Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №337/3402/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/3402/25 Головуючий в 1 інст.Бредун Д.С.

Провадження №33/807/200/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Зубенка О.А. на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мирне Симферопольського району АРК, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 02 липня 2025 року о 01:54 годині біля буд.№56 по вул. Василя Сергієнка у м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Geely EMGRAND X7» д.н.з. « НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №378676 від 02 липня 2025 року).

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Зубенко О.А. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 01 липня 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в м.Запоріжжі. 02 липня 2025 року ОСОБА_1 був терміново викликаний командиром до місця розташування військової частини, тому мав привезти та залишити транспортний засіб своїй дружині, у власності якої перебуває авто. ОСОБА_1 рухався в комендантську годину до місця проживання дружини. 02 липня 2025 року був зупинений екіпажем патрульної поліції, якими йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд.

Зауважує, що на час проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 мав хворобу - гострий бронхіт, який безпосередньо впливає на роботу легенів та можливість вільно дихати, в тому числі видихати повітря. 5 разів поспіль він намагався пройти тест на алкотестер Драгер, але прилад не видавав результат, хоча подавав відповідний звуковий сигнал.

Вказує, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що в нього бронхіт та ускладнене дихання. На думку сторони захисту, прилад не був справний та працював некоректно, інший прилад працівники поліції ОСОБА_1 не забезпечили. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що він не відмовляється від проходження огляду та готовий пройти тест на місці зупинки.

На думку сторони захисту, дії працівників поліції свідчать про штучне створення ситуації для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, адже ніхто з поліцейських не продемонстрував належну роботу приладу на власному прикладі та не пройшов тест демонстративно. Навпаки вони примушували ОСОБА_1 дути 5 разів поспіль та потім визначили відмову у проходженні, хоча відмови від проходження огляду в нього не було, фабула статті саме відмова від проходження на стан алкогольного сп`яніння не підтверджена та спростовується відеодоказом.

Сторона захисту звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , подихавши повітрям та заспокоюючи свої легені після надмірних зусиль та провокування кашлю навантаженням, знову підійшов до працівників поліції та повідомив, що треба ще раз спробувати пройти тест (відеодоказ 46.30 хвилина), але поліцейська повідомила, що складає вже акт на відмову від проходження огляду, фактично в акті у цей час зазначає «відмова від проходження від огляду» саме в той момент коли ОСОБА_1 просить ще раз пройти тест, що є фактично взаємовиключними зазначеннями та навмисним спотворенням поліцейським обставин, протокол ще не було складено.

Наголошує, що ОСОБА_1 , повідомляв, що не відмовляється від огляду та повідомив, що хоче ще раз спробувати пройти тест, на що працівник поліції йому в цьому відмовив, що свідчить про провокаційні дії працівників поліції та штучне створення фабули статті ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання, призначене на 14 серпня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Зубенко О.А. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього не надходило.

12 серпня 2026 року захисник-адвокат Зубенко О.А. через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його у відпустці.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи за відповідними клопотаннями захисника-адвоката Зубенка О.А. та задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, захиснику – до електронного кабінету, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

Захисник, подавши клопотання про відкладення судового засідання, доказів поважності причин своєї неявки суду не надав.

Сама по собі відпустка адвоката, на думку суду апеляційної інстанції не є поважною причиною неявки у судове засідання, проведення якого можливе і в режимі відео конференції.

Тим більше не є вказані захисником обставини поважною причиною неявки у судове засідання самого ОСОБА_1 .

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Зубенка О.А., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №378676 від 02 липня 2025 року, з якого убачається, що 02 липня 2025 року о 01:54 годині в м.Запоріжжя по вул.Василя Сергієнка буд.№56 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Geely EMGRAND X7» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager не проводився у зв`язку із відмовою останнього на місці зупинки транспортного засобу;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 липня 2025 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Логінової В., згідно з яким, остання доповідає, що під час несення служби, 02 липня 2025 року о 01-54 годині за адресою: м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнка, неподалік буд.56, було зупинено ТЗ Geely Emgrand Х7, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився на місці зупинки ТЗ. Від керування ТЗ відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР, про повторність попереджено. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1 378676 за ст.130 КУпАП. ПВ не вилучалось, ТД не видавався. БК 474887,474351.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вчинення ним правопорушення і пояснив, що проходить військову службу, в даний час на Запорізькому напрямку. 01 липня 2025 року в нього погіршилось самопочуття, почався гострий бронхіт і командир відпустив його додому відлежатись. На початку доби 02 липня 2025 року, близько 12-ти ночі, йому зателефонував командир взводу стрілкового підрозділу (безпосередній керівник), і сказав зранку прибути до місця дислокації. Оскільки машину необхідно було перегнати дружині, він відразу сів і поїхав до дружини, але на шляху його зупинила поліція. Алкоголь він не вживав і намагався пройти тест на стан сп`яніння, але оскільки у нього дуже боліли легені, він не зміг продути Драгер. Хоча він і просив надати йому можливість спробувати здати тест, поліція склала на нього протокол за відмову від огляду. Оскільки він не відмовлявся, такі дії вважає неправомірними. Наступного дня він звернувся до лікарні, де у нього підтвердили діагноз «гострий бронхіт». За результатами судового розгляду просив не позбавляти його прав.

Захисник Зубенко О.А. в судовому засіданні посилався на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку з порушенням процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, труднощами ОСОБА_1 пройти огляд, обумовлені станом здоров`я, та відмову поліції надати ОСОБА_1 пройти медичний огляд, коли він просив про це. За результатами розгляду просив закрити провадження у справі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Зубенка О.А., викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду щодо ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, чого не заперечував і сам ОСОБА_1 . Так, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного пристрою Драгер, на що ОСОБА_1 погодився, проте, не виконував інструкції працівників поліції щодо порядку проходження огляду, не видихав належним чином повітря у мундштук, що робило неможливим проведення огляду. При цьому працівники поліції неодноразово попереджали ОСОБА_1 про те, що якщо він і надалі продовже так діяти, його поведінка буде розцінена як відмова від проходження огляду. Одночасно ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, проте останній відмовився.

Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів.

Надалі зафіксовано процедуру складання адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 працівниками поліції.

Вже під час оформлення адміністративного матеріалу до працівника поліції підійшов ОСОБА_1 та зазначив, що він хоче ще раз спробувати пройти огляд, на що йому працівник поліції відповів, що вже запізно, оскільки на теперішній час триває процедура складання адміністративних матеріалів. Викладене відповідає фактичним обставинам.

Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння не окрім як на місці зупинки транспортного засобу, також й у медичному закладі, проте останній від проходження такого огляду відмовився.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт того, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Те, що ОСОБА_1 вже після того, як працівниками поліції було розпочато процедуру оформлення адміністративного матеріалу, заявив про своє бажання пройти такий огляд, не впливає на правильність кваліфікації його дій та не свідчить про безпідставне складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на хронологію подій, зафіксовану відеозаписом, роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 наслідків відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

З приводу доводів сторони захисту про те, що в діях працівників поліції наявна провокація, оскільки останніми було фактично схилено ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Положення КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство. Натомість ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (рішення в справах "Раманаускас проти Литви", № 55146/14, 20 лютого 2018 року, "Баннікова проти Росії", № 18757/06, 04 листопада 2010 року, "Матановіч проти Хорватії", № 2742/12, 04 квітня 2017 року).

Із правових позицій Суду убачається, що провокація вчинення правопорушення наявна, якщо: були активні дії правоохоронних органів; з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення правопорушення; правопорушення не було би вчинене без втручання правоохоронних органів.

З переглянутого відеозапису апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили, що поліцейські своїми активними діями спонукали або примусили ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Матеріали справи, зокрема і відеозапис свідчать про протилежне.

Згідно з цим відеозаписом, поліцейські поводились із ОСОБА_1 ввічливо, та як зазначено вище, належним чином роз`яснювали останньому наслідки відмови від проходження огляду.

З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Зубенка О.Ю., на думку суду апеляційної інстанції, не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Надана стороною захисту довідка від 24 червня 2026 року про те, що ОСОБА_1 з 24 червня 2026 року по 29 червня 2026 року перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Правобережний ЦПМСД» ЗМР у сімейного лікаря з діагнозом «ГРВІ», не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки відомості, зазначені в цій довідці, не підтверджують неможливість за станом здоров`я проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядком, зокрема і у медичному закладі.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Зубенка О.А. залишити без задоволення.

Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 337/3402/25