Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №214/4657/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2397/26 Справа № 214/4657/26 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ліфшиць З.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня ІІ курсу Криворізького фахового гірничого коледжу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та застосовано відносно нього захід впливу у виді попередження.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 16.04.2026 о 17-01 год. неповнолітній ОСОБА_1 , знаходячись біля буд. 41 по просп. Миру в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, розпивав слабоалкогольний напій - Shake об`ємом 0,5 л, із вмістом алкоголю 7 %, чим порушив Закону України №1824-VI від 21.02.2010 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

На вказане рішення адвокат Ліфшиць З.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є належним доказом, оскільки на ньому читко видно, що ОСОБА_2 тримає у руках предмет, схожий на алкогольний напій «Bronx», об?ємом 0,5 л, однак цей запис не може слугувати доказом вживання ним алкогольного напою.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , але у матеріалах справи відсутні їх письмові пояснення.

Адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Зазначає, що постанову доставлено до електронного кабінету захисника 09 серпня 2026 року. Апеляційну скаргу подано 17 серпня 2026 року, тобто у стислі строки після отримання повної постанови суду першої інстанції, у зв?язку з чим просить визнати причини пропуску поважними та поновити строк на її апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувана постанова була ухвалена 15 липня 2026 року. При цьому судовий розгляд відбувся за відсутності неповнолітнього ОСОБА_2 та його адвоката.

В матеріалах справи відсутні докази про вручення копії оскарженої постанови судом Моісеєнку, адвокат отримала постанову судді 09 серпня 2026 року.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, у зв`язку з наявністю поважних причин його пропуску.

Апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення, у повній мірі забезпечено право Моісеєнка та його захисника на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, неповнолітній ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, розпивав слабоалкогольний напій - Shake об`ємом 0,5 л, із вмістом алкоголю 7 %, чим порушив Закону України №1824-VI від 21.02.2010 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Разом з тим, дані висновки є передчасними.

Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді. Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Об`єктивна сторона діяння «розпивання спиртних напоїв у громадських місцях» полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити факт вживання особою слабоалкогольних напоїв у громадському місці.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним даного правопорушення, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, до матеріалів справи долучено виключно такі документи: протокол про адміністративне правопорушення ВАД №9621187 від 17 квітня 2026 року, рапорт працівника поліції та відеозапис з місця події.

Разом з тим, долучений до матеріалів справи відеозапис сам по собі не може бути доказом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, оскільки вказаний відеозапис не містить інформації щодо факту розпивання чи наявність напою у пляшці, яку тримає у руках неповнолітній ОСОБА_2 .

В даному випадку вказаний вище відеоматеріал не може бути належним та достатнім доказом вини ОСОБА_2 , на який зіслався суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відсутні також у матеріалах справи й письмові пояснення з приводу інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення будь-кого із свідків, хоча про їх наявність зазначено у протоколі про адмінправопорушення.

При цьому, рапорт працівника поліції, який не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, самі по собі, в силу положень ст.251 КУпАП не може бути доказом по даній справі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є передчасним та таким, що зроблено без дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Матеріали справи належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза розумним сумнівом доводили факт скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, не містять, що виключає можливість його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

За таких обставин, постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Ліфшиць З.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Ліфшиць З.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 15 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя