Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №191/2639/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 191/2639/26

Провадження № 3/206/1240/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ПОГ СВГ ВП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

І. Обставини, зазначені у протоколі:

1. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 059088 від 21.04.2026, 11.04.2026 приблизно о 02 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у присутності свого неповнолітнього пасинка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_3 . Органом поліції зазначено, що цим було завдано шкоди психічному здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , у зв`язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

2. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.05.2026 у справі № 191/2639/26 матеріали направлено для судового розгляду до Самарського районного суду міста Дніпра. За протоколом автоматизованого розподілу матеріали розподілено судді Гаркуші В.В. 05.08.2026.

ІІ. Пояснення особи:

3. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. 24.08.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 29). За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Досліджені докази:

4. Судом досліджено такі матеріали:

– протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 059088 від 21.04.2026 (а.с. 2);

– довідка про результати перевірки інформації, викладеної в заяві ОСОБА_3 (а.с. 4);

– рапорти працівників поліції (а.с. 5-6, 13);

– протокол прийняття заяви (а.с. 7);

– письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с. 8);

– копія паспорта ОСОБА_3 (а.с. 9);

– пояснення, відібрані від імені ОСОБА_2 (а.с. 10);

– копія паспорта ОСОБА_2 (а.с. 11);

– форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 12);

– пояснення ОСОБА_1 (а.с. 13);

– копія паспорта ОСОБА_1 (а.с. 15);

– офіційне попередження, довідка, зобов`язання та заява (а.с. 16-18);

– постанова Соборного районного суду міста Дніпра від 22.05.2026 у справі № 191/2641/26.

ІV. Оцінка суду:

5. Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

6. Частина друга статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене саме стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

7. Водночас відповідно до частини четвертої статті 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням.

8. Зі змісту протоколу серії ВАД № 059088 убачається, що конкретні умисні дії психологічного характеру були спрямовані безпосередньо щодо дружини ОСОБА_1 — ОСОБА_3 , яку він ображав нецензурною лайкою. Протокол не містить опису конкретних погроз, образ, переслідування або інших дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, які були б умисно вчинені ОСОБА_1 безпосередньо стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 .

9. Отже, сама присутність неповнолітнього під час домашнього насильства щодо іншого члена сім`ї надає йому статус потерпілого у розумінні статті 269 КУпАП, однак не утворює кваліфікуючої ознаки частини другої статті 173-2 КУпАП за відсутності діяння, безпосередньо спрямованого стосовно дитини.

10. Разом із тим судом установлено, що фактичні дії, які у цьому провадженні орган поліції поклав в основу обвинувачення, вже були предметом іншого провадження про адміністративне правопорушення щодо цієї ж особи.

11. Так, постановою Соборного районного суду міста Дніпра від 22.05.2026 у справі № 191/2641/26 ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за те, що 11.04.2026 близько 02 год. 40 хв., перебуваючи за тією самою адресою та у стані алкогольного сп`яніння, він умисно застосовував фізичне насильство до своєї дружини ОСОБА_3 та висловлював на її адресу образи нецензурною лайкою. За вказане правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 340,00 грн.

12. Порівняння фактичних обставин обох проваджень свідчить, що вони стосуються одного й того самого життєвого епізоду: одна дата — 11.04.2026, один час — приблизно 02 год. 40 хв., одне місце, одна особа, одна потерпіла — дружина ОСОБА_3 , та одна й та сама поведінка психологічного характеру — висловлювання нецензурних образ. Те, що у протоколі ВАД № 059088 додатково зазначено присутність неповнолітнього пасинка та можливий негативний вплив цього епізоду на нього, не створює нового самостійного діяння ОСОБА_1 стосовно неповнолітнього.

13. Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

14. Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює принцип ne bis in idem — право особи не бути повторно притягнутою до суду або покараною за правопорушення, щодо якого вона вже була остаточно виправдана або засуджена.

15. У практиці Європейського суду з прав людини застосовується фактичний, а не формально-юридичний підхід до визначення тотожності правопорушень: забороненим є повторне переслідування, якщо друге провадження ґрунтується на фактах, які є ідентичними або по суті тими самими, що й факти, які вже були предметом остаточного рішення.

16. Спеціальною процесуальною гарантією цього принципу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення є пункт 8 частини першої статті 247 КУпАП, згідно з яким провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи.

17. Тому повторна юридична кваліфікація вже розглянутого епізоду за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та повторне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності були б несумісними з принципом ne bis in idem. Водночас об`єктивних ознак самостійного складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у протоколі серії ВАД № 059088 не сформульовано.

18. За таких обставин суд не вправі вдруге вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 за той самий фактичний епізод, а розпочате провадження підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини першої статті 247 КУпАП.

19. Оскільки адміністративне стягнення у цій справі не накладається, підстав для стягнення судового збору відповідно до статті 40-1 КУпАП немає.

Керуючись статтею 61 Конституції України, статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 245, 247, 269, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП — закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з наявністю щодо цієї особи постанови компетентного суду про накладення адміністративного стягнення по тому самому факту.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Гаркуша