Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №696/930/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

Суд: Кам'янський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №696/930/26

Суддя: Білопольська Н. А.

24.08.2026

Справа № 696/930/26

Провадження № 2/696/662/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 12 403,21 грн. через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 липня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4450799. За умовами договору сума позики становить 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом 1,90% в день та застосовуються в межах строку кредиту, строк кредиту - 15 днів. Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

04 лютого 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 4450799.

Так, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4450799 від 12 липня 2021 року в розмірі 12 403,21 грн., з яких 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 315,00 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, інфляційні збитки – 80,00 грн., нараховані 3% річних – 8,21 грн.

Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 403,21 грн. та судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 9 000,00 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився В прохальній частині позовної заяви директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М просила провести розгляд даної справи без участі представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

12 липня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4450799 про надання споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн строком на 15 днів, стандартна процентна ставка 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору (а.с. 7-9).

Водночас згідно з додатком № 1 до договору № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року сторони затвердили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якої вбачається, що загальна вартість кредиту станом на 27 липня 2021 року становить 6 425,00 грн., з яких процентиза користування кредитом складуть 1 425,00 грн. (а.с. 9 (на звороті)).

Окрім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 10-11).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за кредитним договором № 4450799 від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 заборгував кошти в сумі 12 315,00 грн. (а.с. 16-18).

04 лютого 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу з додатками № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до боржників (а.с. 19 (на звороті) - 21).

Із платіжного доручення № 327400005 від 04 лютого 2022 року вбачається, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кошти в сумі 669 272,75 грн. за договором факторингу № 04-02-01/2022 від 04 лютого 2022 року (а.с. 22).

З акту приймання-передавання Реєстру боржників до договору факторингу № 04-02-01/2022 від 04 лютого 2022 року (додаток № 4 до договору) вбачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» боржників кількістю 2506 на загальну суму 26 256 495,72 грн. (а.с. 22 (на звороті).

Водночас акту приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 04-02-01/2022 від 04 лютого 2022 року (додаток № 2 до договору)вбачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Реєстр боржників у кількості 2506 на флеш-носії у розмірі 654 Кбайт на загальну суму 26 256 495,72 грн. (а.с. 23).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 04-02-01/2022 від 04 лютого 2022 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4450799 на суму 12 315,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 315,00 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 23 (на звороті) - 25).

Згідно з розрахунком заборгованості перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за кредитним договором № 4450799 ОСОБА_1 має заборгованість станом на дату початку розрахунку (04 лютого 2022 року) в сумі – 12 315,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість по відсотках – 7 315,00 грн.; станом на дату розрахунку (10 січня 2023 року) – 12 403,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість по відсотках – 7 315,00 грн, за період з 04 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року інфляційні збитки – 80,00 грн., нараховані 3% річних – 8,21 грн. (а.с. 18 (на звороті)).

В подальшому, 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до боржників (а.с. 25 (на звороті) - 31).

28 лютого 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 32).

Водночас із акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» боржників кількістю 207 307 (а.с. 33).

Разом з тим, із акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» боржників кількістю 207 307 (а.с. 33 (на звороті)).

Окрім того, відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4450799 на суму 12 403,21 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, заборгованість по відсотках – 7 315,00 грн., інфляційні збитки – 88,21 грн. (а.с. 36).

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за кредитним договором.

Вищевказаний кредитний договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, право вимоги за кредитним договором, укладеним між первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а в подальшому - до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Оскільки відповідачем не спростовано факту отримання ним та користування кредитними коштами за кредитним договором № 4450799 від 12 липня 2021 року в розмірі 5 000,00 грн., вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується розміру нарахованих процентів за користування кредитними коштами за договором № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року, суд зазначає наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Отже, за умовами договору № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року сторони встановили строк кредитування 15 днів, тобто до 27 липня 2021 року, включаючи дату отримання та повернення кредиту.

Водночас згідно з п. 4.3.1 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжкється кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.

Відтак за договором № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача нараховані проценти в сумі 7 315,00 грн.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача за договором № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року нараховані інфляційні збитки в сумі 88,21 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 611 цього Кодексу визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 04 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року відповідачу нараховано 3% річних за договором позики в сумі 8,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 80,00 грн.

Грошові зобов`язання відповідача виникли на підставі договору споживчого кредиту, отже, позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних в сумі 88,21 грн., згідно із ст. 625 ЦК України, також підлягає задоволенню. Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 9 000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надано такі документи: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги, з додатками, від 01 липня 2024 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням Загальних зборів № 01-12/7025 від 01 грудня 2025 року; заявку на надання юридичної допомоги № 1828 від 01 травня 2026 року на суму 9 000,00 грн; витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги на суму 9 000,00 грн. від 29 травня 2026 року (а.с. 40-42).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідача. На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1046-1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму боргу за договором № 4450799 про надання споживчого кредиту від 12 липня 2021 року в розмірі 12 403 (дванадцять тисяч чотириста три) грн. 21 (двадцять одну) коп., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., прострочена заборгованість за процентами — 7 315 (сім тисяч триста п`ятнадцять) грн. 00 коп., інфляційні збитки за період з 04 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року: 3% річних у розмірі 8 (вісім) грн. 21 (двадцять одна) коп. та інфляційні втрати у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У решті судових витрат за надання професійної правничої допомоги - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ: 44276926, НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Н.А. Білопольська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua