, в т. ч. й судового збору. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бущак Р.Є. не з`явилися, проте від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити без їхньої участі, зазначає, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвокат Земляной Д.В. в судове засідання не з`явився, проте в поданому відзиві на позовну заяву просив суд справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.11.2004 року (а.с.10), та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.08.2021 року (а.с.11).

Після смерті батька позивача ОСОБА_2 , позивачу ОСОБА_1 , було оформлено спадщину за заповітом, та було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09 липня 2015 року зареєстроване у спадковому реєстрі за №758 (а.с.14). Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

09 липня 2015 року державним нотаріусом Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області Кузан О.В. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 671558946251 проведено державну реєстрацію права власності на частки житлового будинку у АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №40399678 від 09 липня 2015 року (а.с.15).

Після смерті матері позивача ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 , було оформлено спадщину за заповітом та було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 листопада 2024 року зареєстрованого в реєстрі за №811 (а.с.16). Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

26 листопада 2024 року приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Кузан О.В. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 671558946251 проведено державну реєстрацію права власності на частки житлового будинку у АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав за №405480046 від 26 листопада 2024 року (а.с.17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 жовтня 2025 року за №449215386 (а.с.18-20), Старосамбірською державною нотаріальною конторою Львівської області від 14 листопада 2006 року за №4049174 зареєстровано обтяження у вигляді заборони (архівний запис); підстава обтяження: повідомлення, б/н, 11.05.1989, Ощадбанк №6537 м. Ст.Самбір. Об`єкт обтяження: не визначено, ціле, жиле, адреса: АДРЕСА_1 . Додаткові дані: Архівний номер: 2341137LVOV171, Архівна дата: 27.09.2000. Дата виникнення: 11.05.1989, № реєстра 275104-351, внутр. №90015F3C2AF1462B2441, коментар: 41-120/89. Власник: ОСОБА_4 , Причина відсутності коду: архівний запис.

Згідно повідомлення Львівського державного нотаріального архіву про надання інформації №900/01/17 від 14.05.2026 року (а.с.67), вбачається, що в «Алфавітній книзі до реєстру заборон та арештів» Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області на сторінці №24 є запис: Прізвище, ім`я та по-батькові особи, якій видана позика та номер реєстру – ОСОБА_4 , 41/89; В «Реєстрі накладених та знятих арештів (заборон) Старосамбірської (Добромильської) державної нотаріальної контори Львівської області за 1953-1997 роки» на сторінці №120 є запис: - пор. №41; - дата запису 11.05.89 р.; - сторінка у збірнику накладених арештів – 24; - прізвище, ім`я та по батькові особи, на чию будівлю або право забудови накладено арешт (заборону) – ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ; - підстави накладення арешту (заборони) – на чию вимогу та на чию користь – ощадбанк; - сума арешту (заборони) – 10000. Документи, які стали підставою для накладення заборони відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_4 , на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву не передавалися. Повідомлено, що ідентифікувати особу ОСОБА_4 за даними архіву – неможливо.

Як вбачається з копії будинкової книги для прописки громадян, проживаючих у будинку АДРЕСА_1 (а.с.21-29), ОСОБА_4 не був зареєстрований у даному будинковолодінні та не проживав у даному житловому будинку.

Згідно довідки Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08 грудня 2025 року №9812/26.11-09/83389 (а.с.32) вбачається що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 08.12.2025 року у відділі виконавчі провадження, стороною в яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не перебували та не перебувають.

Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області листом №381/01-16 від 31.03.2026 року (а.с.30) у відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо зняття заборони (архівного запису) на об`єкт нерухомого майна, повідомила, що він не надав належних документів для зняття обтяження, а саме повідомлення установи банку про погашення позики (кредиту). Згідно його заяви, банк є обтяжувачем, тому керуючись ст.2 п.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повідомлено, що заявником зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна є – орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав. Крім того, повідомлено, що не надано документів від імені заявника (Старосамбірська філія Держбанку) або його правонаступника (правовстановлюючі документи, паспорт, код уповноваженої особи, документ на підставі якого діє уповноважена особа тощо). У зв`язку з вищенаведеним, Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області не вправі зняти заборону на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , накладену Старосамбірською державною нотаріальною конторою 14 листопада 2006 року 12:04:48 за №4049174.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положенням ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/1).

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п.1 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вилучення обтяження та скасування арешту можливе на підставі рішення суду.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року №5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику(речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

В постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 28.08.2024 у справі №947/36027/21, від 18.01.2023 у справі № 127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09 викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У постанові від 13.06.2024 у справі №333/8899/21 Верховний Суд зауважив, що «можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

У вищевказаній постанові ВС також зазначив, що «суди не заперечили доводи Національного банку України, що він не є належним відповідачем, проте зробили правильний висновок, що у цій справі, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом (припинення юридичної особи внаслідок ліквідації без правонаступників), позивач не має іншої можливості, ніж як на підставі рішення суду скасувати заборону належного йому на праві власності нерухомого майна (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21)). За таких обставин, з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, відсутності належного відповідача та загальних засад (принципів) цивільного судочинства, суди обґрунтовано ухвалили рішення про скасування заборони відчуження нерухомого майна.

Також у вищевказаній постанові ВС, колегія суддів наголосила, що у справі за заявою про встановлення факту припинення іпотеки, поданою на загальних підставах у порядку позовного провадження, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто належний відповідач, на підставі аналогії закону також підлягає застосуванню частина сьома статті 294 ЦПК України, згідно з якою при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Зазначене зумовлено тим, що покладення судових витрат у зв`язку з розглядом такої заяви на неналежного відповідача, який при встановленні цього факту в порядку окремого провадження як заінтересована особа такі витрати не відшкодовує, суперечить закону.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд враховує, що у справі відсутні жодні відомості на підтвердження того, що внаслідок скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна будуть порушені права інших осіб.

Водночас відсутність належних доказів існування підстав для обтяження, а також неможливість встановити особу боржника та зв`язок обтяження із спірним майном, свідчить про безпідставність подальшого існування такого обтяження.

Саме позивач є на даний момент власником майна щодо якого накладена заборона, права якого обмежені, тому існування такого обтяження на думку суду є суттєвим втручанням у здійснення позивачем його права на нерухоме майно, яке порушує баланс між публічним й приватним інтересом.

За таких обставин, з урахуванням зазначених вище норм законодавства та встановлених обставин справи, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні жодні докази про те, що на даний час існує потреба в обтяженні нерухомого майна позивача, наявність обтяження перешкоджає позивачу здійснювати своє право власності, та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку, що право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом скасування обтяження, а відтак позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області, про скасування заборони (архівного запису) на нерухоме майно, - задовольнити.

Скасувати заборону (архівний запис) на нерухоме майно: житловий будинок з приналежними господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером обтяження №4049174, зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14.11.2006 року 12:04:48 реєстратором: Старосамбірською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення б/н, 11.05.1989, Ощадбанк №6537 м.Старий Самбір.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г;

Третя особа на стороні відповідача: Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області, ЄДРПОУ: 02885534, місцезнаходження: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 88, Самбірського району Львівської області.

Повний текст рішення суду складено 24.08.2026.

Суддя А.В.Кушнір