Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №211/305/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/305/26

Провадження № 2/211/2525/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2026 року представник позивача Боголіп Ю.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов`язків, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 13 455,93 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до наказу від 16.09.2019 року №604/ОС ОСОБА_1 було прийнято на посаду помічника машиніста електровоза, та переведено на посаду машиніста електровоза структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». 04.02.2025 року на станції «Мусіївка» виробничого підрозділу «Служба роботи станції» регіональної філії «Придніпровська залізниця» допущено випадок аварії, а саме – сходження вагонів №60630969 та №62623202, що призвело до затримки вантажного поїзда №2208 електровоза ВЛ-531. Розслідуванням було встановлено, що при слідуванні поїзда №2208 по 115 км ДСП станції «Мусіївка» ОСОБА_2 викликала по радіозв`язку машиніста ОСОБА_3 та сповістила про зупинку поїзда. Відповідь по радіозв`язку, про отримання інформації від ДСП ОСОБА_2 виконував помічник машиніста ОСОБА_1 , а не машиніст ОСОБА_3 , що є порушенням вимог п.п. 7.2, 7.8 інструкції ЦШ- 52, як наслідок, о 00 год. 15 хв. машиніст ОСОБА_3 не вжив заходів для зупинки поїзда, що є порушенням п.п. 1.1, 13.1, 16.38, 16.39 інструкції правил технічної експлуатації залізниць України, а викликав ДСП ОСОБА_4 для уточнення інформації щодо зупинки поїзда №2208, час зупинки поїзда відбувся по станції Кривий Ріг-Західний о 00 год. 24 хв. без спрацювання автогальм. Після огляду поїзда та стрілочних переводів було виявлено сходження двох вагонів, а отже, у сходженні двох вагонів та заподіянні відповідачу матеріальної шкоди є вина відповідача, як помічника машиніста, який не виконав вимоги п.п. 1.1, 13.1, 16.38, 16.39 інструкції правил технічної експлуатації залізниць України та п. 19.1.1 інструкції ЦТЦВ-ЦЛ-0015, які б дали змогу зменшити негативні наслідки для підприємства. За результатами проведених оперативних нарад 05.02.2025 року та 14.02.2025 року були прийняті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани та про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Сума матеріального збитку в розмірі одного середнього місячного заробітку складає 19 666, 87 грн. Протягом березня-квітня 2025 з заробітної плати ОСОБА_1 утримано 6 210,94 грн., таким чином залишок заборгованості його перед позивачем складає 13 455,93 грн., які представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Ухвалою суду від 10.03.2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача через модуль підсистеми «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, а справу розглянути за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 правом на участь у судовому засіданні не скористався, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 18.09.2019 року прийнятий на роботу до структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаду помічника машиніста електровоза на підставі наказу (розпорядження) №604/06 від 16.09.2019 року (а.с. 15).

Відповідно до наказу начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» ОСОБА_5 №1/с від 05.02.2025 року, у добу 04.02.2025 року на станції «Мусіївка» виробничого підрозділу «Служба роботи станції» регіональної філії «Придніпровська залізниця» допущено випадок аварії, а саме – сходження вагонів №60630969 та №62623202, що призвело до затримки вантажного поїзда №2208 електровоза ВЛ8-531, внаслідок чого за порушення вимог п.п. 1.1, 13.1, 16.38, 16.39 інструкції правил технічної експлуатації залізниць України, а саме: невитримки перегінного часу ходу та незабезпечення негайної зупинки поїзда №2208 після отримання виклику ДСП ОСОБА_6 ; п. 19.1.1 інструкції ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, а саме: невиконання контрольного випробування автогальм, локомотивну бригаду у складі машиніста ОСОБА_3 та помічника Машиніста ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани (а.с. 16).

Як вбачається з акту від 05.02.2025 року, підписаного ТЧЗЕ-2 ОСОБА_7 , ТЧМІ-2 ОСОБА_8 , ТЧМІ-2 ОСОБА_9 , в.о. ТЧБР-2 ОСОБА_10 , машиніст електровозу ОСОБА_3 та помічник машиніста електровозу ОСОБА_1 відмовились ознайомлюватися з вищевказаним наказом про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (а.с. 14).

Крім того, згідно наказу начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» ОСОБА_5 №162/ТЧ від 21.02.2025 року, помічника машиніста електровоза ОСОБА_11 притягнуто до матеріальної відповідальності за нанесені підприємству матеріальні збитки при виконанні трудових обов`язків по допущеній транспортній події – сходженні вагонів №60630969 та №62623202 під час слідування поїзда №2208 по станції Мусіївка регіональної філії «Придніпровська залізниця» 04.02.2025 року та наказано відрахувати з заробітної плати помічника машиніста електровоза ОСОБА_12 матеріальний збиток у розмірі одного середнього місячного заробітку (а.с. 18).

Вказаний вище наказ оскаржувався ОСОБА_1 в судовому порядку, проте, відповідно до рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.08.2025 року, яке набрало законної сили 30.09.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до матеріальної відповідальності (а.с. 23-26).

Відповідно до довідки про утримання із заробітної плати по транспортній події згідно протокольного рішення №/Прид42/10 від 14.02.2025 року, виданої 10.12.2025 року за підписом начальника ОРГ№2, середньомісячна заробітна плата помічника машиніста ОСОБА_12 склала 19 666 грн. 87 коп., з яких утримано за березень 2025 року та квітень 2025 року – 6 210 грн. 94 коп. (а.с. 9).

Згідно наказу (розпорядження) №393/ОС від 27.05.2025 року про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 звільнено з посади помічника машиніста електровоза 02.06.2025 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 131 КЗпП України роботодавець зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що судовому розгляду підлягають: - заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, а також в розмірі, що не перевищує цей заробіток перевищує, але законом встановлена відповідальність в межах середнього місячного заробітку), якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати (наприклад, у випадку припинення працівником трудових відносин з даним підприємством, у зв`язку з закінченням строку на видання розпорядження про відрахування).

Згідно з п. 3 цієї Постанови у відповідності зі ст. 130 КЗпП України відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації. Суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно із вимогами ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Пунктом 6.5 Положень ро регіональну філію «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачено, що директор та працівники Філії несуть відповідальність за невиконання трудових обов`язків, покладених на них посадовими інструкціями та правилами внутрішнього трудового розпорядку Товариства/Філії, відповідно до законодавства України (а.с. 32-зі звороту).

Як передбачено п. 1.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, основними обов`язками працівників залізничного транспорту є: задоволення потреб щодо перевезень пасажирів та вантажів при безумовному забезпеченні безпеки руху та збереження вантажів, що перевозяться, ефективне використання технічних засобів, дотримання вимог охорони праці та навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 13.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, основою організації руху поїздів є графік руху, який об`єднує діяльність усіх підрозділів і відображає план експлуатаційної роботи залізниць. Графік руху поїздів - непорушний закон для працівників залізничного транспорту, виконання якого є одним з найважливіших якісних показників роботи залізниць. Графік руху поїздів затверджується Генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України або його першим заступником. Дотримання графіка руху поїздів і попередження його порушень має бути головним для всіх працівників, пов`язаних з організацією руху поїздів. Рух поїздів за графіком забезпечується правильною організацією і виконанням технологічного процесу роботи станцій, депо, тягових підстанцій, пунктів технічного обслуговування та інших підрозділів залізниць, пов`язаних з рухом поїздів. Порушення графіка руху поїздів не допускається. У виняткових випадках, коли внаслідок відмови технічних засобів або стихійного лиха відбувається порушення графіка руху поїздів, працівники всіх служб зобов`язані вживати оперативних заходів для введення у графік пасажирських та вантажних поїздів, що запізнюються, і забезпечувати їх безпечне проходження.

Під час ведення поїзда машиніст та його помічник зобов`язані: забезпечити безпечний рух поїзда з точним дотриманням графіка руху; стежити за вільністю колії, сигналами, сигнальними покажчиками та знаками, виконувати їх вимоги і повторювати один одному всі сигнали, що подаються світлофорами, сигнали зупинки та зменшення швидкості, що подаються з колії і поїзда; стежити за станом і цілісністю поїзда, а на електрифікованих ділянках, крім того, і за станом контактної мережі; спостерігати за показаннями приладів, що контролюють безперебійність та безпеку роботи локомотива і спеціального самохідного рухомого складу; забезпечувати раціональне використання потужності локомотива за умови економної витрати електроенергії і палива; при вході на станцію та проходженні по станційним коліям подавати встановлені сигнали, стежити за правильністю маршруту, за вільністю колії та сигналами, що подаються працівниками станції, а також за рухом поїздів та маневровими переміщеннями на суміжних коліях, негайно вживати заходів до зупинки в разі загрози безпеці руху чи для запобігання наїзду на людей. За необхідності зупинки на станції машиніст зобов`язаний зупинити поїзд, не проїжджаючи вихідний світлофор (у разі його відсутності - граничний стовпчик) колії приймання. За цих обставин локомотив вантажного поїзда має бути зупинений біля вихідного сигналу (в разі його відсутності - біля граничного стовпчика). Не доїжджаючи до них, машиніст може зупинити поїзд тільки тоді, коли переконається через чергового по станції за поїзним радіозв`язком, що весь состав встановлений в межах довжини колії приймання. (п. 16.38 Правил технічної експлуатації залізниць України).

Згідно п. 16.39 Правил технічної експлуатації залізниць України, Під час ведення поїзда машиніст повинен: мати гальмові пристрої завжди готовими до дії, перевіряти їх на шляху прямування, не допускати падіння тиску в головному резервуарі та в магістралі нижче норм, затверджених Державною адміністрацією залізничного транспорту України; у разі забороняючих показань постійних сигналів, показань сигналів зменшення швидкості та інших сигналів, що вимагають зниження швидкості, застосовуючи службове гальмування, зупиняти поїзд, не проїжджаючи сигналу зупинки, а сигнал зменшення швидкості пройти із швидкістю, не більшою встановленої для цього сигналу; проїжджати сигнальний знак, що огороджує нейтральну вставку, із швидкістю, що забезпечує проходження без зупинки нейтральної вставки; в разі несподіваної подачі сигналу зупинки або раптового виникнення перешкоди негайно застосувати пристрої екстреного гальмування для зупинки поїзда; в разі сильних туманів, злив та сніговіїв вести поїзд з особливою пильністю і в необхідних випадках знижувати швидкість для того, щоб була забезпечена безпека руху.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За умовами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча і був ознайомлений з матеріалами справи, що підтверджується його заявою від 14.04.2026 року та розпискою (а.с. 50).

З огляду на докази, що містяться в матеріалах справи, в діях помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п.п. 1.1, 13.1, 16.38, 16.39 Правил технічної експлуатації залізниць України.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків в розмірі 13 455,93 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с. 1), стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України, п.п. 1.1, 13.1, 16.38, 16.39 Правил технічної експлуатації залізниць України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов`язків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 13 455 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя І.О.Юзефович