Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №932/6177/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2307/26 Справа № 932/6177/24 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю потерпілої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого аналітиком в ТОВ «БАДМ», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 05.07.2024 близько 21:00 год водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «КІА СENATO», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAU», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинена матеріальна шкода. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення місцевого суду через його незаконність та необґрунтованість. Вказує, що за встановлених обставин, подія, з якою пов`язано притягнення його до адміністративної відповідальності, мала місце 05.07.2024.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату та час судового розгляду справи — 28.08.2024. У вказаний час він з`явився до суду, однак судове засідання не відбулося, оскільки, суддя перебувала на лікарняному, а помічник судді відсутній.

Апелянту було вказано, що про дату та час наступного судового засідання його буде повідомлено за телефоном або повісткою, а також необхідно слідкувати за інформацією на сайті. Однак протягом наступних двох років ніяких викликів на сайті, дзвінків, або повісток він не отримував, про розгляд справи його не повідомляли.

Протягом цього часу він періодично телефонував до суду та вивчав відомості сайту Єдиного державного реєстру судових рішень про виклик до суду або прийняття судових рішень, проте ніяких рішень, викликів або інших процесуальних дій не відбувалось.

09.07.2026 з Єдиного державного реєстру судових рішень апелянт дізнався, що 26.06.2026 судом прийнято постанову про притягнення його адміністративної відповідальності.

Вказана постанова датована 28.08.2024, однак фактично не існувала та до Єдиного державного реєстру судових рішень надіслана судом 26.06.2026, зареєстрована 29.06.2026. Загальний доступ забезпечено 30.06.2026.

Таким чином апелянт вважає, що рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності фактично прийнято лише 26.06.2026, тобто через 2 роки після події ДТП.

Оскільки строки накладення адміністративного стягнення, визначені ч.2 ст.38 КУпАП минули 05.10.2024, тому вважає, що суд мав закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на викладене ОСОБА_2 просить постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2024 скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_2 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки не повідомив, але його неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту. Додатково зазначила,що ОСОБА_2 ще у 2024 році відшкодував їй матеріальну шкоду за ДТП, претензій наразі до нього не має.

Вислухавши пояснення потерпілу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №816025 від 05.07.2024, о 21 годині 02 хвилини 05.07.2024, м. Дніпро, Шевченківський район, мкрн Тополя-2, біля електроопори 227, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «КІА СENATO», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAU», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.

Зазначено, що потерпілою по справі є ОСОБА_1 .

До протоколу додаються: схема місця ДТП, пояснення водіїв.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_2 .

Посвідчення водія тимчасово не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с.1).

У схемі місця ДТП від 05.07.2024 відображено місце розташування автомобілів «КІА СENATO», д.н.з. НОМЕР_1 , та «HYUNDAU», д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, місце зіткнення транспортних засобів та напрямок їх руху.

Зазначено, що ДТП сталася у сутінках, покриття проїзної частини мокре, огородження вздовж проїзної частини відсутнє, дорожні знаки пріоритету на головній дорозі відсутні, горизонтальна розмітка проїжджої частини відсутня, світлофорний об`єкт на місці скоєння ДТП відсутній, недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - відсутні.

У схемі місця ДТП відображено пошкодження автомобілів, отримані ними в результаті ДТП.

В графі «Вид пригоди» вказано «зіткнення».

Кількість учасників ДТП — два водії і два транспортних засоби.

Зазначено, що водій ОСОБА_2 порушив п. 10.9 ПДР України.

Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасниками події — водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.2).

З пояснень водія ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції одразу після ДТП, убачається, що 05.07.2024 близько 21:00 год він рухався на автомобілі «КІА СENATO», д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі за адресою: вул. Тополина, 42. Здаючи назад в темряві не побачив машину, яка була позаду. В результатів відбулось легке зіткнення, автомобілі отримало не значні механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.3).

У своїх письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що 05.07.2024 вона керувала своїм автомобілем «HYUNDAU», д.н.з. НОМЕР_2 , рухалась по ж/м Тополя-2 від магазину АТБ в бік будинку № 7. Проїхавши будинок № 41, доїхала до перехрестя, що розташоване біля будинку № 42, де побачила, як перед її автомобілем рухається автомобіль «КІА СENATO» світлого кольору. Даний автомобіль зупинився перед її автомобілем біля будинку № 42, вона також зупинилась та стала чекати подальших дій водія цього автомобіля. Приблизно через 5-7 секунд вона побачила, що на даному автомобілі загорілись задні ходові вогні та автомобіль почав рухатись в бік її автомобіля. В цей час вона почала подавати водію автомобіля «КІА СENATO» звуковий сигнал аби уникнути зіткнення. Однак водій автомобіля «КІА СENATO» на сигнал не реагував та допустив зіткнення автомобілів. Далі вона та водій «КІА СENATO» вийшли зі своїх автомобілів, в цей час до них під`їхав автомобіль «Лада Калина» світло-зеленого кольору, водій якого повідомив, що бачив обставини ДТП та зазначив, що водій «КІА СENATO» був не правий та повинен відшкодувати вартість ремонту її автомобіля (а.с.4).

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Наявні в матеріалах провадження докази є належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та матеріали справи свідчать про те, що саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.10.9 ПДР виникла дана дорожньо-транспортна пригода, оскільки останній 05.07.2024 о 21:02 год, керуючи автомобілем «КІА СENATO», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAU», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався позаду, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2024, чим він порушив вимоги пункту 10.9 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_2 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі апелянт не оспорює факт доведеності його вини у порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

До апеляційних вимог ОСОБА_2 про необхідність закриття провадження у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, апеляційний суд відноситься критично, позаяк такі вимоги є його суб`єктивним висновком, який суперечить наявним матеріалам провадження.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Положеннями ч.2 ст.38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.

Оскільки адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, що інкримінуються ОСОБА_2 вчинене 05.07.2024, то на час розгляду справи — 28.08.2024 строки накладення адміністративного стягнення, визначені ч.2 ст. 38 КУпАП, не спливли.

Факт можливого несвоєчасного внесення судового рішення до ЄДРСР жодним чином не впливає на правильність висновків суду про доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та дотримання місцевим судом вимог ст.38 КУпАП.

За правовим висновком Велика Палата Верховного Суду (постанова від 29.08.2018 у справі №663/537/17) оригіналом судового рішення є текст судового рішення, який є у матеріалах справи.

Таким чином підстави уважати, що оскаржувана постанова щодо ОСОБА_2 була ухвалена не 28 серпня 2024 року (як зазначено у постанові, наявній в матеріалах справи), а 26 червня 2026 року, про що вказує апелянт, у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року щодо ОСОБА_2 є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО