Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №932/5881/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/5881/26

Провадження № 2-а/932/94/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.

позивач: Чус О. О.

відповідач: УПП в Дніпропетровській області ДПП

представник відповідача: Машталер А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача

Постановою серії ЕНА № 7077626 від 24.04.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень. Позивач заперечує вчинення ним порушення ПДР з наступних підстав. 24.04.2026 він рухався по вул. Гоголя в напрямку вул. Архітектора Олега Петрова. Повернув праворуч вверх (в напрямку пр-ту Науки) по вул. Архітектора Олега Петрова, проїхав приблизно 30-50 м та розвернувся по вул. Архітектора Олега Петрова. Після чого був зупинений екіпажом патрульної поліції за ніби то порушення ПДР. 24.04.2026 відносно нього була винесена постанова серії EHA №7077626 про притягнення до адміністративної відповідальності за нібито порушення вимог дорожнього знаку 4.1 (рух прямо).

Згідно ПДР, якщо знак встановлено на початку дороги або за перехрестям, його дія поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Дорожній знак (якщо повертати з вул. Гоголя праворуч вверх на вул. Архітектора Олега Петрова) 4.1 (рух прямо) встановлений безпосередньо в межах перехрестя вулиць Гоголя та Архітектора Олега Петрова, а не за ним, тобто його дія не може розповсюджуватися до наступного перехрестя. Крім того вищезазначений знак 4.1 розташований фактично поперек вул. Гоголя і на висоті близько 4 м. Тобто по шляху його руху знак майже не побачиш. Дія вищезазначеного знаку не може поширюватися на ділянку після перехрестя, тому поворот ліворуч по вул. Архитектора Олега Петрова після повороту з вул. Гоголя праворуч не є порушенням ПДР. Відповідач не довів наявність складу правопорушення належними доказами. На моє заперечення щодо розташування знаку 4.1 йому повідомили, що все одно він повинен виконувати його дію, не дивлячись на вищезазначені обставини.

Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, де зазначила, що дорожній знак 4.1 «Рух прямо» дозволяє рух лише прямо. Дія знаку не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знаку поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений. Якщо знак встановлено на початку дороги або за перехрестям, його дія поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території. Зауважує, що знак 4.1 «Рух прямо» має два принципово відмінних один від одного способи встановлення. Залежно від них різняться і зони дії знаку, і його вимоги до водіїв транспортних засобів. Перший спосіб встановлення даного знаку перед перетином проїжджих частин та поширює свою дію тільки на зазначений перетин. У цьому випадку знак 4.1 наказує єдино можливий варіант руху на цьому перетині проїжджих частин – лише прямо. А після проїзду цього перетину він припиняє «працювати». Другий спосіб встановлення знаку – за перехрестям або на початку ділянки дороги. В даному випадку знак 4.1 до наступного перехрестя категорично заборонятиме поворот ліворуч та розворот, він вимагатиме прямолінійного руху, але як бонус водієві дозволяється повернути праворуч у двори або на іншу прилеглу територію. Зоною дії дорожнього знаку є частина дороги від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Щодо посилань позивача про нібито погану видимість знаку 4.1 зауважує, що позивач проживає поруч з місцем, де його було зупинено поліцейськими та явно не в перший раз їздить зазначеним маршрутом. Та всупереч цьому вводить в оману суд та вказує, що не бачив даний знак та не вважає, що щось порушив. Зауважує, що знак 4.1 добре видно та нічого не заважало позивачу його дотриматись.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Інших заяв та клопотань в порядку ст. 166 КАС України, сторонами не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 14.05.2026 позовну заяву залишено без руху та наданий 10-тиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

24.05.2026 інспектором 2-го взводу 3-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Зіньковським І. О. було прийнято постанову серії ЕНА № 7077626 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень. За змістом вказаної постанови, 24.04.2026 о 07.01 год. на вул. Гоголя, 29, у м. Дніпрі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тесла модель 3» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.1 Рух прямо та здійснив розворот ліворуч, чим порушив п.п. г) п. 8.4 ПДР.

V. Оцінка суду

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі – ПДР).

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, керуючи транспортним засобом, порушення вимог дорожнього знаку 4.1, що є порушенням п.п. г) п. 8.4 ПДР.

Згідно п.п. г) п. 8.4 ПДР, дорожні знаки поділяються на групи: наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Відповідно до розділу 33 ПДР, знак 4.1 «Рух прямо».

За змістом до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п.п. г) п. 8.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач надав відеозаписи бодікамери, що стосуються події 24.04.2026, яка відбувалася з позивачем та автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції.

При дослідженні судом відеозапису автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції, зафіксовано, що позивач виконав розворот ліворуч за перехрестям вулиць Архітектора Олега Петрова та Гоголя. Вказане не заперечує й сам позивач, вказавши, що розворот він робив, коли повернув з вулиці Гоголя праворуч на вулицю Архітектора Олега Петрова та проїхавши приблизно 30-50 м.

Згідно наданих позивачем фотографій перехрестя, при виїзді з вулиці Гоголя на вулицю Архітектора Олега Петрова для повороту праворуч у бік пр-ту Науки стоїть знак 4.2 «Рух праворуч», вимоги якого виконав позивач. Після цього діє знак 4.1 «Рух прямо», який розташований відразу після перехрестя. Доводи позивача, що знак 4.1 розташований в межах перехрестя, спростовуються наданими фотокартками.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідачами доведено правомірність складання постанови серії ЕНА № 7077626 від 24.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладання на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн, а отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 122, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 4010864612, місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 2А, Шевченківський р-н м. Дніпра, 49001 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 24.08.2026.

Суддя І. В. Петунін