Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №442/6169/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6169/26

Провадження №2-о/442/480/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі

головуючого судді Коваля Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту Дрогобицької районної державної адміністрації про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт приналежності правовстановлюючого документу архівної довідки від 15 червня 2026 року № М-2704/07-12 та копія Списку-SPIS сімей та господарств с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воєводства мені ОСОБА_2 для визнання її депортованою (примусово переселеною) з території громадянку України з території Польської Народної Республіки.

Заяву мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воєводства Польської Народної Республіки. Її батьками були ОСОБА_3 1905 року народження та ОСОБА_4 1908 року народження. Крім неї в батьків були ще два сина ОСОБА_5 1940 року народження та ОСОБА_6 1945 року народження. Батьків, її та братів в 1946 році було переселено з території Польщі на підстави Угоди від 09.09.1944 року між УРСР та Польським Комітетом національного визволення у Дрогобицьку область. При переселенні батьками було залишено господарське майно, яке складалося із житлового будинку - 160 кв. м, землі площею 2,5 га (в тому числі орної 2,0 га). Оцінена вартість залишеного батьками нерухомого майна становить 3249 злотих у тодішніх цінах.

Батьки поселилися в Дрогобицькому районі і на даний час вона залишилася однією особою, яка може претендувати на виплати з боку Польщі за батьківське майно. Батьки та брати вже померли. Вона не має визнаного статусу депортованої особи, бо окрім свідоцтв про народження, одруження, про смерть нічого не збереглося. Але вона зверталася до Державного архіву Львівської області, де було надано архівну довідку, в якій міститься відомості, що у документах Управління при РНК УРСР у справах евакуації і розселення українського та польського населення та Головного Уповноваженого Уряду УРСР у справах евакуації українського населення з території Польщі в Україну, значиться, що родина у складі Гашко ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 / ОСОБА_4 /Дмитрьев. 108 р.н., ОСОБА_8 / ОСОБА_9 /Юрьевна 1939 р.н., ОСОБА_8 / ОСОБА_10 / ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 / ОСОБА_12 / ІНФОРМАЦІЯ_3 були в 1946 році переселені із с. Ступосяни, Лісківського повіту, Жешівського воєводства (Польща) у Дрогобицьку область. До цієї архівної довідки надано належним чином завірену копію із Списку -SPIS сімей та господарств с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воєводства. де видно що її рідні та вона були евакуйовані і яке майно було залишено в Польщі.

За життя брата ОСОБА_13 йому із Державного архіву було наданого на його ім`я архівну довідку, що в архівних документах значиться, що родину ОСОБА_3 1905 р./, ОСОБА_4 1908 р.н., ОСОБА_9 1938 р.н, ОСОБА_5 1940 р.н. та ОСОБА_6 1945 р.н. були переселено із Польщі в Україну. Різні відомості надані їй та братам із Державного архіву не дають можливість встановити ту обставину, що саме вона, ОСОБА_9 , була в 1946 році переселена із Польщі до України разом із своїми батьками та братами. Жодним іншим шляхом довести той факт, що ОСОБА_9 1938 р.н. та ОСОБА_9 1939 року народження є однією і тією ж особою і надані мені архівна довідка від 15 червня 2026 року № М-2704/07-12 та копія Списку-SPIS сімей та господарств с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воеводства стосується її та рідних, окрім в суді не можливо.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.08.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 21.08.2026.

Заявник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги підтримує.

Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту Дрогобицької районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Верховний Суд України у п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. вказав, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_9 народилась, ІНФОРМАЦІЯ_1 , село Ступосяни, Республіка Польща, батьки - ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , про що повторно поновлено запис Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, свідоцтво серія НОМЕР_1 від 15.09.1954, актовий запис №334.

Відповідно до повторно виданого свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 04.04.1970, виданого Дрогобицький відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_15 .

Відповідно до довідки Державного архіву Львівської області від 05.05.1999№Г-2021/п у документах обласного архіву значиться, що родина у складі ОСОБА_3 , 1905 р.н, ОСОБА_4 , 1908 р.н., ОСОБА_9 , 1938 р.н. ОСОБА_5 , 1940 р.н, ОСОБА_6 , 1945 р.н. у 1956 році переселена у Дрогобицьку область з с.Ступосяни Лесківського повіту. При переселенні ними було залишено господарське майно, яке складалось із хати -160 кв.м, землі -2,5 га в тому числі орної - 2,0 га, вартість залишеного майна -3249.

Відповідно до архівної довідки Держаного архіву Львівської області від 15.06.2026 №2704/07-12 у документах Управління при РНК УРСР у справах евакуації і розселення українського та польського населення та Головного Уповноваженого Уряду УРСР у справах евакуації українського населення з території Польщі в Україну, значиться, що родина у складі: Голова родини: «Гашко/ ОСОБА_16 / ОСОБА_17 », 1905 р.н. Члени родини: « ОСОБА_18 / ОСОБА_19 », 1908 р.н. « ОСОБА_20 », 1939 р.н. « ОСОБА_21 », 1941 р.н. « ОСОБА_22 », 1945 р.н. у 1946 році була переселена у Дрогобицьку область з села Ступосяни, Лісківського повіту, Жешівського воєводства (Польща), у зв`язку з Угодою від 09.09.1944 р. між УРСР та Польським Комітетом національного визволення. При переселенні було залишено господарське майно, яке складалося житлового будинку - 160 м?, всього землі - 2,5 га (в тому числі орної - 2,0 га). Вартість залишеного нерухомого майна становила: 3249 (три тисячі двісті сорок дев`ять) злотих у тодішніх цінах. Національність родини - українці. Інших відомостей не виявлено.

Отже, з судом встановлено, що різні відомості надані із Державного архіву не дають позивачу можливості встановити ту обставину, що саме вона, ОСОБА_9 , була в 1946 році переселена із Польщі до України разом із своїми батьками та братами.

Встановити факт приналежності правовстановлюючого документу архівної довідки від 15 червня 2026 року № М-2704/07-12 та копії Списку-SPIS сімей та господарств с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воєводства необхідно для того, щоб визнати заявника депортованою ( примусово переселеною) громадянкою України з території Польської Народної Республіки.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт приналежності правовстановлюючого документу архівної довідки від 15 червня 2026 року № М-2704/07-12 та копія Списку-SPIS сімей та господарств с. Ступосяни Лісківського повіту Жешівського воєводства мені ОСОБА_2 для визнання ОСОБА_1 депортованою (примусово переселеною) з території громадянку України з території Польської Народної Республіки.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий Роман КОВАЛЬ