Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №442/4294/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4294/26

Провадження №2-а/442/78/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання – Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

02.06.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Хевпа І.М. звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №216/2026 від 06.05.2026, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн., а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що 17 травня 2026 року на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 надійшов конверт від ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому знаходився супровідний лист від 12.05.2026 року №7139 та постанова № 216/2026 від 06.05.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно постанови від 06.05.2026 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , установив:

- Громадянин ОСОБА_1 являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (далі- Порядку), а саме, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не прибув вчасно на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.03.2026 року о 10:00 годині по повістці №6881421.

- Також, ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений пунктом 24 Порядку, який передбачає обов`язок громадянина, у разі його неприбуття у строк, визначений у повістці, не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або в будь який інший спосіб, з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

- Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце такого розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

- Зважаючи на вказані обставини та той факт, що в У країні діє особливий період, вбачаю в діях вищезазначеного громадянина склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210-1 КУпАП і його вина у вчиненні даного правопорушення доводиться повісткою №6881421, інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Протоколом про адміністративне правопорушення від 29.04.2026.

ОСОБА_1 не згідний з винесеною постановою, вважає її незаконною та безпідставною з наступних причин:

ОСОБА_1 стоїть на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний - солдат (запасу).

14 травня 2024 року ОСОБА_1 пройдено військово-лікарську комісію, згідно довідки №104 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діагноз: (включаючи код. згідно чинного 11К 025) та постанови ВЛК: розповсюджений псоріаз, стаціонарна стадія, змішана форма. Гіпертонічна хвороба І стадії. 1 ступеню, ризик 1. На підставі статті - 576; 39в графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВІ ІЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

5 грудня 2024 року ОСОБА_1 вручено повістку № 857787 за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_4 . про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 - ДО ОСОБЛИВОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ.

Після отримання ОСОБА_1 даної повістки № 857787 «ДО ОСОБЛИВОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ», жодних інших повісток ОСОБА_1 не отримував.

А також позивач і не отримував повістки № 6881421 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.03.2026 року о 10:00 про яку згадується в оскаржуваній постанові.

Про те, що позивача викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.03.2026 року о 10:00 год. останній дізнався від працівників правоохоронних органів, що він знаходиться у розшуку, був затриманий в кінці квітня 2026 року та доставлений до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вручили йому повістку від 30.04.2026 року, про те що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 на 04.05.2026 року о 09-00 годині для проходження ВЛК.

ОСОБА_1 з`явився у вказаному місці і у вказаний час, пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 05.05.2026 №2026- 0505-1303-4640-7.

Згідно вище зазначеної довідки, ОСОБА_1 солдат (запасу), проведено медичний огляд «Дрогобицька районна позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 » 05.05.2026 року. Діагноз (включаючи код. згідно з чинним НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва)

- R73.0- порушення толерантності до вуглеводів.

- L40.0- обмежений псоріаз.

- Н52.2- складний короткозорий астигматизм в 2,ОД при короткозорості в меридіані аметропії в З.ОД та гостроті зору з корекцією 0.9 обох очей.

- F20.0- параноїдна шизофренія нападоподібно-прогредієнтний тип перебігу, з стійким дефектом в емоційно-вольовій сфері.

На підставі статті 13в, 57в, 16б графи II Розкладу хвороб, графи 9,10 ТДВ - Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення. Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Щодо стану здоров`я позивача - ОСОБА_1 зазначає наступне:

Останній за період з 21.02.2007 року по 01.03.2007 року проходив стаціонарне лікування у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром F 20.0, що підтверджується Епікризом-випискою із історії хвороби №1565-07.

За період з 18.11.2009 року по 08.01.2010 року повторно проходив стаціонарне лікування у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний тип перебігу з помірно вираженим дефектом емоційно-вольовій сфері. F 20.0. що підтверджується Епікризом-випискою із історії хвороби №8008-09.

За період з 04.02.2013 року по 30.03.2013 року, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, з діагнозом: параноїдна шизофренія, приступоподібно-прогредієнтний тип перебігу, з наростаючим дефектом в емоційно-вольовій сфері особистості, загострення, F 20.0, що підтверджується випискою- Епікризом з історії хвороби № 00756-13 на хворого.

За період з 26.02.2019 року по 03.04.2019 року, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній психіатричній лікарні «Заклад» Миколаївського району, з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний перебіг, виражений дефект в емоційно-вольовій сфері, що підтверджується Епікриз-виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 03.04.2019 року.

ОСОБА_1 . щоденно вживає ліки для підтримання свого психічного здоров`я.

З початком неспровокованої повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації, усвідомлюючи свій військовий обов`язок як військовозобов`язаного. ОСОБА_1 з`являвся за всіма викликами до ІНФОРМАЦІЯ_2 і жодного разу не ухилявся від виконання свого обов`язку.

ОСОБА_1 не порушував жодного разу Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року.

Про те, що відносно позивача складений адміністративний протокол, розглядається справа та винесено постанову про накладення стягнення ніхто йому не повідомляв.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

Оскільки ОСОБА_1 жодної повістки про виклик, а саме Повістки №6881421, про необхідність з`явитися на 27.03.2026 року о 10:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував, тому вважає, що оспорювана постанова є протиправною, необґрунтованою та упередженою та підлягає скасуванню.

15.06.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення надійшов відзив на позов. Позову не визнає. Вказує, що Згідно отриманих відомостей та реєстрової інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 27.03.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 29 квітня 2026, тоді як на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 216 від 29.04.2026.

ОСОБА_5 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 216 від 29.04.2026 та йому було надано другий примірник протоколу, про що засвідчують особисті підписи ОСОБА_1 проставлені ним власноруч в протоколі про адміністративне правопорушення № 216 від 29.04.2026.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення № 216 від 29.04.2026 було зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12:00 год. 06.05.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 , в кабінеті № 19. Відтак, ОСОБА_1 був ознайомлений, що розгляд справи відбудеться о 12:00 год. 06.05.2026 року.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 не знав, що відносно нього складений адміністративний протокол, а також, що йому ніхто не повідомляв, що відносно нього буде розглядається справа про адміністративне правопорушення за ч.3. ст. 210-1 КУпАП, є безпідставними та таким, що не відповідають дійсності.

На підстав вищевикладеного просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, розглядд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник ОСОБА_1 – адвокат Хевпа І.М. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових поясненнях у справі. Просить позов задоволити.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Матеріалами справи встановлено, що 06.05.2026 Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 було постановлено оскаржувану постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та накладено штраф у розмірі 17000 грн. за те, що він являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (далі- Порядку), а саме, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не прибув вчасно на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.03.2026 року о 10:00 годині по повістці №6881421.

Також, ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений пунктом 24 Порядку, який передбачає обов`язок громадянина, у разі його неприбуття у строк, визначений у повістці, не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або в будь який інший спосіб, з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Своєю чергою, частина 3 цієї ж статті передбачає, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

З оскаржуваної постанови видно, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не з`явлення у визначені в повістці дату і час до ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період.

ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано жодних доказів (підпису на корінці повістки, опису вкладення у поштове відправлення чи повідомлення про вручення) того, що ОСОБА_1 взагалі знав про існування повістки №6881421. Дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про формування повістки не є доказом її фактичного отримання чи надсилання особі.

Суд враховує сталу практику Верховного Суду (зокрема, правові позиції у справах про притягнення до адмінвідповідальності, аналогічні постановам у справі № 355/1026/26 та № 279/1441/25), де зазначено: «Відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку та вчинення правопорушення». Сам по собі запис у реєстрі «Оберіг» про генерацію повістки не є належним і допустимим доказом її реального направлення або отримання.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 420/2296/20 наголошено: «Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення на підставі конкретних доказів. Обов`язок доказування не може перекладатися на позивача». Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав поштового опису вкладення, розписки чи повідомлення про вручення повістки №6881421, факт правопорушення є недоведеним.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, «рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях». Твердження ТЦК про те, що позивач умисно не з`явився, є виключно припущенням за відсутності доказу його належного виклику

Що стосується звинувачення ОСОБА_1 у порушенні п. 24 Порядку №560, то суд зазначає, що обов`язок повідомити про причини неявки протягом 3 днів та прибути протягом 7 днів виникає виключно у випадку, якщо особа була належним чином оповіщена про виклик, але не змогла прибути через поважні причини (хвороба, стихійне лихо тощо). Якщо повістка не вручалася, обов`язок виправдовувати «неявку» не виникає.

У справах «Gankin and Others v. Russia» (заяви № 2430/06 та ін.) та «Якіменко проти України» ЄСПЛ зазначив, що державні органи зобов`язані демонструвати особливу пильність при врученні повідомлень та документів. Якщо повідомлення не було вручено належним чином, особа позбавляється можливості дізнатися про вимогу державного органу та виконати її, що є прямим порушенням права на справедливий розгляд

Враховуючи висновки Верховного Суду та практику ЄСПЛ, обов`язок доведення вини у вчиненні адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП повністю покладено на відповідача. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано суду доказів направлення чи отримання позивачем повістки №6881421 на 27.03.2026, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП України поза розумним сумнівом не доведена, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак вимоги позивача суд знаходить такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Оскаржувана постанова винесена 06.05.2026 року, а позов подано 02.06.2026 року. Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк з об`єктивних та незалежних від його волі поважних причин з огляду на таке.

Позивач дізнався про існування спірної постанови 17.05.2026, коли отримав поштове відправлення, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта», що унеможливило вчасне звернення до суду.

Також суд враховує, що позивач ОСОБА_1 є особою з тривалим анамнезом важкого хронічного психічного захворювання. Відповідно до наданих медичних документів (епікризів-виписок №1565-07, №8008-09, №00756-13, а також виписки від 03.04.2019 р. КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня «Заклад»), він неодноразово проходив тривале стаціонарне лікування з діагнозом: «Параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері особистості (F 20.0)». Позивач змушений щоденно приймати сильнодіючі лікарські засоби для підтримки психічного здоров`я та запобігання загостренням. Даний медичний стан, притаманний вольовий дефект та постійна медикаментозна терапія суттєво знижують загальну соціально-правову адаптацію особи. Позивач позбавлений можливості оперативно моніторити державні реєстри чи самостійно виявляти приховані від нього юридичні процедури без належного та чіткого сповіщення з боку державних органів.

У постанові Верховного Суду від 29.11.2019 р. у справі № 686/2281/17 зазначено, що «приписи ст. 289 КУпАП передбачають обчислення десятиденного строку на оскарження з дня винесення постанови, проте у разі пропуску цього строку через несвоєчасне отримання постанови, такий строк підлягає поновленню судом за клопотанням скаржника». Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2020 р. у справі № 686/22615/17.

Велика Палата Верховного Суду та Касаційний адміністративний суд (зокрема, в постанові ВС від 12.04.2023 р. у справі № 520/12023/21) послідовно вказують, що стан здоров`я сторони (тривала хвороба, специфічні медичні діагнози) є безумовною об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків, оскільки особа перебуває в стані, який перешкоджає повноцінній реалізації її процесуальних прав.

У рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and Others v. Spain) ЄСПЛ наголосив, що «строки звернення до суду не повинні застосовуватися у спосіб, який би перешкоджав сторонам використовувати доступні засоби правового захисту. Формальний підхід до поновлення строків у випадках, коли особа не знала про рішення через провину державних органів, є порушенням ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд)».

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи наявність у позивача хронічного психічного захворювання (параноїдна шизофренія) та отримання вищевказаної постанови 17.05.2026, суд визнає причини пропуску строку на звернення до суду з позовом про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2026 року — поважними та вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на судове оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №216/2026 від 06.05.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі.

Керуючись ст.ст. 6, 9,10,195, 242-246,257,286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову №216/2026 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 665,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя А.П. Хомик