Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №212/11529/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11529/25

2/212/8065/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2025 року представник позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71469884, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 30 днів (з 28.04.2025 по 27.05.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.275% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71469884 від 28.04.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконував з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №16/09/25 року, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року, право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №71469884 від 28.04.2025 року перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 11313,75 грн., яка складається з - заборгованість по тілу кредиту - 3500,00 грн.; заборгованість по відсотках - 288,75 грн., заборгованість за комісією – 525,00 грн., заборгованість за пенею – 7000,00 грн..

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №71469884 від 28.04.2025 у розмірі 11313,75 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. по сплаті судового збору та 4500,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Заочним рішенням від 14 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року заочне рішення від 14 листопада 2025 року скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача до суду не з`явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Кінаш Д.В. про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак до суду не з`явилися, 20.08.2026 направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в якій просили відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією, а також просили зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн.. В задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71469884, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 30 днів (з 28.04.2025 по 27.05.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.275% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 42525, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71469884 від 28.04.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 1347741d-8108-4581-9асb-296b9edd0f81 від 28.04.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно довідки № КД-000047495 від 01.09.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 28.04.2025 року, сума 3500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 1347741d-8108-4581-9асb-296b9edd0f81. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Дана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

16.09.2025 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71469884 від 28.04.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №18/09/25-01 від 18.09.2025 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 11313,75 грн. з яких заборгованість по тілу кредиту - 3500,00 грн.; заборгованість по відсотках - 288,75 грн., заборгованість за комісією – 525,00 грн., заборгованість за пенею – 7000,00 грн..

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, nsf/link1/an_843596/ed_2020_07_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#843596" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003">527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що за електронним договором №71469884 від 28.04.2025 про надання коштів в кредит, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала, до позивача за договором факторингу перейшло право грошової вимоги за цим кредитним договором.

При визначенні сум, які ОСОБА_1 мала повернути для належного виконання своїх зобов`язань за укладеним в електронній формі з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитним договором №71469884 від 28.04.2025 відповідачу необхідно було дотримуватись визначених у договорі строків сплати коштів, що відповідачем не здійснено, тому прострочення виконання зобов`язання є її порушенням.

Суд вважає, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо отримання та не повернення кредитних коштів в сумі 3 500,00 грн. та нарахованих передбачених договором відсотків за користування кредитними коштами в період строку кредитування в розмірі 288,75 грн. за договором №71469884 від 28.04.2025 укладеним відповідачем з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за договором №71469884 від 28.04.2025 укладеним відповідачем з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за отриманим кредитом та процентами, суд не має підстав піддавати сумніву наданий розрахунок.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним №71469884 від 28.04.2025 укладеним відповідачем з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за кредитом у розмірі 3500,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 288,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач окрім суми наданого кредиту та відсотків за користування ним просить стягнути з відповідача також заборгованість з комісії у розмірі 525,00 грн. та неустойку – пеню в сумі 7000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо складових заборгованості відповідача та їх розміру, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку, викладеному в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Враховуючи, що основним видом діяльності ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є кредитування, отже надання кредиту є їх основним обов`язком, то підстави для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, на думку суду, відсутні.

Враховуючи, що первісним кредитором як фінансовою установою не визначено змісту послуги за надання якої ОСОБА_1 за договором №71469884 від 28.04.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховано комісію в розмірі 15% від суми кредиту – 525,00 грн., пов`язаність вказаної послуги з отриманням ОСОБА_1 кредиту від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», суд вважає неправомірним стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за надання кредиту.

Комісія за надання кредиту не є послугою кредитодавця, оскільки надання кредиту є обов`язком первісного кредитора.

Суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості включення до заборгованості відповідача за договором №71469884 від 28.04.2025, укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» комісії за видачу кредиту – 525,00 грн., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по комісії за видачу кредиту не підлягають задоволенню.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з відповідачки заборгованість по відсоткам річних на підставі статті 625 ЦК України.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022року, дія якого триває до теперішнього часу.

За змістом частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України України, який застосував суд першої інстанції, відхиляючи відповідні позовні вимоги, слід дійти висновку, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, – прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки, як слідує з матеріалів справи і встановлено судом, неустойка у формі штрафу за кредитним договором нараховані під час дії воєнного стану, відтак відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь кредитодавця.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки у формі штрафу, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості неустойки у форму штрафу не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні, тому суд відмовляє також у стягненні з відповідача за договором №71469884 від 28.04.2025 заборгованості за неустойкою у розмірі 7000,00 грн.

Отже, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №71469884 від 28.04.2025 розмірі 3788,75 грн., з яких 3500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 288,75 грн. - заборгованість по відсоткам. В іншій частині заявлених вимог суд відмовляє.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу,пов`язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються з гідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано: договір укладений між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року.

Сторони в п.п. 4.1. Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду, зокрема у розмірі 4 500,00 грн. за Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500,00 грн.) та підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором кредиту у малозначній справі (4 000,00 грн.), що разом складає 4 500,00 грн.

Відповідно до витягу з акту №1-ДІЛ від 22.09.2025 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, вбачається, що адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача - вартість зазначених послуг складає 4 500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.

Виходячи із положень ч.3 ст.141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. є завищеними. При визначенні розміру правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню, суд також враховує, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11313 грн. 75 коп., тобто у справі незначної складності, типовій, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, правом на участь в судових засіданнях представник позивача не скористався, будь-яких клопотань чи заяв щодо витребування доказів тощо представник не подавав, позов направив в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладене, наявність клопотання представника відповідача про зменшення витрат професійну правничу допомогу, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 4 500 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати в розмірі 1000 грн..

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 811,21 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №71469884 від 28.04.2025 у розмірі 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 811 гривень 21 копійок та 1000 гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ - 44280974).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта