Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №758/8527/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8527/26

Провадження № 1-кп/758/1615/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026105070000226 від 22.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м.Хмельницький, громадянки України, має вищу освіту, працює товарознавцем у ФОП ОСОБА_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений слідством час, однак не пізніше 22.04.2026, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 22.04.2026, у невстановленої слідством особи, ОСОБА_5 , незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту, яку розпочала незаконно зберігати при собі до вилучення працівниками поліції.

У подальшому, 22.04.2026 о 19 год. 16 хв., за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 , у якої під час проведення особистого обшуку, виявлено та вилучено п`ять зіп - пакетів із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 123,951 г, який остання зберігала для власного вживання, без мети збуту.

Листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно наказу № 1183 від 28.07.2025 Міністерства охорони здоров`я України, «Про затвердження Змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188» встановлено, що до 0,03 г листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), є невеликим розміром, від 2,5 до 12,5 г, є великим розміром, 12,5 г і більше, є особливо великим розміром.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, визнала та підтвердила фактичні обставини скоєння нею кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначила, що у квітні в неї померла собака, що є для неї великим стресом та задля рівноваги свого психічного стану вирішили спробувала кратом.

Покази обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченої ОСОБА_5 , показання якої є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Захист прав та інтересів обвинуваченої ОСОБА_5 здійснює захисник адвокат ОСОБА_4 , який також не заперечив щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватою ОСОБА_5 за ч.3 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та покладенням відповідних обов`язків, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, вирішити питання про речові докази, судові витрати.

Захисник адвокат ОСОБА_4 у судових дебатах звернув увагу на щире каяття, позитивну характеристику обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, здійснила добровільні внески на ЗСУ, тому просив визнати вказані обставини такими, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 і призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судових дебатах зазначила, що щиро розкаялася, зробила для себе належні висновки, кримінальне правопорушення вчинене вперше, через тяжкі особисті обставини та наявність психологічної травми через смерть домашнього улюбленця.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченої, суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінюючи особу обвинуваченої, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має вищу освіту, офіційно працевлаштована, незаміжня, офіційно працевлаштована, позитивно характеризується, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває.

Судом також враховуються підстави, які спонукали ОСОБА_5 до вчинення злочину, однак вказані обставини не можуть вважатися такими, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в розумінні ст. 66 КК України, оскільки злочини у сфері обігу наркотиків є складним соціально-правовим явищем, які посягають на здоров`я населення, порушують громадський порядок. Отже, співвідношення психологічного стану ОСОБА_5 , що стало підставою до вчинення нею злочину із його суспільною небезпечністю, не дає суду підстав для визнання вказаної обставини, як такої, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , однак враховуються судом при призначені покарання.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом встановлено, що обвинувачена, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та під час допиту в суді зазначила, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, немає залежності та відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.

Посилання захисника на необхідність визнання обставин, які характеризують особу обвинуваченої, є неспроможними.

Так, відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК ( 2341-14 ) перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

На переконання суду, позитивна характеристика обвинуваченої, офіційне працевлаштування та внесення благодійних внесків не знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, оскільки це не завадило останній незаконно придбати та зберігати наркотичний засіб в особливо великому розмірі. Крім того, благодійні внески на допомогу ЗСУ обвинувачена сплатила напередодні судового розгляду, що також не може вказувати на зниження ступеню суспільної небезпеки скоєного нею злочину, задля встановлення вказаних обставин, як пом`якшуючих покарання.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для визнання наведених обставин, які характеризують особу обвинуваченої, як обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Зважаючи на другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, вину визнала, щиро розкаялася у вчиненому, зробила для себе відповідні висновки, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винна, під час здійснення контролю за її поведінкою довіла своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 69 КК України, суд зауважує, що відповідно до статті 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

В даному випадку судом визнано наявною одну обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття, при цьому обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину судом не встановлено, а тому підстав для застосування ст.69 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, один епізод злочинної діяльності, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини, відомостей, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_5 , ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення покарання, наближеного до мінімального, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів, буде покарання, визначене у мінімальних межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 309 України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, із звільненням від його реального відбування з іспитовим строком на 1 рік, що також є мінімально можливим, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не обирався та відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до набуття вироком законної сили.

У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, ч. 3 ст.309 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання за ч.3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набуття вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп., витрати за проведені у справі експертизи від 07.05.2026 року СЕ-19/111-26/22295-НЗПРАП.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:

Речовину рослинного походження, подрібнену, є подрібненим листям рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), яке відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою - 123,951 г. (поміщено до спеціального пакету 4061660) - знищити.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1