Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №333/7062/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/7062/25 Головуючий в 1 інст.Холод Р.С.

Провадження №33/807/291/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 23 липня 2025 року, о 22 год. 48 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Володимира Українця, буд.20А у м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість. На пропозицію інспектора поліції щодо проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

05 серпня 2025 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, з Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшла до Комунарського районного суду м.Запоріжжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку він не відмовлявся, просив надати йому адвоката. Крім того, поліцейський запропонував проти йому такий огляд не в установленому порядку, адже на місці зупинки транспортного засобу відповідного огляду ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів не провів і навіть не пропонував останньому такий огляд пройти.

Право на адвоката у справах про адміністративне правопорушення гарантується Конституцією України та передбачене ст.ст.268,271 КУпАП.

Від проведення огляду на стан поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 не відмовлявся, незгоди з результатом такого огляду не висловлював.

Крім того, ОСОБА_1 є старшим солдатом військової служби за контрактом, призваний у липні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший кулеметник. Відповідно до довідки №1002від 23 січня 2023 року, має наслідки перенесеної вибухової травми, акубаротравми у вигляді цефалічного, вестибуло-атактичного синдромів з незначними порушенням функцій, посттравматичної нейропатії лівого серединного нерву з незначним порушенням функції.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста, медична карта амбулаторного хворого №8204 від 12 липня 2024 року у ОСОБА_1 - зниження порогової світлочутливості обох очей. Отже «звуження зіниці очей» є наслідком перенесеної вибухової травми.

З медичної документації, складеної при огляді сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» 06 березня 2024 року, ОСОБА_1 має блідо-рожевий колір шкірних покривів. Отже, блідість є індивідуальною особливістю ОСОБА_1 , а тому «неприродна блідість» не може бути ознакою наркотичного сп`яніння.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в день розгляду справи щодо нього участі не приймав, постанову суду першої інстанції отримав лише 10 листопада 2025 року, та вже 19 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій, окрім іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання, призначене на 21 серпня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Цмокаленко О.С. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього не надходило.

21 серпня 2026 року захисник-адвокат Цмокаленко О.С. через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням її у відпустці.

Проте, до клопотання не надано доказів поважності причин неявки захисника у судове засідання та неможливості захисника взяти участь у розгляді справи в зручному для неї режимі, зокрема і в режимі відео конференції.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, захиснику – до електронного кабінету, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Цмокаленко О.С., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400679 від 23 липня 2025 року, з якого убачається, що 23 липня 2025 року, о 22-48 годині, у м. Запоріжжі по вул.Володимира Українця, буд.20А ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 липня 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 ;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті командира взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Пепка С., згідно з яким, останній доповідає, що 23 липня 2025 року о 22:48 під час несення служби за адресою: м.Запоріжжя вул.Володимира Українця 20а було зупинено ТЗ Ford Focus НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

На ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1-400671 за ч.1 ст.130 КУпАП. ПВ не вилучалось, ТД не видавався. Про повторність попереджений, від керування відсторонений шляхом залишення ТЗ на місці зупинки без порушень ПДР. Подія фіксувалась на БК 474964; 475310.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судовому засіданні 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 23 липня 2025 року приблизно о 22 год. 48 хв. він керував транспортним засобом «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Володимира Українця, буд.20А у м. Запоріжжі по дорозі з кільцевим рухом. Поліцейські зупинили його з підстав, нібито, порушення ПДР.

Після зупинки, на вимогу поліцейських, надав документи. У подальшому співробітники поліції повідомили про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння у вигляді звужених зіниць очей, що не реагують на світло та тремтіння пальців рук, запропонували пройти медичний огляд, на що він не відмовився, а лише зазначив про наявність у нього захворювання ока та тремтіння рук внаслідок поранення, надав їм відповідні медичні виписки. Просив дочекатися його адвоката, після чого поїхати до медичного закладу для проведення огляду.

Захисник Цмокаленнко О.С. підтримала позицію підзахисного. Додатково зазначила, що працівники поліції повинні на місці провести дослідження, у разі незгоди особи з його результатами, запропонувати огляд у медичному закладі. Тобто, фактично поліцейськими порушено порядок проходження огляд особи на стан сп`яніння. На думку захисника, у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, враховуючи наявні у нього захворювання внаслідок поранення.

Також, просила суд звернути увагу на висновки щодо результатів медичного огляду, які ОСОБА_1 самостійно проходив, 25 вересня 2025 року та 27 вересня 2025 року, відповідно до яких у останнього ознак сп`яніння не виявлено.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення його огляду, оскільки він не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленням в нього таких ознак сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. У зв`язку з цим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 зазначив, що йому потрібен адвокат. На неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 зазначав, що він не відмовляється, йому потрібен юрист. При цьому працівники поліції роз`яснювали йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, вкотре роз`яснено, що йому заборонений подальший рух на транспортному засобі, також, йому роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів.

Від отримання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що обов`язкового залучення працівниками поліції захисника при огляді водія на стан сп`яніння та оформленні адміністративних матеріалів законом не передбачено.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на останнього обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Порушення процесуальних прав останнього не убачається.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу – порушення певних Правил дорожнього руху, а після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак наркотичного сп`яніння, також повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами, в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду в медичному закладі.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Наявність у ОСОБА_1 певних захворювань, на які посилається сторона захисту, на думку суду апеляційної інстанції, сама по собі не звільняла останнього від обов`язку пройти на вимогу працівників поліції огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, та відповідно, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейськими не було здійснено його огляд за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, що є першочерговою ланкою процедури згідно з Інструкцією №1452/735, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно з п.12 Розділу ІІ вищевказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, у зв`язку із тим, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки саме наркотичного сп`яніння, підстав для проведення його огляду за допомогою спеціального технічного засобу не було.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду Комунарського районного суду м.Запоріжжя.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 333/7062/25