Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №632/1589/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1589/26

провадження №3/632/433/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., за участю секретаря Науменко М.О., особи ОСОБА_1 , захисника – адвоката Іванченка В.П., який брав участь у режимі відеоконференцзв`язку із власних засобів, розглянувши справу, яка надійшла з ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який офіційно не працевлаштований, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Ввечері о 2015 годині 17 липня 2026 року ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet nubira, д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Суворова, буд. 43, у с.Олексіївка Лозівського району Харківської області у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9(а) ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП за обставин, вказаних в протоколі про адміністративні правопорушення від 17.07.2026, останній визнав у повному обсязі, просив застосувати покарання у виді штрафу без позбавлення права керування.

Захисник Іванченко В.П. зазначив про порушення уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, т.я. зібрані матеріали справи містять низку істотних процесуальних порушень, та права на захист його підзахисного.

В обґрунтування свого клопотання зазначив:

-щодо протоколу про адміністративне правопорушення, як доказу у справі, то відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що складання протоколу про адміністративне правопорушення – це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі не є головним доказом події правопорушення.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.07.2026 не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

В той же час, складав протокол фактично один інспектор Семендяєв від імені іншого Сосонного, котрий хоч і був присутнім, проте перебував поруч, розмовляючи по телефону, отже під іменем інспектора Сосонного працював інший інспектор, складаючи протокол, в цей же час Сосонний його лише підписав;

-порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП на захист та давати пояснення. Так, на клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, права були роз`яснені лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення, а під час заповнення протоколу поліцейськими не було надано його підзахисному визначитися з позицією щодо давання пояснень взагалі;

-зйомка велася як на боді камери поліцейських, так і на відеоореєстратор. Окрім цього, мається перерва у зйомці на 15 хвилин, незважаючи на те, що відеозапис повинен здійснюватися безперервно, відповідно до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026.

Порядок використання спеціальних засобів фіксації регульовано Інструкцією, де п. 4, 5 передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення;

Грубі порушення допущені працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, це помилки у процедурі чи формах, які роблять документ недійсним.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява №39598/03).

У зв`язку із чи просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський СРПП ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 пояснив, що у складі групи був в той день на патрулюванні міста та району. Перебуваючи в с.Олексіївка побачили автомобіль, який з Центральної вулиці повернув на вулицю Суворова, не увімкнувши покажчик повороту. Вони поїхали за ним. Автомобіль звернув під найближчий будинок та зупинився, вимкнувши мотор, ніби стояв та хотів сховатись. Вони під`їхали до нього. ОСОБА_3 підійшов до автомобіля. Вийшов водій, назвався ОСОБА_1 . Щодо нього було складено постанову за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Під час розмови було відчутно запах алкоголю. Йому було запропоновано продути алкотестер, на що ОСОБА_1 погодився. При ньому дістали прилад, відкрили, перевірили мундштук. ОСОБА_1 продув. Результат позитивний. Щодо заповнення протоколу про адміністративне правопорушення, то пояснив, що планшет один на екіпаж. Він відкрив програму, проте в цей час йому зателефонували, і він трохи відійшов. Увесь цей час був поряд, бачив всю процедуру проходження огляду. Порядок роз`яснював ОСОБА_4 . Результат показали водію та бачили вони. Заповнював Акт огляду він особисто, за результатом газоаналізатора Драгер. ОСОБА_5 в цей час вніс дані в протокол і він його підписав, т.я. все викладене відповідало дійсності. Час скоєння правопорушення брали з нагрудної боді камери. Перед початком зміни вони звіряють часи. Відеозапис був як в нього, так і у Семендяєва. Все складалось під відеозапис. Щодо права на захист, то ОСОБА_1 не просив про залучення захисника, а лише зазначив, чи можна йому порадитись? Йому ні хто не заперечував, телефон був при ньому. Про права та обов`язки водію було роз`яснено. Акт був підготовлений, і як тільки прийшов результат, то вони одразу ж його заповнили, за результатом чеку з драгеру. Він не пам`ятає, чи розмовляв по телефону він під час підписання документів. Драгер знаходився в руках ОСОБА_5 , том у і огляд проводив він.

Поліцейський СРПП ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні, дав аналогічні покази показам поліцейського ОСОБА_2 , зазначивши, що планшет один на екіпаж. Роботу виконують разом. Всі присутні при цьому. Хтось проводить огляд, хтось заповнює документи. Часи перед зміною перевіряли. Чому розбіг в часі в 15 хвилин, не знає.

Суд, заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника,дослідивши протокол та долучені до нього письмові докази, документи, отримані на клопотання сторони захисту, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст. 255 КпАП України, та відповідає вимогам ст. 256 цього Кодексу, в чому переконався суд при дослідженні отриманих на клопотання захисника документах.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Пункт 1.3. розділу 1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пункт 1.9. розділу 1 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктами 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом ст. 266 КУпАП, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), зазначеної Інструкції - вимога з боку працівника поліції пройти огляд, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння, може мати місце лише у випадку, коли є підстави вважити, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, ознаки якого перелічені у п. 3 Інструкції.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Із сукупності наведених вище доказів, а також протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженого судом відеозапису вбачається, що підставою для звернення поліцейських до водія, що зупинив транспортний засіб о 2015 годині 17 липня 2026 року по вулиці Суворова, буд. 43, у с.Олексіївка Лозівського району Харківської області, стало порушення водієм правил ПДР.

Після розмови з водієм зазначеного транспортного засобу, поліцейським було встановлено, що водій має ознаки алкогольного сп`яніння.

За таких обставин у поліцейського було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що давало йому право вимагати від нього як водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що у свою чергу породжувало відповідний обов`язок для останнього, що передбачено пунктом 2.5 розділу 2 Правил дорожнього руху.

Згідно із положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають, окрім іншого, у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, які на даний час визначені наведеною вище Інструкцією.

Згідно із пунктами 3, 4, 6, 13 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У свою чергу, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП 1 № 722120 від 17.07.2026 від ОСОБА_1 не надійшло жодного пояснення чи зауваження щодо його суті та змісту. З відеозапису вбачається, що останньому було запропоновано поліцейським дати пояснення, в той же час ОСОБА_1 не зазначив, що бажає дати пояснення чи в протоколі, чи на окремому аркуші.

В суді діє принцип безпосередності, а це означає, що суд зобов`язаний особисто, у засіданні, отримати та дослідити всі докази й показання, а отже, суд не може брати в основу рішення показання, які давалися під час складання протоколу, тому суд не може вказаний факт вважати порушенням, що призвело до суттєвого обмеження прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, т.я. ОСОБА_1 була надана можливість дати пояснення під час судового розгляду безпосередньо суду.

При складенні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, як це і зазначено у кодексі. А під час проведення огляду, роз`яснено порядок його проведення.

Останній погодився з висновком газоаналізатора, підписавши чек – роздруківку, а згодом і протокол. Зауважень щодо дій поліцейських не виказував.

Окрім цього, ОСОБА_1 під час процесуальних дій не заявляв, що йому щось не зрозуміло і він потребує юридичної допомоги. А згодом сам звернувся до адвоката по правову допомогу, а отже право на захист у останнього не порушено.

Незважаючи на визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у цій постанові, винуватість останнього підтверджується сукупністю наступних, досліджених судом доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення 17.07.2026; Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з корінцем - роздруківкою, де зазначено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та результат – 2,17 %о; довідкою про отримання водійського посвідчення, долученими відеозаписами, наданими працівниками поліції, які виготовлені з нагрудних камер поліцейських та відео реєстратора з автомобіля, а також отриманими документами щодо відповідності, сертифікату перевірки газоаналізатора Драгер, а також про його повірку, витягом з журналу інструктажів з питань дотримання безпеки при поводженні зі зброєю, витягом з книги видачі-приймання майна, закріпленого за черговою частиною, витягом з книги нарядів та затвердженим графіком чергувань.

При перегляді відеозаписів, суд пересвідчився, що ОСОБА_1 виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, що вбачалося з його нечіткої мови, окрім цього суд пересвідчився і у тому, що процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння було проведено виключно відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, ст. 266 КУпАП, і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103.

Щодо клопотання захисника про закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, то суд зазначає, щодо жоден з викладених захисником фактів не порушив права та свободи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, настільки, щоб визнати такі порушення суттєвими, та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Поліцейські діяли виключно в межах повноважень, маючи право на складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів вчинення правопорушення. Процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння також була проведена виключно у відповідності до Інструкції, ст. 266 КУпАП і Порядку, а відеозаписом підтверджено факт керування транспортним засобом особою та порушення норм ПДР, як підстава зупинки транспортного засобу.

Надавши оцінку зазначеним доказам, що покладені в основу постанови, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_1 о 2015 годині 17 липня 2026 року керував автомобілем Chevrolet nubira, д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Суворова, буд. 43, у с.Олексіївка Лозівського району Харківської області у стані алкогольного сп`яніння, а отже і висновку про винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів ОСОБА_1 про можливість залишити посвідчення водія, то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 65 ЗУ «Про правотворчу діяльність» суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом, зокрема, аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини;

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто санкція цієї статті є безальтернативною.

Вимогами ч. 4 ст. 30 КУпАП встановлено, що позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Крім того, відповідно до вимог Примітки до ст. 22 КУпАП не звільняються від адміністративної відповідальності особи за вчинення ними правопорушення відповідальність за яке, передбачена, зокрема ст. 130 цього Кодексу.

Таким чином, правовим аналізом зазначених норм, встановлено, що чинний КУпАП чітко регулює правовідносини, пов`язані із накладенням адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, що унеможливлює застосування аналогії закону у цій частині.

При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки, зокрема і для осіб, яким надає допомогу з огляду на свої службові обов`язки.

У даному конкретному випадку, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст.130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Таким чином, визнаючи особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суди позбавлені процесуальної можливості призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

При цьому нормами цього Кодексу не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також можливості накладення іншого виду стягнень, передбаченого КУпАП.

При накладенні стягнення, враховуючи обставини справи, данні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою охорони прав і свобод громадян, запобігання вчинення правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, суд вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. 401, 247, 283, 284, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адмінстягнення – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в прибуток Держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665,6 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: М. М. Босняк