Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №632/1353/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1353/26

провадження № 2/632/1162/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" серпня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Гаврющенко П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засобами Електронного суду, звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 2026 року і до повноліття дитини.

Позивач зазначила, що у 2014 році укладений шлюб між нею та ОСОБА_2 , 1990 року народження, який сторони зареєстрували 30 серпня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. У шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час шлюб між подружжям не розірвано, проте вони проживають окремо,спільного господарства не ведуть. ОСОБА_1 разом із дитиною з квітня 2024 року проживає за межами України, а саме на території Сполучених Штатів Америки. Дитина повністю перебуває на її утриманні. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивач зазначила, що відповідач інших утриманців немає, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно.

Ухвалою судді від 07.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишено без руху.

12.07.2026 від адвоката Гуменника І.П. надійшла заява про вступ у справу як представника позивача.

На виконання ухвали суду від 07.07.2026 надано докази направлення відповідачу позовної заяви і доданих до неї матеріалів, а також відправлення відповідачу заяви про розмір судових витрат позивача.

Ухвалою судді від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі.

04.08.2026 надійшов відзива на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Коротенко Олега Івановича в якому зазначено, що позовні вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнаються частково. Просить суд:

- відмовити в задоволенні позовних вимог у справі №632/1353/26 за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів в період з січня по липень включно у 2026 році;

- відмовити у стягненні з відповідача ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 - у повному обсязі.

В обгрунтування відзиву представник відповідача Коротенко О.І. зазначив, що відомості щодо матеріального становища позивачки суду не надані. Твердження позивачки про те, що дитина повністю перебуває виключно на її утриманні, не відповідає дійсності, оскільки відповідач з моменту окремого проживання сторін систематично та добровільно надавав матеріальне забезпечення дитині, що підтверджується письмовими доказами, які додаються до відзиву. Факт ухилення від виконання батьківського обов`язку відсутній, тому звернення до суду не пов`язане з невиконанням відповідачем батьківського обов`язку. Таким чином, твердження позивачки про повне утримання дитини матір`ю є недостовірним, відповідач добровільно утримував дитину, а позивач приховав ці обставини.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини саме з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц (провадження № 61-22781св18), від 19.04.2023 у справі № 369/9386/17 (провадження № 61-11933св22). Тож позовна вимога про стягнення аліментів - починаючи стягнення з 2026 року і до повноліття дитини, з огляду на викладене, та враховуючи фактичну сплату відповідачем у період з січня по липень 2026 року включно аліментів на утримання дитини, не підлягає задоволенню за період з січня по липень 2026 року включно.

Окремо відповідач заперечує проти врахування судом поданого позивачем попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 12.07.2026 та можливості їх подальшого відшкодування. Заявлений попередній розрахунок не підтверджує ані належність, ані необхідність, ані співмірність зазначених витрат, а тому відповідач просить суд відмовити у їх врахуванні та у подальшому - у їх стягненні з відповідача.

10.08.2026 надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_1 адвокатом Гуменник І.П.у якій зазначено, що не зважаючи на наведені визнання у відзиві на позовну заяву, відповідач наполягає, що позивач разом із дитиною з квітня 2024 року проживає на території Сполучених Штатів Америки, тому вимога про 1/4 або іншу частку від усіх доходів може призвести до непропорційного збільшення виплат без належного обґрунтування фактичних потреб дитини . Таким чином відповідач має подвійне ставлення до норм законодавства України, Сполучених Штатів Америки. Відповідач наполягає на обґрунтуванні фактичних потреб дитини. Відповідач не заперечує проти стягнення аліментів відповідно до позивної заяви і заперечує проти позову тільки частково в частині стягнення аліментів за період з січня по липень 2026 року. В обґрунтування врахування витрат на правничу допомогу і відшкодування таких витрат позивачу представником позивача Гуменником І.П. надано витяг із доручення на ведення справи в суді та відомості про відкриття рахунку адвокатом.

14.08.2026 надійшли заперечення (на відповідь на відзив) від представника відповідача Коротенко О.І . В обгрунтування представник відповідача Коротенко О.І. зазначив, що доводи відповіді на відзив є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів відповідача, викладених у відзиві. ОСОБА_2 продовжує добровільно сплачувати аліменти, на підтвердження чого надано копію банківського документа про переказ в сумі 7035,18 грн на банківську картку позивачки 25.07.2026. Питання матеріального становища позивачки підлягає встановленню на підставі належних та допустимих доказів, а не припущень будь-якої зі сторін, у поданій відповіді на відзив таких обставин належним чином не наведено та не спростовано заперечення відповідача, щодо стягнення аліментів за період із січня по липень 2026 року. Тому вимога про стягнення аліментів за цей період є недоведеною. Представник відповідача Коротенко О.І. просить відмовити у відшкодуванні вартості правничих послуг повністю. У разі якщо суд дійде висновку про можливість компенсації частини витрат на професійну правничу допомогу - визначити їх розмір з урахуванням критеріїв співмірності, передбачених статтею 137 ЦПК України, та виключити з розрахунку послуги, які не пов`язані безпосередньо з предметом спору, не пов`язані безпосередньо з розглядом цієї цивільної справи та не охоплюються дорученням адвоката на її ведення, зокрема консультацій щодо аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.

Представник позивача просить розглянути справу без участі позивача, позов підтримує.

Представник відповідача просить позов розглянути без його участі, задовольнити його частково.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків. Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.08.2014 сторони уклали шлюб (а.с.2).

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого у свідоцтві про його народження зазначено відповідача (а.с.3).

Відповідач своє батьківство не оспорює.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 2026 року і до повноліття дитини. Доказів стосовно своїх прибутків у США не подала.

Предаствник відповідача Коротенко О.І. подав платіжні інструкції про перерахування коштів ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 : 23.01.2026 - 15050,00 грн., 27.02.2026 - 10050,00 грн., 10.03.2026 - 4020,10 грн., 20.03.2026 - 15050,00 грн., 25.04.2026 - 10050,00 грн., 24.05.2026 - 5025,13 грн., 10.06.2026 - 5025,13 грн., 24.06.2026 - 7035,18 грн., 25.07.2026 - 7035,18 грн. Тобто, він добровільно перераховував позивачу кошти.

За встановлених обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. А відповідно до ч. 3 вказаної статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до п. п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Матеріали справи не містять докази матеріального стану позивача та відповідача, однак відповідач добровільно перераховував кошти на картку позивача.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що представництво ОСОБА_1 здійснюється адвокатом Гуменником Ігорем Петровичем на підставі угоди (договору) про надання правничої допомоги від 11.07.2026.

Згідно доручення на ведення справи до угоди (договору) про надання правничої допомоги від 11.07.2026 предмет доручення: 1.1. сторона 2 доручає стороні 1, а сторана 1 приймає доручення і зобов`язується підготувати і подати до суду матеріали на виконання ухвали суду в справі №632/1353/26 і вести справу в суді першої інстанції. 4.1. Розмір гонорару адвоката складає: 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду , викладених у додатковій постанові від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, провадження № 12-94гс20 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Враховуючи викладене та те, що заявлений адвокатом Гуменюк І.П. розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суддя дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок)

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 1318, 141, 247, 258, 264-265, 274, 279, 352-356 ЦПК України, ст.ст.84, 180-183 Сімейного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за вимогу про стягнення аліментів.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Гуменник Ігор Петрович, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_4

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: Коротенко Олег Іванович , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел. НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 . РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя: С. Л. Кузьменко