Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №452/1209/20 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1209/20

Провадження № 1-кп/452/180/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12019140000000668 від 16 серпня 2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воютичі Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді сільського голови Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

За обвинувальним актом ОСОБА_4 , будучи головою Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області та службовою особою, яка займає відповідальне становище - керівником органу місцевого самоврядування, наділеним організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 14 серпня 2019 року о 16.00год у приміщенні ресторану «Скорпіон» за адресою: Львівська область Самбірський район м. Рудки по вул. Володимира Івасюка, 17, під час зустрічі з ОСОБА_6 висловив останньому незаконну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США за вирішення питання про надання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території с. Воютичі Самбірського району Львівської області, зокрема, за прийняття Воютицькою сільською радою рішення про надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення такої земельної ділянки та у подальшому рішення про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та передачу її в приватну власність. Вже 2 жовтня 2019 року о 12.35год. ОСОБА_4 зустрівшись із ОСОБА_6 біля адміністративної будівлі Воютицької сільської ради у с. Воютичі по вул. Шкільна, 19 Самбірського району Львівської області та з`ясувавши в останнього про суму неправомірної вигоди, яку він готовий надати за вирішення вищевказаного питання, а саме щоб ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку мессенджера «Viber» написав ОСОБА_4 на його абонентський номер зазначену суму неправомірної вигоди та, у разі якщо він на неї погодиться, то 04.10.2019р. Воютицька сільська рада прийме рішення про надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки.

Надалі 3 жовтня 2019 року в період часу з 09.53год. до 15.06год. під час переписки у мобільному додатку мессенджері «Viber» між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , останній висловив ОСОБА_6 незаконну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США у розрахунку 250 доларів США за кожну 0,01га земельної ділянки за вирішення вищевказаного питання та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 під час переписки у мобільному додатку - мессенджері «Viber» із ОСОБА_6 12.10.2019р. у період часу з 11.10год. до 11.21год., 15.10.2019р. - з 08.58год. до 16.16год., 16.10.2019р. - з 14.09год. до 16.02год., а також під час телефонної розмови між ними 15.10.2019р. о 17.46год. продовжував вимагати від ОСОБА_6 вищевказану неправомірну вигоду за вирішення питання про надання йому в приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,45га для ведення особистого селянського господарства на території с. Воютичі Самбірського району.

У наступному згідно інкримінованого особі кримінального правопорушення досудовим розслідуванням установлено, що з метою приховання своєї злочинної діяльності та її викриттю правоохоронними органами ОСОБА_4 15.10.2019р. у період часу з 09.50год. до 15.40год. для безпосереднього одержання від ОСОБА_6 вищевказаної неправомірної вигоди залучив ОСОБА_7 , якому не повідомив про свої справжні злочинні наміри та попросив його організувати одержання від ОСОБА_6 обумовлених грошових коштів, а також повідомив ОСОБА_7 , що для цього необхідно використати домовлену фразу «Я від ОСОБА_9». У свою чергу ОСОБА_7 не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_4 у період з 15.10.2019р. до 16.10.2019р. залучив для безпосереднього одержання грошових коштів ОСОБА_8 , повідомивши останньому, що для того, щоб домовитись про зустріч з ОСОБА_6 , необхідно використати обумовлену фразу «Я від ОСОБА_9 ». У подальшому ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_7 16.10.2019р. близько 16.38 год. зателефонував до ОСОБА_6 на абонентський номер НОМЕР_1 та сказавши обумовлену фразу «Я від ОСОБА_9», повідомив ОСОБА_6 про необхідність приїхати до автобусної зупинки у центральній частині м. Рудки Самбірського району Львівської області та покласти до багажного відділення автомобіля марки «ВАЗ» зеленого кольору із державним реєстраційним номером НОМЕР_2 грошові кошти, про що з`ясувавши телефоном у ОСОБА_4 , котрий підтвердив вчинення таких дій, ОСОБА_6 підійшов до зазначеного автомобіля припаркованого навпроти входу на територію 41 державного пожежного-рятувального поста 12 державної пожежної-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області, що за адресою: Львівська область Самбірський район м. Рудки вул. Відродження, 20, та поклав до багажного відділення предмет неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США, тобто надав ОСОБА_4 можливість одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, протиправного одержання для себе від ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 247857 гривень та, яка згідно п. 1 примітки до ст. 368 КК України є неправомірною вигодою у великому розмірі, за вчинення ним в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища.

Через наведене органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в інкримінованому обвинуваченні по суті не визнав та показав, що він обраний сільським головою Воютицької сільської ради в черговий раз у 2017 році, так з 2019 року відбувалося реформування територіальних громад (їх об`єднання) та підготовка до виборів. Він як сільський голова прикладав зусиль до залучення інвестицій в громаду, розвитку бізнесу на території сільської ради, а відтак поповнення бюджету територіальної громади. Того часу його заступник ОСОБА_10 привів до нього ОСОБА_6 , котрий представлявся бізнесменом та висловлював намір відкрити на території громади АЗС, а тому просив виділити земельну ділянку для будівництва заправки. До того він ще із заступником спершу їздили по території громади та підшуковували для ОСОБА_6 в оренду озеро, а пізніше він вів мову тільки про АЗС. Із тих міркувань ОСОБА_4 почав спілкуватись з ним, особисто показуючи вільні земельні ділянки, де на його думку, буде ефективно будувати АЗС. Спілкуючись з ОСОБА_6 вони обговорювали технічні питання про отримання земельної ділянки під будівництво АЗС, можливість виготовлення технічної документації, вартість виготовлення технічної документації, переведення земельної ділянки з категорії сільськогосподарського призначення до земель промисловості. У ході спілкування ОСОБА_4 жодного разу не говорив йому про необхідність передачі будь яких коштів для вирішення питання про прийняття сесією Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність. Потім на початку жовтня 2019 року ОСОБА_6 почав ініціативно та наполегливо до нього телефонувати та намагався зустрітися, спілкуватися та отримати від нього запевнення, що потрібні йому рішення Воютицькою сільською радою Самбірського району Львівської області будуть однозначно прийняті. ОСОБА_4 пояснював йому, що безпосередньо жодним чином не впливає на прийняття рішення сесією сільської ради, все залежить від волевиявлення депутатського корпусу. В подальшому 04.10.2029 року сесією Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області було прийнято рішення про надання згоди на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_6 і йому було передано вказане рішення, останній і надалі ініціативно наполягав на їх особистій зустрічі, щось говорив про документацію та 08.10.2019 року біля торгового комплексу «Скриня» у м. Львові намагався щось йому передати. Враховуючи поведінку ОСОБА_6 він старався звести з ним спілкування до мінімуму навіть по телефону і жодних розмов про передачу ОСОБА_6 йому грошей між ними не було, мова йшла виключно про передачу документів на землю. Жодних коштів від ОСОБА_6 ні він, ані його знайомі не отримували, жодного впливу на депутатів Воютицької сільської ради він не здійснював, жодної зафіксованої розмови із ОСОБА_6 про «гроші», «гривні» або «долари» немає, всі події та правовідносини обвинувачений вважає сфальсифікованими досудовим розслідуванням і пов`язаними виключно із виборчими перегонами суперників, а тому просив його тільки виправдати.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що до тих подій він був знайомим із ОСОБА_11 та після заробітків за кордоном вирішив зайнятись бізнесом в Україні ще з одним товаришем; для цього звернувся до ОСОБА_12 і вони їздили по території сільської ради в пошуках вільної та з комерційною метою землі; хотів побудувати невелику автозаправку. Коли почали фактично погоджувати розташування земельної ділянки, то ОСОБА_13 сказав, що буде погоджувати все із ОСОБА_14 , з котрим зустріч відбувалась у кабінеті, - обговорили розташування, написав заяву; потім зустрічались із обвинуваченим у ресторані «Скорпіон» у м. Рудки Самбірського району та обговорювали суму коштів для отримання землі та було озвучено ОСОБА_4 «до десяти тисяч доларів США». ОСОБА_6 вважав суму зависокою та вивчив інформацію з OLX про ціну землі, пропонував домовитись про менші кошти і для цього вони потім зустрічались біля «Скрині» у м. Львові, відповідь дав ОСОБА_4 про готовність сплатити, на що він відповів, щоб привіз кошти у м. Самбір.

На запитання сторони обвинувачення свідок ОСОБА_6 відповів, що як ОСОБА_15 так і ОСОБА_4 спочатку говорили, що все реально зробити так як він хоче, знайшли декілька варіантів землі для АЗС, коли біля «Скорпіону» на вулиці йшла мова про нібито компенсацію, то ОСОБА_6 пропонував по 150 доларів за сотку землі, у свою чергу йому ОСОБА_4 озвучив по 250. Тоді у додатку мессенджері «Viber» між ним та ОСОБА_4 останній написав про необхідність 10000 доларів США, а ОСОБА_6 у свою чергу відписав чи вкладемось у таку суму, відповідь була «Так». Тоді він виконував вже інструкції правоохоронного органу, куди вирішив звернутись самостійно, бо спочатку коли писалась заява та все погоджували, то виглядало що в законному порядку він отримає землю безкоштовно. Також на запитання прокурора свідок ОСОБА_6 суду відповів, що розумів про компетенцію сільського голови та те, що саме депутатська сесія приймає такі рішення, але його було запевнено, що ОСОБА_4 все із депутатами залагодить; рішення він отримав вже у кінець вересня - початок жовтня 2019р.; коли дійшла мова про розрахунок, то ОСОБА_6 не хотів будь-кому давати кошти, а тільки ОСОБА_4 , від кого він почув для цього фразу «від ОСОБА_9 ».

На запитання сторони захисту свідок ОСОБА_6 повідомив, що він не був і по тепер не є фізичною особою-підприємцем, у заяві про надання землі у сільську раду писав про надання в цілях ОСГ, а насправді йшла мова про автозаправку і потім це можна було цільове призначення змінити; чи писав ще заяви в інші сільські ради про надання йому земельної ділянки свідок ОСОБА_6 відмовився відповідати; ОСОБА_4 йому сказав, що все забезпечить, що все зробить; із працівниками СБУ він мав розмову біля ресторану «Скорпіон» і ніби тоді вони йому сказали писати заяву про вимагання коштів; що входило у компетенцію сільського голови і що належало до сесії свідкові достеменно невідомо і коли ОСОБА_6 уточнював, то ОСОБА_4 відповідав що у його компетенцію все входить і від нього все залежить; свідок ОСОБА_6 вважав, що грошові кошти у нього вимагають ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і тому він так написав власноручно у заяві; копія Рішення ради йому була передана ОСОБА_18 ; ініціатором зустрічей і дзвінків виступав він, оскільки з самого початку зрозумів, що в нього вимагають кошти і він погодився на співпрацю з правоохоронними органами; 03.10.19р. найбільше і конкретно йшла мова про кошти, бо тоді приймалось Рішення, а ще у серпні про це наголошувалось догадками; біля «Скрині» у Львові ОСОБА_6 був готовий передавати кошти ОСОБА_4 , але останній наполягав про розрахунок у Самборі.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що був задіяний до кримінального провадження, а саме до спостереження за автомобілем Ваз, котрий був розміщений у центрі м. Рудки за автостанцією припаркований передом до ДСНС, але нікого не було затримано, бо ніхто не підходив; ніби підходив працівник рятувальник, але не відкривав автомашини.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що ОСОБА_6 хотів 0,45га землі для підприємницької діяльності, - про що писав заяву до сільської ради, а перед тим говорив про оренду водойми і він його возив у село Буково, звідки родом сам і проживає. Потім була земельна комісія і голосування на сесії, де він був як завжди присутнім, хоча не є депутатом. Будь-яких питань про фінанси ОСОБА_6 ОСОБА_16 не задавав, про виділення йому землі він почув на сесії, також на його телефонний дзвінок видав копію рішення, коли приїхав у сільську раду після закінчення наради у Самборі в РДА; номер телефону йому сам повідомив ще раніше коли їздили автомашиною і підшуковували для оренди озеро з тих, що ще не були орендовані; жодних коштів він не вимагав у ОСОБА_6 , а той йому не пропонував; у зв`язку з чим на нього написав заяву ОСОБА_10 невідомо.

Допитаний судом заявлений стороною обвинувачення свідок ОСОБА_8 повідомив, що є начальником 41 державного пожежного-рятувального поста 12 державної пожежної-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області за адресою: м. Рудки вул. Відродження, 20 Львівська область Самбірський район; до автомобіля марки «ВАЗ» зеленого кольору із державним номером НОМЕР_2 він ніякого відношення не має і громадянина з прізвищем ОСОБА_6 він не знає.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що був депутатом із 2014 року і членом земельної комісії, де розглядались земельні питання; як правило завжди був присутнім ОСОБА_4 . Про ОСОБА_6 йому нічого невідомо, можливо питання приватизації земельної ділянки в його користь розглядалось на засіданні комісії, але цього конкретно свідок не пригадує; саме за ту особу ОСОБА_4 до ОСОБА_21 не звертався.

Свідок ОСОБА_22 подібно суду показала, що є секретарем ради і що входить в її компетенцію; як пов`язаний ОСОБА_6 із ОСОБА_4 чи що їх поєднувало, - їй невідомо.

Допитаний свідок ОСОБА_23 суду не повідомив жодних обставин, що мали б будь-яке значення до кримінального провадження.

Аналогічно допитаний свідок ОСОБА_24 суду навів деталі реєстрації, прийняття та погодження Рішень земельною комісією та радою; по суті справи суду єдине повідомив, що пригадує, що ОСОБА_6 було поспішним прийняття йому потрібного рішення, а ОСОБА_4 жодного тиску ані прохань у його користь не вживав.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що знайомий із ОСОБА_4 у силу специфіки своєї роботи як і з іншими керівниками; розмови якщо між ними були, то не інакше як ті, що випливають з трудових правовідносин і в рамках закону; 15.10.19р. міг спілкуватись із ОСОБА_8 , але жодних прохань у його адресу не висловлював.

Стороною обвинувачення також подано під час судового провадження та судом досліджено наступні матеріали досудового розслідування:

- Рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області від 15.08.2019р. про те, що в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію щодо незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Воютицької сільської ради ОСОБА_4 та його заступника ОСОБА_10 (а. с. 18 Том 2);

- заява ОСОБА_6 від 15.08.2019р. до правоохоронних органів, в якій він повідомляє про вимагання неправомірної вигоди в сумі 10000 доларів США головою Воютицької ОТГ ОСОБА_4 за сприяння передачі в приватну власність земельної ділянки, площею близько 0,6га на території с. Воютичі Самбірського району Львівської області для ведення підприємницької діяльності (а. с. 19 Том 2);

- Письмова згода ОСОБА_6 від 21.08.2019р. щодо залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні (а. с. 20 Том 2);

- Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій від 02.10.2019р., яким слідчим СУ ГУ НП У Львівській області в порядку ст. 40 КПК України доручено проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12019140000000668 (а. с. 21 Том 2);

- Заява ОСОБА_6 від 17.10.2019р. про долучення копії рішення Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області №951 від 04.10.2019р. та копію рішення Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області №951 від 04.10.2019р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства площею 0,45га (а. с. 23-24 Том 2);

- Протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 04.10.2019р. із взірцем та супровідним листом, відповідно до якого здійснено виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді грошових купюр номіналом по 100 доларів США кожна в кількості 100 штук на загальну суму 10000 доларів США; друк несправжніх грошових купюр здійснено шляхом зняття копій з однієї купюри номіналом 100 доларів США з наступними серією та номером: HJ53405509А (а. с. 26 Том 2);

- Протокол ідентифікації та помічення несправжніх (імітаційних) засобів від 16.10.2019р., відповідно до якого оглянуто купюри номіналом 100 доларів США із серією та номером: НЈ 53405509 А; полімерне пакування пакету з купюрами та резинкою оброблено з усіх боків спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світиться темно-зеленим кольором, та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору, які передано ОСОБА_6 (а. с. 28-29 Том 2);

- Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.10.2019р. про надання дозволу на проведення обшуку та протокол обшуку від 17.10.2019р. у приміщенні Воютицької сільської ради (а. с. 34-43 Том 2);

- Протокол огляду від 13.04.2020р. речей і предметів вилучених під час обшуку, проведеного у приміщенні Воютицької сільської ради, а саме: журнал реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян Воютицької сільської ради за 2019 рік, журнал реєстрації рішень Воютицької сільської ради, протокол від 04.10.2019р. засідання постійної комісії Воютицької сільської ради з вирішення земельної комісії, список депутатів присутніх на ХХХІ сесії VII скликання, відкрите поіменне голосування ХХХІ сесії VII скликання, рішення ХХХІ сесії VII скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області №951 від 04.10.2019р., заява ОСОБА_6 від 29.08.2019р.; копія паспорта ОСОБА_6 та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; протокол першої сесії Воютицької сільської ради 7 скликання від 21.11.2017р.; протокол №5 засідання виконавчого комітету Воютицької сільської ради від 18.05.2018р.; розпорядження Воютицького сільського голови від 15.10.2019р. №156; довідка №1022 від 17.10.2019р.; завірені копії з документів особової справи ОСОБА_10 , а саме: рішення №45 від 06.04.2016р., копія паспорта ОСОБА_4 , попередження про корупцію, копія особистого листа по обліку кадрів; завірені копії документів особової справи ОСОБА_10 ; протокол ХХХІ сесії VII скликання Воютицької сільської ради від 04.10.2019р., журнал реєстрації розпоряджень голови Воютицької сільської ради; заява ОСОБА_25 від 26.09.2019р.; копія паспорта ОСОБА_25 ; чорнові записи (а. с. 45-57 Том 2);

- Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2019р. про надання дозволу на проведення обшуку та протокол обшуку від 17.10.2019р., відповідно до якого за відсутності власника автомобіля марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_26 , яке було припарковано поруч 41 державного пожежного-рятувального поста 12 державної пожежної-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області за адресою: Львівська область Самбірський район м. Рудки вул. Відродження, 20 проведено обшук у вищевказаному автомобілі, в ході якого у багажному відділенні авто було виявлено та вилучено грошові купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 штук з серією та номером: НJ53405509А, на загальну суму 10000 доларів США (а. с. 71-76 Том 2);

- Постанова про визнання речовим доказом від 18.10.2019р., якою речовими доказами у кримінальному провадженні та долучено до матеріалів кримінального провадження речі та документи, вилучені під час проведення обшуку в автомобілі марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_3 , в ході якого було виявлено та вилучено несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові купюри номіналом по 100(сто) доларів США кожна в загальній кількості 100(сто) на загальну суму 10000 (десять тисяч) доларів США, які мають серію та №HJ53405509А, які поміщені у паперовий конверт, з підписом понятих та відтиском печатки «СУ ГУ НП у Львівській області» (а. с. 78-79 Том 2);

- Ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 28.08.2019р. про надання дозволу на проведення НСРД, на підставі якої надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 82 Том 2);

- Ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 28.08.2019р. про надання дозволу на проведення НСРД, на підставі якої надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 85 Том 2);

- Доручення щодо проведення НСРД від 28.08.2019р., відповідно до якого надано доручення начальнику ГВ БКОЗ СБУ у Львівській області щодо виконання ухвал слідчого судді (а. с. 86 Том 2);

- Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.08.2019р., відповідно до якої постановлено проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки з використанням НІЗ та з залученням ОСОБА_6 (а. с. 87-89 Том 2);

- Постанова про проведення візуального спостереження за річчю від 03.10.2019р., відповідно до якої у кримінальному провадженні №12019140000000668 проведено візуальне спостереження за річчю, а саме: мобільним телефоном марки iphone 6-S» IMEI НОМЕР_4 в якому працює сім-карта з абонентським номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_6 з використанням звукозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження на 30 діб відповідно до ст. 269 КПК України (а. с. 90-91 Том 2);

- Доручення про проведення НСРД від 03.10.2019р., яким доручено працівникам УСБУ у Львівській області виконання постанов щодо проведення НСРД (а. с. 92 Том 2);

- Ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 16.10.2019р. про надання дозволу на проведення НСРД, якою надано дозвіл на проведення НСРД - аудіо, - відео контролю відносно ОСОБА_6 (а. с. 95 Том 2);

- Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій від 16.10.2019р., відповідно до якого надано доручення начальнику спецпідрозділу БКОЗ СБУ у Львівській області щодо виконання ухвал слідчого судді (а. с. 96 Том 2);

- Доручення на виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 04.10.2019р, яким надано доручення начальнику відділу БКОЗ УСБУ у Львівській області щодо виготовлення НІЗ у вигляді грошових коштів у сумі 10000 доларів США (а. с. 97-98 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 21.10.2019 №62/14/1-2953 з доданими носіями інформації, відповідно до якого 02.10.2019 проведено аудіо-, відео контроль стосовно ОСОБА_4 в ході якого встановлено, що 02.10.2019 відбулась зустріч між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , під час розмови на вулиці біля приміщення Воютицької ОТГ ОСОБА_6 повідомив, що написав заяву під ОСГ на близько 50 сотих; ОСОБА_4 сказав, що сесія має бути в п`ятницю. На запитання ОСОБА_6 : «Чи все в нас буде файно?» ОСОБА_4 відповів: «В п`ятницю сесія, буде видно, як буде, так буде». На слова ОСОБА_6 : «Та надіємось, що буде все файно. В нас уже все обладнання їде, все є» ОСОБА_4 відповів: «добре, добре, в п`ятницю сесія, то я думаю, що все буде добре». На запитання ОСОБА_6 : «Як би то мало виглядати?» ОСОБА_4 відповів: «Ви там якісь, говорили якісь, думали якісь пропозиції?». ОСОБА_6 сказав, що дивились на ОЛХ - вартість 200-300 доларів США. На це ОСОБА_4 відповів: «Пізніше скинете мені на вайбер цифру, добре? Цифру скинете, що Ви можете... І я відпишу, хорошо чи не хорошо...». 08.10.2019 відбулась зустріч між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у м. Львів біля ТЦ «Скриня». На запитання ОСОБА_6 : «Як там пройшло?» ОСОБА_4 відповів: «Та все добре, все добре зробим то все, все те зробимо і немає питань». На запитання щодо «Технічки» ОСОБА_4 відповів: «Ну я постараюсь то швидше зробити». Коли ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_6 відкриває свою сумку, то сказав: «То може якось іншим разом... Сьогодні ні, просто іншим разом» (а. с. 113-116 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД візуального спостереження за річчю від 22.10.2019р. з доданим носієм інформації, згідно якого за результатами проведення спостереження за мобільним телефоном марки iphone 6s imei: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 отримані дані переписки ОСОБА_6 у месенджері Viber з ОСОБА_4 , який користується абонентським номером НОМЕР_7 . В ході переписки 03.10.2019р. ОСОБА_6 запитує ОСОБА_4 : можна 150 за сотку, у відповідь ОСОБА_4 : ні, 2.5 зазначивши, що там 40-45 соток; на що ОСОБА_6 : в 10 вліземо, у відповідь ОСОБА_4 : так, ОСОБА_6 : на коли бути готовим, можу на понеділок, на запитання ОСОБА_4 повідомив, що свою роботу завтра виконає. В ході переписки 08.10.2019р. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_4 повідомлення: я Вас чекаю, що по часу. В ході переписки 10.10.2019р. ОСОБА_6 на знак питання від ОСОБА_4 відповів: вибачте не встиг прочитати. В ході переписки 11.10.2019р. ОСОБА_6 надсилає повідомлення ОСОБА_45: Добрий день, ви вчора щось писали. Там все добре? В ході переписки 12.10.2019р. ОСОБА_4 надсилає повідомлення ОСОБА_6 : Все в силі? Якщо все в силі завезіть документи у Львові скажу де? У відповідь ОСОБА_27 : без проблем, у вівторок буду у Львові наберу Вас. 15.10.2019р. відбулась переписка по «Viber» між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , у ході якої останній сказав ОСОБА_6 приїхати в Самбір. Після цього сказав написати, коли ОСОБА_6 буде в Рудках. Коли ОСОБА_6 приїхав у м. Рудки, ОСОБА_4 написав: «Зараз наберуть, скажуть від ОСОБА_9 , залишіть». На слова ОСОБА_6 про те, що йому це не подобається, ОСОБА_4 відповів: «Все, як домовлялись. Від мене все в порядку». Після цього ОСОБА_4 написав: «Якщо є сумніви, тоді по-іншому. Я віддаю перше документи, а Ви коли Вам буде зручно. Скажіть, де залишити». ОСОБА_6 запропонував залишити документи в ОСОБА_46, на що ОСОБА_4 погодився. Усі повідомлення ОСОБА_4 видаляв відразу після їх написання (а. с. 123-128 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД від 22.10.2019р. з доданими носіями інформації, згідно якого 15.10.2019р. під час проведення аудіо-, відеоконтролю зафіксовано зустріч та розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_10 . У ході розмови ОСОБА_10 повідомив, що « ОСОБА_28 зорієнтував десь строки», « ОСОБА_28 казав може пересічемось, віддасте той документ - рішення то» та « ОСОБА_28 обіцяв, що з своєї сторони вирішить». Також зафіксовано, що невстановлена особа принесла документ до машини, передала його ОСОБА_6 та сказала подзвонити ОСОБА_29 (а. с. 129-132 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД від 21.10.2019р. з доданими носіями інформації, згідно якого 16.10.2019 під час проведення аудіо-, відеоконтролю зафіксовано розмови ОСОБА_6 з невстановленою особою ОСОБА_30 та обвинуваченим ОСОБА_4 , а також безпосередній хід передачі коштів. Особа ОСОБА_30 по телефону наказала ОСОБА_6 під`їхати до автобусної зупинки у м. Рудки та покласти «ті документи» в багажник зеленого «Жигулі». У зв`язку з цим ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що йому кажуть кинути в багажник, на що ОСОБА_4 відповів: «ну та зроби так як вони просять, та...» і «всьо зробіт так, як вони запросять, давайте...». Після цього о 17:32:54 зафіксовано, як ОСОБА_6 поклав грошові кошти (долари США) у багажник автомобіля ВАЗ 2106 зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 . У подальшій телефонній розмові ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 : «та я зробив, як ви казали», після чого вони узгодили спільну зустріч (а. с. 118-122 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД від 24.10.2019р. з доданими носіями інформації, згідно якого 16.10.2019р. та 17.10.2019р. під час телефонних розмов ОСОБА_4 , дізнавшись про обшук у своєму кабінеті, давав ОСОБА_31 сховати водія автомобіля, зазначивши: «треба того хлопця десь максимум сховати поки що», «але сховайте його. То саме головне зараз». Також ОСОБА_4 вимагав прибрати приміщення, вказавши: «там все має бути чисто, ніх…я там не має бути» *, та наказав ОСОБА_32 не повертатися додому: «до хати поки що не їдь». Окрім цього, ОСОБА_4 терміново перевірити особу ОСОБА_33 , на яку зареєстровано автомобіль. Наступного дня у розмові з ОСОБА_34 обвинувачений повідомив про події минулого вечора, зазначивши, що він «чуть-чуть не попав всерйоз» і перебував у «перестрашеному стані» (а. с. 139-162 Том 2);

- Протокол за результатами проведення НСРД від 23.10.2019р. з доданими носіями інформації, згідно якого 15.10.2019р. під час телефонних розмов між обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зафіксовано обговорення обставин, пов`язаних із виділенням земельної ділянки та передачею документів ОСОБА_6 ; так о 16:24:42 ОСОБА_10 повідомив: «Шістдесят одна тисяча співфінансування і вперед... по тих відео... Шістдесят одна тисяча», на що ОСОБА_4 відповів: «Я знаю, ОСОБА_35 , я пам`ятаю, і що далі?». У подальшому ОСОБА_4 дав ОСОБА_10 пряму вказівку щодо розпорядження документом, зазначивши: « ОСОБА_36 , то рішення лежить... візьми його, нехай тебе забере, так, і ви там... на пожежні, віддай то рішення», а також наказав: «набери зараз до нього, скажи, де воно є, і все». О 16:46:08 ОСОБА_10 підтвердив ОСОБА_4 , що його з Самбора забирає ОСОБА_37 (а. с. 135-137 Том 2);

- Висновок експертів №6897/6940 від 11.01.2020р. за результатами проведення комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису в кримінальному провадженні №12019140000000668 з додатками, яким підтверджується, що у розмовах, зафіксованих за результатами проведення НСРД, зафіксовано усне мовлення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 185-199 Том 2);

- Матеріали тимчасового доступу до речей та документів, у яких встановлено з`єднання абонентського номера НОМЕР_8 ( ОСОБА_7 ) з абонентськими номерами НОМЕР_9 ( ОСОБА_8 ), НОМЕР_10 ( ОСОБА_4 ), НОМЕР_1 ( ОСОБА_6 ) (а. с. 244-300 Том 2);

- Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2019р., згідно якого період з 28.08.2019р. по 17.10.2019р. проведено контроль за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь підготовлених та помічених спеціальним хімпрепаратом «Промінь-1» імітаційних грошових коштів у сумі 10000 доларів США.; 16.10.2019р. близько 16:38год. після телефонної розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , останньому зателефонувала невідома особа та повідомила про необхідність приїхати до автобусної зупинки у центральній частині м. Рудки Львівської області. О 17:24год. ОСОБА_6 прибув на вказане місце та у телефонній розмові з невідомою особою отримав вказівку підійти до автомобіля марки «ВАЗ» зеленого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_2 і покласти кошти до його багажного відділення. Близько 17:30год. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що йому кажуть покласти гроші до багажника, на що ОСОБА_4 наказав зробити так, як вони просять. Близько 17:32год. ОСОБА_6 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 2106» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), припаркованого навпроти входу на територію 41 державної пожеж-рятувальної частини по вул. Відродження, 20 у м. Рудки Самбірського району, та поклав до багажного відділення предмет неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США. О 17:44 год. контроль за вчиненням злочину було припинено у зв`язку з виявленням працівників правоохоронних органів та початком проведення обшуку автомобіля (а. с. 99-103 Том 2).

У судовому засіданні також відтворено відеозаписи протоколів аудіо- та відеоконтролю за результатами проведення НСРД.

За наслідкам судового провадження сторона захисту вважає обвинуваченого невинуватим в інкримінованому йому злочині з огляду на те, що у ході судового розгляду жодного доказу в підтвердження факту вимагання його підзахисним неправомірної вигоди не здобуто та суду не надано. Унаслідок цього захисник просив визнати недопустимими окремі докази, зібрані стороною обвинувачення. Зокрема, зазначає, що протокол негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за річчю, а саме мобільним телефоном мобільним телефоном марки IPhone 6-S IMEI НОМЕР_6 , в якому працює сім карта з абонентським номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 з використанням відеозапису та фотографування №62/14/1 - 2947 від 22.10.2019 року поданий стороною обвинувачення як доказ і який досліджувався в судовому засіданні. При цьому у вказаному протоколі зафіксовано, зокрема, переписка ОСОБА_6 (у стенограмі позначається - «3») у мессенджері "Viber" з особою яка записана у вищевказаному мобільному телефоні як « ОСОБА_28 ». Вважає такий недопустимим із огляду на порушення вимог ст. 40 та ст. 266 КПК України щодо збереження первинних носіїв отриманої інформації до набрання законної сили вироком суду, позбавлення можливості дослідити первинний носій інформації, а відтак переконатись що особа, яка зазначена в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії, а також на даних відеозапису та фотографування №62/14/1 - 2947 від 22.10.2019 року як « ОСОБА_28 » є особою обвинуваченим ОСОБА_4 , або те, що вказана особа користувалась мобільним телефоном НОМЕР_10 .

Крім того доручення старшого слідчого відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_38 25471/16/04 - 2019 від 03.10.2019 року заступнику начальника УСБУ у Львівській області - начальнику ВБКОЗ УСБУ у Львівській області п. Бітнеру на проведення вказаної негласної (слідчої) розшукової дії в порядку ст. 40 КПК України разом з постановою скеровано лише 09.10.2019 року, тобто лише через 6 днів після її виготовлення, а відтак ні 03.10.2019 року ні 08.10.2019 року працівники УСБУ у Львівській області не були вправі проводити вказані негласні (слідчі) розшукові дії, оскільки на цей момент не мали відповідних повноважень, а також протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2019 року, в якому не відображено весь хід подій, а саме факт передачі 08.10.2019р. ОСОБА_6 імітаційних грошових коштів, а також спробу останнього передати ОСОБА_4 вказані кошти біля ТЦ «Скриня» та відмову останнього їх отримати.

Суд зазначає, що статтею 94 КПК передбачено, зокрема, що суд оцінює кожний доказ з точки зору допустимості та достовірності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

Зі змісту статей 86 та 87 КПК слідує, що доказ визнається недопустимим не за будь-яке формальне недотримання вимог КПК при його отриманні. Тобто на переконання суду будь-яке процесуальне порушення, допущене під час збирання доказів, саме по собі не може автоматично тягнути необхідності визнання доказів недопустимими.

Відтак, оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному Законі, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази по суті є узгодженими між собою та іншими у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

За змістом ч. 1, 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021р. у справі №751/2824/20 та від 23.02.2021р. у справі №742/642/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Дослідивши вищенаведені докази, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 мав намір отримати неправомірну вигоду, оскільки саме рішення Воютицької сільської ради Самбірського району передав через свого заступника ОСОБА_6 , хоча ні чинним законодавством, ні відповідним регламентом ради не передбачено такого обов`язку у сільського голови, а характер його спілкування із ОСОБА_6 свідчить про певний зв`язок у побудові домовленостей між ними. При цьому на підставі досліджених судом доказів не встановлено на будь-якому етапі відмови ОСОБА_4 від контакту із ОСОБА_6 , а навпаки його поступове хронологічне заохочення. Так, ОСОБА_4 , будучи сільським головою надавав особисті консультації ОСОБА_6 , що сам підтвердив, щодо переліку документів які необхідно долучити до відповідної заяви, хоча у сільській раді створено відділ, який займається відповідними питаннями. Також давав розпорядження своєму заступнику зустрітися із ОСОБА_39 , повідомляв останньому коли відбудеться сесія сільської ради і, що все буде добре, запитував чи надумав якісь пропозиції по ціні, говорив написати цифру і він відповість чи підходить. Така поведінка на переконання суду свідчить про наміри обвинуваченого до вчинення неправомірних дій, які не залежали лише від самих дій ОСОБА_6 .

Крім того, національне законодавство містить положення, які покликані убезпечити осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від провокації підкупу та унеможливлення реалізації такого.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1)відмовитися від пропозиції; 2)за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3)залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4)письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Обвинувачений, будучи селищним головою, був обізнаний із таким механізмом і зазначеними обов`язками, ними не скористався, як під час першої зустрічі з ОСОБА_6 коли останній висловив намір безоплатно отримати земельну ділянку із комунальної власності, так і 8 жовтня 2019 року під час зустрічі на парковці біля ТЦ «Скриня» в м. Львів, коли ОСОБА_6 відкрив сумку і хотів щось передати, однак обвинувачений ОСОБА_40 відповів іншим разом.

Тому ОСОБА_40 не вчинив жодних дій, що визначені статтею 24 Закону України №1700-VІІ від 14.10.2014р. «Про запобігання корупції».

У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_41 невірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, - як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди з огляду на наступне:

За основне як суб`єкта інкримінованого злочину дії обвинуваченого ОСОБА_4 у спірних правовідносинах неможливо так кваліфікувати, оскільки з наведених вище доказів досудового розслідування, ані з далі наведених і аналізу норм Законів не убачається, що обвинувачений як службова (посадова) особа міг би у будь-який спосіб здійснити вплив і на кого саме із використанням наданої йому влади або свого службового становища.

Відповідно до Примітки до статті 364-1 КК України у статтях 364, 364-1, 365-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. ОСОБА_40 обраний на посаду Воютицького сільського голови, склав присягу та вступив на посаду, що підтверджується рішенням №2 першої сесії сьомого скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 21 листопада 2017 року. Статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Посадова інструкція голови Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області відповідає положенням вищезазначеного закону, визначено повноваження та функціональні обов`язки сільського голови, до яких віднесено, в тому числі: організовувати роботу ради та її виконавчого комітету, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесії ради і головувати на пленарних засіданнях ради; підписувати прийняті радою рішення.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ч. 1 статті 123 цього кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗУ України, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 ст. 123). За ч. 3 ст. 123 цього кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Частиною 6 ст. 123 цього кодексу визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Диспозицією ч. 3 ст. 368 КК України передбачена відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди з використанням влади або службового становища, а не за сприяння у вирішенні тих чи інших питань. За нормативним визначенням суб`єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК України, є службова особа. Однак особа має статус службової не у зв`язку з наявністю певних повноважень взагалі, а наявність чи відсутність такого статусу визначається щодо конкретних вчинюваних нею дій. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України №5-109кс-15 від 08.10.2015 року.

Таким чином на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_40 як Воютицький сільський голова Самбірського району Львівської області, не був наділений владою і не використовував службового становища з метою одноособового вирішення порушеного ОСОБА_6 питання - прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, оскільки вирішення вказаного питання віднесено до повноважень депутатів Воютицької сільської ради, тобто відповідне рішення приймається колегіальним органом.

При цьому суд відзначає, що Верховний Суд у контексті різних видів фактичних обставин справи неодноразово зазначав про те, що, за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у ст.. 368 КК України, представник влади, одним із яких є керівник органу місцевого самоврядування, не вправі одержувати будь-яку винагороду у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Вказане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, зокрема голові міської чи сільської ради, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку має останній, та його переконаність у тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

Подібний висновок міститься також і у Постанові Верховного Суду від 1 вересня 2021 року (справа №462/6084/18 провадження №51-824 км21).

Разом з тим викривач ОСОБА_6 допитаний судом як свідок надав пояснення, що звернувся до ОСОБА_4 посприяти у наданні йому в приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Воютицької сільської ради Самбірського району, за що останній вимагав у нього грошові кошти в сумі 10000 доларів США, та в подальшому отримав лише рішення сесії Воютицької сільської ради Самбірського району про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що підтверджено матеріалами справи. Водночас допитаний як свідок судом ОСОБА_6 підтвердив що вів розмову в ресторані «Скорпіон» чи все залежить від дій ОСОБА_4 і відповідь обвинуваченого була, що він у всьому по питанню отримання землі посприяє, потім заявник у власній заяві пише про притягнення до відповідальності осіб за те ж сприяння; у розмовах 2 і 8 жовтня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 йде мова також не про одноособові дії обвинуваченого, а про його фактично вплив на депутатів; будучи допитаний судом як свідок депутат ОСОБА_24 ствердив про відсутність будь-якого впливу і детально розповідав про загальноприйняту процедуру прийняття подібних рішень, що на переконання суду такі пояснення були наперед узгоджені та про дійсний прихований вплив обвинуваченого він і не міг повідомити, оскільки сам підлягатиме відповідальності. Однаково про події що мали місце раніше свідок ОСОБА_6 при пошуках водойм для оренди із ОСОБА_42 суду ствердив про слова останнього, що про все слід повідомити і узгоджувати з ОСОБА_14 , тобто з обвинуваченим.

Органом досудового розслідування не надано суду жодних об`єктивних доказів, що Воютицький сільський голова ОСОБА_4 поставив вимогу ОСОБА_6 (викривачу) надати йому неправомірну вигоду, в т.ч. за прийняття Воютицькою сільською радою відповідного рішення, на яке сподівався ОСОБА_6 ; суд критично оцінює показання ОСОБА_6 про вимагання в нього ОСОБА_4 10000 доларів США, адже будь-яких доказів на підтвердження такого вимагання сторона обвинувачення не надала, відсутні будь-які об`єктивні дані, що вимагання мало місце, окрім єдиних показань свідка і, такі його показання в цій частині не є переконливими та заперечуються обвинуваченим, не підтверджуються ніякими іншими об`єктивними доказами. Зокрема із досліджених протоколів НСРД вбачається про переважно пропозицію зі сторони ОСОБА_6 передати кошти, під так званим словом «документи» і такої думки суд дійшов із досліджених розмов усіх фігурантів, а сам ОСОБА_4 не заперечував їх одержання, тобто прийняв пропозицію. А тому така позиція сторони захисту, що у розмовах не фігурують будь-які згадки про гривні чи долари, суд не буре до уваги, так як самі по собі розмови про винагороду, зафіксовані під час негласних слідчих дій, суд оцінює у сукупності з контекстом та поведінкою сторін, а твердження, що жодних вказівок своїм знайомим про передачу коштів чи інших речей не давав, то таке спростовується протоколами НСРД, в яких чітко відображено телефонні розмови ОСОБА_4 із ОСОБА_7 , котрий надалі доручив ОСОБА_8 здзвонитися із ОСОБА_6 та вказати йому подальший хід дій, а саме поставити «документи» у багажник автомобіля, та у подальшому під страхом викриття говорить ОСОБА_7 сховати власника вказаного автомобіля, щоб його не затримали правоохоронні органи.

Водночас у своїх поясненнях обвинувачений зазначає, що до нього звертався ОСОБА_6 , представившись підприємцем та виявив бажання отримати земельну ділянку для будівництва АЗС, на що він погодився, оскільки це сприятиме розвитку громади. До таких розмов суд ставиться критично та вважає, що обвинувачений обрав такий спосіб захисту, оскільки сам надавав консультації ОСОБА_6 з підготовки документів для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій за цільовим призначенням апріорі не може бути побудовано АЗС, окрім того для цієї мети земельна ділянки передається лише у користування і далі є складна процедура узгоджень і сертифікації.

Тому разом з представленими стороною обвинувачення доказами та показаннями свідків суд позбавлений можливості встановити відповідні дані про наявність у діянні обвинуваченого ОСОБА_4 такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання неправомірної вигоди. Суд відзначає, що у рішенні №3-р(іі)/2022 від 8 червня 2022 року за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (справа щодо презумпції невинуватості) Конституційний Суд України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Вирішальним у наведеному посиланні є висновок про те, що сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості саме під час надання оцінки зібраним по справі доказам.

Отже, з огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, суд констатує, що ОСОБА_6 не мав перешкод для звернення до Воютицької сільської ради із заявою для отримання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності. Разом з тим, звертаючись до сільського голови ОСОБА_4 , ОСОБА_6 знав, що останній є найвищою посадовою особою даної громади, головує на пленарних засіданнях ради, наділений повноваженнями по скликанню сесії ради та формуванню порядку денного, що є загальнодоступною інформацією, а тому може сприяти включенню питання про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою до порядку денного на розгляд ради, а також може мати вплив на прийняття депутатами рішення в його інтересах. Саме тому, ОСОБА_6 звернувся безпосередньо до сільського голови, а не подав заяву через загальний відділ ради, як це встановлено Регламентом роботи сільської ради.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 29 березня 2021 року (справа №554/5090/16-к) зазначив, що зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.

При цьому суд зазначає, що депутати сільської ради не перебувають в службовій залежності від сільського голови, за наявності підстав можуть висловити недовіру сільському голові, що є загальнодоступною інформацією, а тому в ОСОБА_6 не було достатніх підстав для беззастережного переконання, що його мети (отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_6 міг припускати, що завдяки займаній посаді, службовому авторитету, зв`язкам із депутатами, саме сільський голова ОСОБА_4 міг вплинути на прийняття такого рішення на його користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі №751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року в справі №742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим. Тому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу кримінального правопорушення - як тих, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону, оскільки відсутність будь-якого із елементів складу злочину виключають злочин як такий.

Тому суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, що передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

У той же час судом установлено, що ОСОБА_4 фактично прийняв пропозицію неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_6 в сумі 10000 доларів США за вплив на прийняття рішення депутатами Воютицької сільської ради як особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування до повноважень яких відноситься вирішення питань про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки на території Воютицької сільської ради. За наведених вище обставин і, враховуючи встановлені фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а тому його дії слід перекваліфікувати на вказану норму як зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як раніше було відзначено частина третя статті 337 КПК України передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Отже, перекваліфікація злочину судом допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Верховний Суд у своєму рішенні від 19.10.2021р. в справі №552/2540/20 вказав, що закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого кримінального-караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності та створить умови для повторної віктимізації.

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання більш суворе, ніж ч. 2ст. 369-2 цього кодексу, де визначено ще й альтернативне покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на менший строк; тому становище обвинуваченого у випадку зміни правової кваліфікації його дій судом покращується. Окрім цього слід до уваги суду брати санкцію цієї норми Кримінального Закону, що діяла на момент вчинення інкримінованих обвинуваченим дій, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

За ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, є нетяжким.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого досудовим розслідуванням і в суді не встановлено; обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого також відсутні.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд також ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України та, яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує те, що ним вчинено нетяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до вчиненого, який є громадянином України, є особою з інвалідністю, бере активну участь у допомозі Збройним силам України за що має численні подяки, на психіатричному чи наркологічному обліках не перебуває, за фактичним місцем проживання характеризується позитивно, відтак суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції частини статті, за якою перекваліфіковано злочин у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у редакції на час вчинення), яке на переконання суду відповідатиме загальним засадам призначення покарання, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з наведеним як убачається зі змісту санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, максимальне покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 у жовтні 2019 року та з того часу минуло більш ніж п`ять років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Ураховуючи, що з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення минув визначений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п`ятирічний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, перебіг давності у справі не зупинявся, особа відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України підлягає звільненню від призначеного покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільного позову за встановленим законом порядком не заявлено; судові витрати слід присудити стягнути із обвинуваченого; питання речових доказів згідно постанов про визнання та прилучення до справи речового доказу від 18.10.2019р., 17.04.2020р. слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_40 у виді застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_43 заставу в розмірі 169200грн (сто шістдесят дев`ять тисяч двісті гривень) з рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області, відкритий у Державній казначейській службі України.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (у редакції станом на 2019 рік) і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч)гривень.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Речові докази у справі згідно Постанов про визнання речовим доказом від 18.10.2019р., 17.04.2020р. після набрання вироком законної сили:

- журнал реєстрації пропозицій громадян Воютицької сільської ради за 2019 рік на 78арк.,

- журнал реєстрації рішень Воютицької сільської ради на 78арк.,

- протокол від 04.10.2019р. засідання постійної комісії Воютицької сільської ради з вирішення земельної комісії на 1арк.,

- список депутатів присутніх на ХХХІ сесії VII скликання на 1арк.,

- відкрите поіменне голосування ХХХІ сесії VII скликання на 1арк.,

- рішення ХХХІ сесії VII скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області №951 від 04.10.2019 на 1арк.,

- заява ОСОБА_6 від 29.08.2019 на 1арк.,

- копія паспорта ОСОБА_6 та копія довідки про присвоєння ІПН на 2арк.,

- протокол першої сесії Воютицької сільської ради 7 скликання від 21.11.2017 на 80арк.,

- протокол №5 засідання виконкому Воютицької сільради від 18.05.2018 на 96арк.,

- розпорядження Воютицького сільського голови від 15.10.2019 №156 на 1арк.,

- довідка №1022 від 17.10.2019 на 1арк.,

- належним чином завірені копії з документів особової справи ОСОБА_10 , а саме: рішення №45 від 06.04.2016 на 1арк., копія паспорта ОСОБА_10 на 2арк., попередження корупції на 1арк., копія особистого листа по обліку кадрів на 5арк.,

- належним чином завірені копії документів особової справи ОСОБА_4 , а саме: розпорядження №4 від 02.01.2018 на 1арк., копія паспорта ОСОБА_4 на 2арк., попередження на 2арк., копія особистого листа по обліку кадрів на 5арк.,

- протокол ХХХІ сесії VII скликання Воютицької сільської ради від 04.10.2019р.,

- журнал реєстрації розпоряджень голови Воютицької сільської ради на 50арк.,

- заява ОСОБА_25 від 26.09.2019 на 1арк.,

- копія паспорта ОСОБА_25 на 1арк.,

- чорнові записи на 2арк. - повернути власнику Воютицькій (тепер Бісковицькій) сільській раді Самбірського району Львівської області.

Несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові купюри номіналом по 100(сто) доларів США кожна, в загальній кількості 100 (сто)штук, на загальну суму 10000 (десять тисяч) доларів США, які мають ідентичну серію HJ53405509А; CD-R диск (Вх. 8111, Вих. 5396/3/кг), на якому міститься інформація, вилучена 08.04.2020р. під час здійснення тимчасового доступу до речей і документів - залишити у матеріалах справи.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 15072грн (п`ятнадцять тисяч гривень 72коп).

Скасувати накладений арешт ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2019р.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді застави - залишити без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заставу в розмірі 169200грн (сто шістдесят дев`ять тисяч двісті гривень) з рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області, відкритий у Державній казначейській службі України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору і роз`яснити, що інші учасники мають право отримати копію вироку в суді; копію вироку надіслати учасникам справи, котрі не були присутні при його ухваленні (і ч. 15 ст. 615 КПК України).

Суддя