Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №175/15181/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/15181/25

Провадження № 1-кп/175/1792/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Барашівка Житомирської області, із вищою освітою, неодруженого, що має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді начальника радіолокаційної станції 1 взводу БПЛА батареї перехоплювачів БПЛА в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні сержант, із статусом УБД, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її в посаді командира відділення-командира машини 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти в/ч НОМЕР_2 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання та носіння бойових припасів, вибухових речовин, всупереч «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 №576 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, за невстановлених кримінальним провадженням обставин, у невстановлені кримінальним провадженням дату, час та місце, але не пізніше 14.08.2025, вчинив умисні дії, пов`язані з набуттям, шляхом привласнення знайдених на землі: бойової ручної осколкової гранати Ф-1, придатної до вибуху, що складається з конструктивно оформленого заряду вибухової речовини (тротил масою 50-56г) - промислово виготовлений корпус бойової ручної осколкової гранати Ф-1 та засобу ініціювання вибуху - промислово виготовленого підривача УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, що містить заряд комбінованої вибухової речовини (THPC+ азид свинцю, масою 0,1+0,2г, та ТЕН або гексоген, масою 1г), які в конструктивно поєднаному стані є бойовим припасом; 16 патронів, які є бойовими припасами 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, придатних до стрільби, призначених для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, зокрема автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікації, які підняв та транспортуючи їх безпосередньо при собі, перемістив до обраного ним місця зберігання, а саме до багажного відділення автомобіля марки «ВАЗ» 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що перебував у постійному користуванні його співслужбовця ОСОБА_6 , вчинив тим самим незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, яке тривало до моменту їх виявлення.

Так 14.08.2025 автомобіль «ВАЗ» 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , в якому ОСОБА_4 перебував у якості пасажира, був зупинений на блокпосту №1606 у м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області працівниками СРПП ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, якими в ході проведення поверхневої перевірки автомобіля «ВАЗ» 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі ст.ст. 30, 31, 34 Закону України «Про Національну поліцію», були виявлені, а викликаною на місце слідчо-оперативною групою ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області вилучені: бойова ручна осколкова граната Ф-1, придатна до вибуху, що складається з конструктивно-оформленого заряду вибухової речовини (тротил масою 50-56г), промислово виготовлений корпус бойової ручної осколкової гранати Ф-1 та засобу ініціювання вибуху - промислово виготовленого підривача УЗГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, що містить заряд комбінованої вибухової речовини (THPC+ азид свинцю, масою 0,1+0,2г, та ТЕН або гексоген, масою 1г), які в конструктивно поєднаному стані є бойовим припасом; 16 патронів, які є бойовими припасами 5,45 мм, проміжними патронами зразка 1974 року, придатні до стрільби, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, зокрема автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікації, які ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та показав, що під час переміщення з м. Краматорська на блокпосту у м. Підгороднє поліцією в його речах були виявлені боєприпаси, які він знайшов та не здав командиру. На меті продажу цих боєприпасів у нього не було. Також ОСОБА_4 зазначив, що в скоєному щиро розкаюється, зробив для себе відповідні висновки та просив суворо не карати.

Надані обвинуваченим ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються вирішення питання про долю речових доказів та судових витрат.

Встановлені судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України як носіння, зберігання та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим, тяжким злочином, обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер та ступінь тяжкості спричинених наслідків, наявність в діяннях ОСОБА_4 декількох кваліфікуючих ознак, відомості про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем та за місцем служби характеризується позитивно, має статус УБД, на утриманні у нього перебуває малолітня дитина, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, без реального відбування покарання, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 і 76 КК України.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 судові витрати.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У відповідності до ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється - командирами військових частин.

Початок спливу іспитового строку обчислювати з дати постановлення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із залучення експертів у розмірі 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) грн 70 копійок.

Речові докази:

- тринадцять патронів, які є бойовими припасами 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області передати на потреби ЗСУ;

- три гільзи патронів, які є бойовими припасами 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, разом із первинним упакуванням, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1