Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №201/11652/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/11652/26

Провадження № 3/201/2254/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.

потерпілого ОСОБА_1

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з УПП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною вищою освітою, працюючого фізичною особою-підприємцем, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з УПП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_2 про притягнення останньої до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 720648 від 16 липня 2026 року, 12 липня 2026 року о 10 годині 05 хвилини за адресою: м. Дніпро, пр.. Науки, буд. 40 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLE 450, н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконалась що це буде безпечним та не створить перешкод для руху іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль OPEL VIVARO, н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після чого з місця пригоди поїхала, в органи поліції не повідомила, а була встановлена розшуковими заходами, чим порушила п.2.10.а.ПДР – залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_2 у судовому засіданні факт дорожньо-транспортної пригоди за викладених у протоколі обставин визнала повністю, але заперечувала, що залишила місце події умисно, оскільки вона не відчула момент наїзду на інший автомобіль, її ніхто не намагався зупинити після того як вона виїхала з парковки, тож умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди вона не мала, оскільки має страхування, у зв`язку з чим просила закрити провадження за відсутністю складу правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що під час виїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з парковки в нього відбувалась словесна перепалка з пасажиром її автомобіля, але після того як відбувся наїзд він до них не звертався, не просив зупинитись, оскільки і сам не одразу зрозумів, що сталось.

Заслухавши всіх учасників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_2 УПП в Дніпропетровській області надані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720648 від 16 липня 2026 року, рапорти, схема місця ДТП, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , відповідно до яких вона наполягала, що не відчула в момент дорожньо-транспортної пригоди зіткнення автомобілів, подряпини на своєму автомобілі побачила пізніше.

Суд ураховує, що долучені до протоколу письмові докази, не доводять беззаперечно провину ОСОБА_2 . При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_2 категорично заперечила, що умисно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вона про нього навіть не здогадувалась, що підтверджується і показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який зазначив, що після наїзду ніхто не намагався зупинити автомобіль під керуванням ОСОБА_2 .

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

З огляду на викладене, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра.

Суддя О.С. Конопленко