Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №463/2041/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/2041/26

Провадження № 2/463/1373/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Яворського С.Й.,

з участю секретаря судових засідань: Станько Р.О.,

представника позивача: Кравчука П.І.,

представника відповідача: Василюка Б.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Короткий зміст позовним вимог

06.03.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кравчук П.І. звернувся до суду із позовом (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.03.2026 року) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно прохальної частини позову просив суд:

-стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в сумі 73 977,18 гривень, з яких 53 977,18 гривень майнової шкоди, 20 000 гривень моральної шкоди;

-стягнути з Відповідача на користь Позивача 5 064,96 гривень судових витрат, з яких 1 064,96 гривень судовий збір, 4 000 гривень витрат на проведення експертизи;

-вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відкласти згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Позов мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Volvo моделі S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20.06.2025 року автомобіль було припарковано на дозволеній для паркування ділянці проїжджої частини по вул. Палія у м. Львові, поряд із будинком АДРЕСА_1 . Близько 19.30 год на автомобілі ОСОБА_1 було виявлено пошкодження вітрового (лобового) скла та капоту. Зокрема, вітрове скло було пробито наскрізь із вм`ятиною та отвором в салон автомобіля; на капоті автомобіля було виявлено три вм`ятини у верхній та нижній правій частині капоту. В порядку благоустрою населеного пункту по вул. Палія у м. Львові розміщуються і утримуються зелені насадження, в тому числі повнорозмірні дерева. Після повідомлення за екстреним номером телефону 102 і обстеження місяця паркування за участю працівників поліції було встановлено, що пошкодження автомобіля спричинено падінням уламків дерева, розташованого поряд із будинком № 9.

Того ж дня на адресу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області було подано письмове звернення з приводу пошкодження транспортного засобу, внаслідок падіння уламків дерева.

Згідно експертного висновку, отриманого за результатами проведеної на замовлення позивача транспортно-товарознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volvo моделі S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 53 977,18 гривень.

В порядку досудового врегулювання спору 07.07.2025 року на адресу Львівської міської ради і на адресу Відповідача Личаківської РА ЛМР було надіслано претензії із вимогою відшкодування завданих збитків. У вказаній претензії Позивач поставив вимогу про відшкодування виключно вартості ремонту автомобіля у розмірі 53 977,18 гривень та зазначив, що при задоволенні даної претензії в позасудовому порядку ОСОБА_1 відмовиться від відшкодування вартості експертного дослідження в сумі 4 000 гривень та не вимагатиме відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Листом від 24.07.2025 року Львівська міська рада із посиланням на відповідні локальні нормативні акти органу місцевого самоврядування інформувала, що саме районні адміністрації здійснюють контроль на об`єктах благоустрою та забезпечують видалення аварійних сухостійних дерев.

Листом від 06.08.2025 року Відповідач Личаківська РА ЛМР відмовив Позивачу у відшкодуванні майнової шкоди, вважаючи, що шкода завдана не з вини районної адміністрації. Зазначив, що станом на дату події до адміністрації не надходило скарг щодо аварійного стану дерев по вул. Палія, а за результатами огляду візуальні ознаки аварійності дерев на вказаній території на момент обстеження не виявлено.

Таким чином, внаслідок пошкодження автомобіля позивача останньому було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 53 977,18 гривень, а також заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої позивач визначає в 20 000,00 грн.

На думку позивача, заподіяна йому моральна шкода проявилась в тому, що Позивач пережив непомірний стрес від усвідомлення реальної загрози його життю і здоров`ю, адже тільки випадковим чином він не знаходився поруч із автомобілем в момент падіння уламків. Щоденне споглядання своєї понівеченої власності спричиняло психологічні страждання. Втрата можливості користуватись автомобілем після пошкодження, внаслідок наскрізного ушкодження лобового скла, змінила звичний ритм життя Позивача. Це ускладнювало виконання щоденних справ, вирішення сімейних та побутових питань та спричиняло додаткові незручності і роздратування. Після події Позивач змушений постійно переживати ситуацію пошкодження свого майна, хвилюватися щодо обставин інциденту та перспективи відшкодування збитків, можливості повторення подібних випадків та безпечності місць паркування в майбутньому. Це призводить до підвищеної тривожності та загального погіршення психоемоційного стану. Деструктивна позиція Відповідача, який заперечував можливість отримання Позивачем відшкодування, викликала розпач та зневіру у Позивача. Пошкодження автомобіля змушувало власника витрачати значний час та зусилля на оформлення документів, звернення до поліції та органів місцевого самоврядування, проведення експертизи вартості збитків тощо. Такі обставини створюють додаткове нервове виснаження.

А відтак оцінюючи моральні страждання Позивача у грошовому виразі, сторона позивача вважає адекватним відшкодування у розмірі 20 000 гривень моральної шкоди, що враховує негативні наслідки та зусилля по відновленню його прав. Названий розмір відшкодування немайнової шкоди є справедливою сатисфакцією, відповідає судовій практиці в аналогічних справах та явно не призведе до збагачення Позивача.

Так як відповідач в добровільному порядку відшкодувати спричинену матеріальну та моральну шкоду відмовляється, а тому позивач з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задовольнити.

Рух справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Яворського С.Й.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10 березня 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позиції учасників по справі

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в ньому, та просив такий задовольнити, врахувавши зазначені у позовній заяві обставини та додані до матеріалів справи докази на їх підтвердження.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог покликалась на обставини, викладені у відзиві на позов.

27.03.2026 року на адресу суду від представника відповідача Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради – Василюка Б.Л. через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі 26.03.2026 року) надійшов відзив на позов.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди представник відповідача зазначив про наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписи пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вказують, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача в тому числі контроль за станом зелених насаджень належить до віддання саме виконавчого органу міської ради.

За змістом норм ст.ст.10, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» безпосереднє визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об`єктів благоустрою комунальної власності.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно із розділом VIII Розмежуваннями повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради до компетенції департаменту природніх ресурсів та будівництва (який є правонаступником департаменту містобудування) належать повноваження визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою ; забезпечення проведення робіт з поточного та капітального ремонту та реконструкції об`єктів благоустрою зеленого господарства ; здійснення контролю за станом благоустрою та утримання територій, інженерних споруд і об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо ; проведення єдиної політики у м.Львові щодо організації робіт з озеленення, підготовка та реалізація екологічних програм ; видача ордерів на видалення дерев, кущів, газонів та квітників на підставі актів обстеження стану зелених насаджень з нарахуванням їх відновної вартості ; обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів (гіперпосилання Положення про розмежування повноважень). До компетенції управління інженерного господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури належать повноваження підготовки та реалізації програм розвитку інженерного забезпечення міста,...комплексних заходів з поточного утримання об`єктів та елементів благоустрою,... будівництва і ремонту об`єктів дорожньої інфраструктури, об`єктів та елементів благоустрою (п.2); формування та виконання спільно з департаментом містобудування єдиної політики в організації робіт з поточного утримання та ремонту об`єктів та елементів благоустрою (п.6); організація та забезпечення виконання робіт з будівництва, реконструкції , реставрації та капітального ремонту інженерних об`єктів, об`єктів та елементів благоустрою та вулично-дорожньої мережі, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, та інших джерел (п.13) та інші повноваження щодо елементів благоустрою, визначені у пунктах 23,25.

Районні адміністрації є виконавчими органами Львівської міської ради і здійснюють свою діяльність в межах та спосіб, що передбачені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №186 від 02.02.2024 року (із змінами та доповненнями), яким затверджені Положення про районні адміністрації (надалі Положення), та ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08.07.2021 року «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» (надалі Розмежування повноважень) (які діяли станом на час відповідних правовідносин та виникнення даної події 20.06.2025 року).

Районні адміністрації наділені повноваженнями, які полягають у підготовці розпоряджень щодо видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб (п.4.1.48 Положення), Забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою (п. 4.1.40). Положення про районну адміністрацію.

Надання дозволів на зрізку не є тотожним поняттям з утриманням зелених насаджень. Забезпечення благоустрою району також не є тотожним з поняттям балансоутримувача об`єкта благоустрою або надання повноважень на визначення на конкурсних засадах балансоутримувача об`єкта благоустрою.

Районним адміністраціям не передавалися на баланс зелені насадження, не надавалися повноваження ведення їх обліку, обстеження, забезпечення належного утримання та визначення на конкурсних засадах балансоутримувачів зелених насаджень.

Порядок видалення дерев, кущів і квітників у м. Львові регулюється рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №195 від 14.03.2014 року «Про контроль за охороною зелених насаджень у м. Львові». Згідно із нормами вказаного вище рішення виконавчого комітету уповноважені органи, тобто районні адміністрації і департамент містобудування, надають дозволи на видалення дерева на підставі звернень громадян та юридичних осіб. Вказаним порядком визначено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

1. Будівництва об`єкта архітектури на підставі документів, визначених у ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

2. Знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см.

3. Ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту.

4. Відновлення світлового режиму у житловому приміщенні, що затіняється деревами.

5. Проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання; мережі водо-, теплопостачання та водовідведення; телекомунікаційній і кабельній електромережі.

6. Досягнення деревом вікової межі.

7. Провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів.

8. Ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Видалення зелених насаджень на території м. Львова здійснюється: за рішенням департаменту містобудування у випадках, передбачених у пунктах 1 та 4-7, а у випадках, передбачених у пунктах 2,3,8 - за рішенням районних адміністрацій. Вказане слідує з аналізу п.2.2.1., 2.2.2.,3.18.,3.22.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів, саме балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може конкурсних засадах залучити для цього інші підприємства, установи, організації.

Відповідно до п.2.1.1.2.1. Порядку контролю за охороною зелених насаджень у м.Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 14.03.2014 року №195, районні адміністрації здійснюють технологічних контроль за станом експлуатації і утримання зелених насаджень на території мікрорайонів, кварталів і на прибудинкових територія. Зазначене підтверджує те, що районна адміністрація не здійснює облік та утримання зелених насаджень. .До речі, інспекційний контроль за охороною і станом утримання зелених насаджень на території м.Львова здійснює відповідно до п.2.1.2.1.1. вказаного вище Порядку комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління». У вказаному порядку не врегульоване питання, що входить до понять «технологічний» та «інспекційний» контролі, і які функції при здійсненні таких контролів виконуються.

Відповідно до п.5.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом №105 від 10.04.2006 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.

Відповідно до п.14.1. вказаних Правил у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 № 226, зареєстрованої у Мін`юсті 25.02.2002 за № 182/6470. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. Паспорт об`єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.

Сам позивач наголошує в своєму позові про те, що балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень (абз. 4 ар. 5 позовної заяви), а такі повноваження відповідно до Розілу VIII Розмежування повноважень належать до департаменту природних ресурсів та будівництва, а не районним адміністраціям (п.п. 13, 24, п. 2 Розділу VIII Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради).

При цьому, представник відповідача просить суд врахувати п.п. 11, 12, 13 п. 2.1. Розділу VIII Розмежування повноважень, які передбачають, що по повноважень управління екології та природних ресурсів департаменту природних ресурсів та будівництва (далі - Управління), окрім іншого належать: за зверненням юридичних чи фізичних осіб оформлення та видача актів обстеження зелених насаджень (дерев, кущів, газонів та квітників на території Львівської міської територіальної громади), які підлягають видаленню чи пересаджуванню у зв`язку із їхнім санітарним, аварійним чи занедбаним станом, із забудовою земельних ділянок, та для впорядкування зелених насаджень на території Львівської міської територіальної громади; Оформлення та видача актів технічного обстеження зелених насаджень з метою визначення їхнього якісного стану та відновної вартості; Надання ордерів на видалення зелених насаджень відповідно до актів обстеження із нарахуванням відновної вартості зелених насаджень згідно з нормами законодавства України.

Зважаючи на викладене районна адміністрація невправі видавати розпорядження районної адміністрації про видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб без відповідного акту обстеження зелених насаджень, який надається за зверненням фізичних та/або юридичних осіб, які оформляє управління екології та природних ресурсів департаменту природних ресурсів та будівництва. Просимо врахувати суд що такі акти від Управління на адресу районної адміністрації не надходили та фізичні та юридичні особи в частині спірного дерева та адреса: м. Львів, вул. Палія, 9 не звертались.

Крім того, представник відповідача вважає, що Позивач невірно інтерпретує лист Юридичного департаменту від 24.07.2025 року за №2901-вих-108171, чим ототожнює відповідальність за утримання зелених насаджень та виключно делеговані права щодо їх видалення в частині надання розпорядження (дозволу).

Згідно довідки від 26.03.2026 №Д-7 виданою районною адміністрацією, остання повідомляє, що на балансі районної адміністрації не обліковується дерево породи ясен за адресою: вул. Палія, 9 у м. Львові.

Згідно наявної інвентаризаційної справи на вул. Палія у м. Львові, від 03.07.1980 року довжина вул. 144 м. та у розділі 17 «Відомості про газони та рядові посадки дерев» не вказано жодних, що підтверджує, що на балансі районної адміністрації спірне дерево відсутнє.

Окрему увагу представник відповідач звернув суду на відсутність причинно наслідкового зв`язку та відсутності доказів, які це підтверджують. Так у талоні-повідомленні №25383 від 20.06.2025 року сам заявник вказує “…, що протягом дня невідома особа розбила лобове вікно у припаркованому автомобілі…”, а вже потім “…відбулось падінні уламків дерева на його автомобіль…” постає питання хто завдав шкоду та пошкодив його автомобіль, невідома особа, яку поліція не встановила чи уламки дерева, який на самому дереві зламу не видно та не проглядається. Чи можливо та невідома особа “уламки дерева” принесла з собою та спеціально через, якісь неприязні стосунки з позивачем розбила лобове скло та завдала інших пошкоджень. Варто зазначити, що ні патрульна поліції ні районний відділ поліції не знайшли винну особу та не притягнули її до відповідальності, що б дало змогу підтвердити такий основний елемент, як “вина” для доведеності того, хто б мав відшкодовувати шкоду заподіяну транспортному засобу Позивача.

Додатково зазначив, що ЛКП “Господар” є управляючою компанією, а не комунальним підприємством, яке здійснює обрізку чи догляд за зеленими насадженнями, тому скерування на них звернення ЛРУП 1 є помилковим та невірним.

У зв`язку із наведеним представник відповідача просив врахувати той факт, що відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2025 №1395 (зареєстровано в Мінюсті 10.11.2015 за №1408/27853) передбачено, що у разі настання ДТП поліцейський зобов`язаний скласти схему місця ДТП (форма 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський. У даній формі 8 в обов`язковому порядку зазначається, окрім іншого схематично всі елементи та об`єкти, які спричинили ДТП та перераховуються всі пошкодження, які зазнав транспортний засіб. Однак в даному випадку такої схеми нема. Відповідно відсутній причинно наслідковий зв`язок, що саме той уламок дерева і саме з нього впав та пошкодив транспортний засіб позивача у тому числі чи дані ушкодження вже були наявні до падіння даної гілки дерева та чи взагалі ці ушкодження спричинені даною гілкою дерева.

Окрім того, повідомив суду, що дерево, яке росте біля будинку 9 на вул. Палія у м. Львові не перебуває на балансі районної адміністрації.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якого особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради здійснено запит до Львівського регіонального центру з гідрометеорології щодо надання інформації про те, який порив вітру спостерігався 20.06.2025 року з 19:00 год. по 19:30 год. в районі вул. Палія, 9 у м. Львові (лист від 15.08.2025 року №33-вих-119241). Згідно отриманої інформації від Львівського регіонального центру з гідрометеорології (лист від 18.08.2025 №9912 01-1188/9912-8) синоптичні умови 20.06.2025 (тилова частина висотної улоговини та згущення ізобар у земної поверхні) сприяли посиленню вітру, отже можна зробити висновок про виникнення вдень 20.06.2025 по території м. Львова поривів вітру, які по своїй інтенсивності досягали значень небезпечного метеорологічного явища І рівня небезпеки (НМЯ І). максимальна швидкість вітру 15-24 м/с.

Наголосив, що та обставина, що позивач, ОСОБА_1 , не передбачав можливості падіння гілки дерева, коли при вітряній погоді паркував транспортний засіб в недозволеному місці (за адресою: м. Львів, вул. Палія, 9), свідчить про те, що стан дерева не викликав в нього боязні падіння та пошкодження автомобіля. Встановити, яке дерево простоїть довгий час, а яке впаде при першому пориві вітру, візуальним оглядом неможливо. Згідно фотосвітлин, долучених до матеріалів позовної заяви, вбачається, що дерево було зелене, без ознак сухостійності. При таких обставинах перекладати вину за падіння гілки дерева на відповідача в зв`язку з тим, що дерево не було спилено ним раніше, неправомірно та не відповідає встановленим ст.3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є власника транспортного засобу виникає обов`язок його страхування з моменту його державної реєстрації. Однак, позивачами не додано і не вказано чи був транспортний засіб марки: VOLVO, модель: S80, рік випуску: 2014, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 застрахований в встановленому законом порядку та чи був відшкодований страховий випадок по даній події та/або з яких причин страхова відмовилась від відшкодування шкоди за даним випадком.

Так згідно перевірки наявності полісу через портал https://policy.mtsbu.ua/ за номерними знаками НОМЕР_1 - даний транспортний засіб має наявних чинних два страхових поліса: №234150062 у ПАТ “НАСК ”ОРАНТА"; №231755775 у ПрАТ СК “ПЗУ Україна”. Відповідно постає питання чи звертався позивач до них про відшкодування та чи відшкодували страхові компанії йому завдану шкоду в наслідок ДТП.

Покликавшись на положення сформованої Верховним Судом судової практики, представник відповідача наголосив, що відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Вважає, що оскільки позивач має два чинні страхові поліси, то він мав звернутись до страхових компаній про отримання страхових виплат, а в випадку передбаченим Законом України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” до МТСБУ, як єдиного органу відповідно до ст.ст. 40, 41 який гарантовано здійснює відшкодування шкоди. Даний випадок у Позивача підпадає під п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ” у яких МТСБУ гарантовано виплачує компенсацію.

Крім того, представник відповідача наголосив, що наявний в матеріалах справи висновок експера від 30.06.2025 за №4936/25 не є належним доказом у справі, оскільки в такому відповідно відсутній причинно наслідковий зв`язок, що саме той уламок дерева і саме з нього впав та пошкодив транспортний засіб позивача у тому числі чи дані ушкодження вже були наявні до падіння даної гілки дерева та чи взагалі ці ушкодження спричинені даною гілкою дерева. В даному випадку експерт не міг встановити чи саме через гілку з дерева чи інші причини є пошкодження які він оглядав відтак просимо суд визнати такий доказ недопустимим та виключити його з числа доказування у справі.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача зазначив про те, що твердження позивача про начебто загрозу його життю та здоров`ю та те, що він дивним чином не знаходився біля автомобіля спростовується його повідомленнями в органи національної поліції, де сам Позивач зазначає, що невідома особа пошкодила йому транспортний засіб та тим, що коли він прийшов вже подія відбулась, а не сталась безпоспредньо при ньому чи коли він стояв біля свого транспортного засобу. Щодо зазання додаткових витрат та розпачу і інших проявів які описуються в позовній заяві, такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо слів позивача про значення витрат на експертизу та інші речі, сторона відповідача просила суд врахувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2023 року у справі №461/5641/22 яким позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 45000 доларів США та 1235 доларів США 3% річних та судовий збір в розмірі 12405 грн. Відтак фінансових труднощів чи інших наслідків позивач не зазнав. А твердження про звернення в поліцію та інші дії були до того як позивач звернувся до районної адміністрації, відповідно останній відразу знав та мав намір на такі дії і був відповідно налаштований. Щодо стресу то такий в час війни є у всіх незалежно від будь-яких інших обставин, що теж не підтверджує, що такі завдані саме через дії районної адміністрації .

А відтак представник відповідача вважає недоведеним факт спричинення моральної шкоди, в тому числі в заявленому розмірі.

Щодо витрат на правову допомогу представник відповідача зазначив про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. Розрахунок у справі і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, до позовної заяви долучений не був. Доказів щодо сплати коштів на правову допомогу, акт виконаних робіт, договору про надання юридичних послуг позивачем також до суду не надано. За таких обставин викладених в позовній заяві з урахуванням принципу диспозитивності суду при задоволенні позову витрати на правову допомогу не є співмірними з позовною заявою та заявленими в ній вимогами з урахуванням змісту, практики та викладу інформації з доказовою базою, яка надана та неналежним способом захисту і неповною доказовою базою.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 31.08.2023 року на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 за ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності транспортний засіб - легковий автомобіль марки Volvo моделі S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20.06.2025 року автомобіль позивача ОСОБА_1 було припарковано на дозволеній для паркування ділянці проїжджої частини по вул. Палія у м. Львові, поряд із будинком АДРЕСА_1 . Близько 19.30 год на автомобілі ОСОБА_1 було виявлено пошкодження вітрового (лобового) скла та капоту. Зокрема, вітрове скло було пробито наскрізь із вм`ятиною та отвором в салон автомобіля; на капоті автомобіля було виявлено три вм`ятини у верхній та нижній правій частині капоту. В порядку благоустрою населеного пункту по вул. Палія у м. Львові розміщуються і утримуються зелені насадження, в тому числі повнорозмірні дерева.

В подальшому про вказану подію позивачем було повідомлено за екстреним номером телефону 102. Обстеження місяця паркування за участю працівників поліції було встановлено, що пошкодження автомобіля спричинено падінням уламків дерева, розташованого поряд із будинком № 9.

Крім того, 20.06.2026 року на адресу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області представником ОСОБА_1 – адвокатом Кравчуком П.І. було подано письмове звернення з приводу пошкодження транспортного засобу, внаслідок падіння уламків дерева.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, 24.06.2025 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір № 2406/25 на проведення транспортно-товарознавчої експертизи, вартість якої склала 4 000 гривень.

Відповідно до Висновку експерта № 4936/25 судової транспортнотоварознавчої експертизи від 30.06.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volvo моделі S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 53 977,18 гривень.

07.07.2025 року на адресу Львівської міської ради і на адресу Відповідача Личаківської РА ЛМР стороною позивача було надіслано претензії із вимогою відшкодування завданих збитків. У даній претензії Позивач поставив вимогу про відшкодування виключно вартості ремонту автомобіля у розмірі 53 977,18 гривень та зазначив, що при задоволенні даної претензії в позасудовому порядку ОСОБА_1 відмовиться від відшкодування вартості експертного дослідження в сумі 4 000 гривень та не вимагатиме відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Листом від 24.07.2025 року Львівська міська рада із посиланням на відповідні локальні нормативні акти органу місцевого самоврядування інформувала, що саме районні адміністрації здійснюють контроль на об`єктах благоустрою та забезпечують видалення аварійних сухостійних дерев.

Листом від 06.08.2025 року Відповідач Личаківська РА ЛМР відмовив Позивачу у відшкодуванні майнової шкоди, вважаючи, що шкода завдана не з вини районної адміністрації. Зазначив, що станом на дату події до адміністрації не надходило скарг щодо аварійного стану дерев по вул. Палія, а за результатами огляду візуальні ознаки аварійності дерев на вказаній території на момент обстеження не виявлено.

Між сторонами виник спір стосовно відшкодування шкоди (матеріальної і моральної), завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Частиною 4 статті 28 вказаного Закону унормовано, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/ або юридичних осіб.

Положеннями ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Такі Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 10.04.2006 № 105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754 (далі Правила).

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Пунктом 6.2 Правил встановлений обов`язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження земельних насаджень з метою їх знесення, тощо.

Метою діяльності балансоутримувача є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об`єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме балансоутримувач як особа, відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані, зобов`язаний вчиняти весь обсяг необхідних заходів для забезпечення, в тому числі, й безпеки дорожнього руху.

Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріальнотехнічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачумайнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.

З урахуванням позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі № 200/22129/16-ц, можна прийти до висновку про те, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної майнової шкоди покладається на орган місцевого самоврядування, оскільки дерево, з якого впали уламки на належний ОСОБА_1 автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 2.1.1.2 Порядку контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 14.03.2014 року N 195 (зі змінами) районні адміністрації здійснюють контроль за станом експлуатації і утриманням вуличних насаджень та на території мікрорайонів, кварталів і на прибудинкових територіях.

Пунктом 2.2. ухвали Львівської міської ради від 21.04.2011 року N 376 «Про Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади» (із змінами) (далі - Правила), які діяли на час падіння гілки дерева на автомобіль визначено, що до об`єктів благоустрою міста належать: майдани, площі, бульвари, алеї, проспекти; вулиці, дороги, провулки увози, проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування; прибудинкові території; прилеглі території до будівель та споруд.

Відповідно до вищевказаних Правил, а саме п. 4.2.2., об`єкти благоустрою міста, що визначені у пункті 2.2, та інші території Львівської міської територіальної громади утримують та прибирають на договірних засадах підприємства, установи, житлово-комунальні організації різних форм власності. Закріплення об`єктів благоустрою і територій для утримання і прибирання проводять відповідні районні адміністрації.

Елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону «Про благоустрій населених пунктів»).

19.12.2024 Львівською міською радою прийнято нову ухвалу N 5766 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» (далі - Правила).

За п. 1.4 Правил організацію благоустрою Львівської міської територіальної громади забезпечують Львівська міська рада, її виконавчі органи відповідно до повноважень, встановлених законодавством України.

Підпунктом 1.10.1.4 пунктом 1.10 затверджених Правил визначено, що до об`єктів благоустрою Львівської міської територіальної громади належать: вулиці всіх типів, пішохідні та велосипедні смуги і доріжки, тротуари, дороги, провулки, узвози, проїзди.

Елементами (частинами) благоустрою є, в тому числі, покриття вулиць, площ, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок, велодоріжок (у тому числі тактильні смуги); зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарнозахисних зонах, на прибудинкових територіях (підпункти 1.12.1, 1.12.2 п. 1.12).

Відповідно до вищевказаних Правил, а саме підпункту 5.3.1. п. 5.3, підприємства, установи, організації, фізичні особи – підприємці у сфері благоустрою на території Львівської міської територіальної громади зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їхні частини), що перебувають у їхній власності, користуванні або на умовах договору з балансоутримувачем.

За пунктом 6.6 Правил догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, скверах, у парках повинні проводити їхні балансоутримувачі або спеціалізовані підприємства, організації зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфіковані спеціалісти на умовах договору з балансоутримувачем.

Згідно із Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 року N1081 до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою та підготовка розпоряджень щодо видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб.

Такі ж повноваження передбачені в рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради N 186 від 02.02.2024 року «Про затвердження Положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структуру».

Як зазначає Львівська міська рада у вищезгаданій відповіді від 24.07.2025 року на претензію Позивача, загалом такими повноваженнями районні адміністрації наділені на постійній основі. Відповідно до вищенаведеного, районні адміністрації здійснюють контроль на об`єктах благоустрою та забезпечують видалення аварійних, сухостійних дерев.

А відтак суд приходить до висновку про належність відповідача у справі та відповідно неспроможність покликань представника відповідача про те, що Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради не є належним відповідачем у справі та не може відповідати за заявленими позивачем вимогами.

У зв`язку із доведеністю як факту спричинення позивачу матеріальної шкоди, так і її розміру, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 53 977,18 гривень майнової шкоди.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Суд вважає розмір моральної шкоди заявленої позивачем співмірним з нанесеними йому моральними стражданнями та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 20 000,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 064,96 гривень відповідно до платіжної інструкції № 1.559264749.1 від 05.03.2026 року.

Так як вимога про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволена в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 064,96 гривень судового збору.

Крім того, позивач в порядку розподілу судових витрат просить стягнути 4000,00 грн. витрат, здійснених на проведення експертизи. Так як експертизу проведено з метою визначення розміру матеріальної шкоди, а відповідна позовна вимога задоволена в повному обсязі, то з відповідач на користь позивача підлягає до стягнення 4000,00 грн. витрат, здійснених на проведення експертизи.

Питання про відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу суд у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України не вирішує.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15,16,23,1166,1167 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 53 977,18 гривень (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень нуль копійок) майнової шкоди, 20 000,00 гривень (двадцять тисяч гривень нуль копійок) моральної шкоди.

Стягнути з Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді 1 064,96 гривень (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) судового збору, 4 000,00 гривень (чотири тисячі гривень нуль копійок) витрат на проведення експертизи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: 79017, м.Львів, вул.К.Левицького,67, код ЄДРПОУ 04056109.

Повний текст судового рішення складено та проголошено 24 серпня 2026 року.

Суддя: Яворський С.Й.