Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №554/10055/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10055/25 Номер провадження 33/814/186/26Головуючий у 1-й інстанції Сметаніна А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Павленка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві об`єднану справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павленка О.А. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 вересня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП та з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави 605,60 гривень.

Згідно з матеріалів справи, 25 червня 2025 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 в м. Полтаві по вул. Ю. Побєдоносцева, 12, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, погодні умови, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дорожній знак 5.38.1 «Пішохідний перехід», чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та дорожній знак отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

Крім того, 25 червня 2025 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 , в м. Полтаві по вул. Ю. Побєдоносцева, 12, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України.

Крім того, 25 червня 2025 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 , в м. Полтаві по вул. Ю. Побєдоносцева, 12, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на боді-камери 467883 та 469154, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Павленко О.А. подав в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вимог, посилається на те, що суд лише з показань свідків встановив факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, які не були допитані взагалі, а за клопотанням сторони захисту відмолено у їх виклику.

Суд не навів у постанові переконливих доказів вини ОСОБА_2 , а лише перелічив їх наявність.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Павленка О.А. в підтримку доводів апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).

Відповідно до п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП встановлено відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.10 ПДР України наведено перелік дій, які водій зобов`язаний виконувати у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди. Так, відповідно до вимог п. 2.10 а ПДР України, в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п.1.10 ПДР України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди – дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Окрім того, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 та ст.122-4 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

1) протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № №372857, №372924, №372895 від 25.06.2025, які містять фактичний виклад обставин вчинених правопорушень;

2) схемою місця ДТП;

3) письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з яких вбачається, що водій автомобіля SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , збивши дорожній знак «Пішохідний перехід» проїхав далі, потім зупинився біля гаражів, в автомобілі перебувало двоє чоловіків у нетверезому стані та дитина. Водій транспортного засобу представився ОСОБА_5 , під час спілкування з працівниками поліції вів себе агресивно та зухвало, на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився;

4) копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.06.2025 за ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме штрафу в сумі 425 грн.;

5) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 25.06.2025, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та він відмовився від проходження огляду;

6) відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції.

Зазначені докази в своїй сукупності містять фактичні дані про події скоєних ОСОБА_2 правопорушень та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.

Загалом, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , він був пасажиром, а автомобілем керував його батько, а тому в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, однак апеляційний суд не приймає їх до уваги, оскільки на їх підтвердження не надано жодного доказу.

Твердження апелянта про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад вказаних адміністративних правопорушень, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Так, з відеозаписів бодікамери поліцейських вбачається, що по приїзду працівників поліції на місце події, ОСОБА_2 перебував поряд з автомобілем SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 біля гаражів. Працівники поліції повідомили, що приїхали за викликом на ДТП по вул. Ю. Побєдоносцева. Поруч знаходиться чоловік на велосипеді, якій вказав на ОСОБА_2 , як на особу, який збив дорожній знак і загубив на дорозі номерний знак від свого автомобіля. Також на автомобілі пробито колесо. На питання працівників поліції щодо цього, ОСОБА_2 повідомив, що просто тут зупинися, до ДТП не причетний, де номерний знак не знає. Щодо колеса ОСОБА_2 нецензурною лексикою зазначив, що він пробив його там. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 постійно змінював свої покази стосовно факту керування транспортним засобом, проте позиціонував себе як водій

Апеляційний суд звертає увагу, що наявним відеозаписом зафіксовано, що поведінка ОСОБА_2 була спрямована на ускладнення виконання працівниками поліції їх обов`язків.

Таким чином, за результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно керував автомобілем, що підтверджується показаннями свідків, показаннями самого ОСОБА_2 зафіксованими працівниками поліції на відеозаписі з нагрудної камери, мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, про які йому повідомили під запис та він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі була чіткою і зрозумілою для сприйняття.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколів щодо ОСОБА_2 оскарження їх дій або бездіяльності згідно з чинним законодавством України матеріали справи не містять. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.

Таким чином, відеозаписи у повній мірі узгоджується з протоколами про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами справи, а тому є належним та допустим доказом.

Протоколи про адміністративні правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України, під час їх складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. Обставини правопорушень викладено вірно та чітко сформульовано їх суть.

В апеляційного суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Крім того, апеляційним судом було допитано свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що безпосередньо бачив, як водій автомобіля SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та збив дорожній знак «Пішохідний перехід». За кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_2 , який був з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду.

Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, а саме в тому, що він 25 червня 2025 року о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 в м. Полтаві по вул. Ю. Побєдоносцева, 12, керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д/н НОМЕР_1 , скоїв наїзд на дорожній знак 5.38.1 «Пішохідний перехід», чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України та, будучи причетним до ДТП, залишив місце події, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України. Окрім того відмовився на вимогу працівника поліції, в якого виникла підозра, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення дійсного його стану, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Апеляційний суд констатує, що доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_2 уникнути відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколів, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого складу адміністративних правопорушень та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкцій цих статей відповідно до ст.36 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду судом першої інстанції, вважаю безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

За таких обставин апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, як про це вказано в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Павленка О.А., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 вересня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко