Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №300/5067/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №300/5067/25

Суддя: Онишкевич Тарас Володимирович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/5067/25 пров. № А/857/29298/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року в адміністративній справі за його позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкового боргу,

суддя у І інстанції Главач І.А.,

час ухвалення судового рішення 12 год 05 хв,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 15 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (далі – ТОВ «Європа-Транс ЛТД») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати податковий борг ТОВ «Європа-Транс ЛТД» в сумі 2 308 448 грн, визначений у податковій вимозі № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДПС) № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №300/5067/25 у задоволенні позову було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що дії позивача щодо оскарження податкового боргу з підстав неналежності проведення податкової перевірки не відповідають вимогам щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права та є радше способом скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 015491/2304 від 19.12.2023, ніж провести перевірку дій відповідача щодо відображення податкового боргу в ІКП платника.

Зважаючи на те, що формування податкового боргу відбулося на основі податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 015491/2304 від 19.12.2023, яке станом на дату розгляду справи по суті є чинним, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо відображення в ІКП позивача наявності у нього податкового боргу в сумі 2 308 448,00 грн. Тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового боргу слід відмовити.

Оскаржувана податкова вимога відповідає вимогам статті 59 Податкового кодексу України (далі – ПК), оскільки відображає розмір узгодженого податкового зобов`язання, яке підлягає сплаті позивачем, містить детальний розрахунок наявного у позивача податкового боргу, містить відомості щодо наявності у позивача обов`язку погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У апеляційній скарзі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції невірно визначив предмет спірних відносин.

Сформовані у позовній заяві вимоги передбачені підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті60 ПК, згідно з яким податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Суд першої інстанції помилково вирішив розглядати правомірність дій відповідача стосовно правовідносин, що передували тим правовідносинам, які складають справжній предмет спору в справі №300/5067/25.

Визнання протиправним і скасування податкового боргу, визначеного в податковій вимозі форми «Ю» №0003709-1302-0919 від 14.02.2025, є для товариства підставою звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №015491/2304 від 19.12.2023, у якому встановлено грошове зобов`язання в сумі 2 308 448 грн, за нововиявленими обставинами.

Враховуючи те, що обставини, які є підставами позову в даній справі, не розглядались судом при оскарженні ППР в рамках справи №300/2193/24, а податковий борг та податкове повідомлення – рішення об`єднані підставами виникнення, скасування судом податкового боргу, як рішення (індивідуального акту), є підставою для звернення товариством із заявою до суду про перегляд рішення суду по справі №300/2193/24, яким було відмовлено в скасуванні податкового повідомлення-рішення, за нововиявленими обставинами, на підставі ч. 1 , п.1 ч.2 ст.361 КАС України.

Контролюючий орган створив у суду першої інстанції помилкову уяву, що позивач просив суд скасувати податковий борг, який виник на підставі податкової вимоги, тобто на підставі дій відповідача, які впливають на набуття податковим зобов`язанням статусу податкового боргу.

Наголошує на тому, що судом першої інстанції не враховано факту проведення перевірки, непередбаченої законом. Документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення згідно з поданим звітом про контрольовані операції за 2015-2018 роки та неподання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення згідно з поданим звітом про контрольовані операції за 2015-2018 роки була проведена внаслідок складання наказу на перевірку, оформленого з порушенням вимог закону, контролюючий орган не мав права приступати до проведення перевірки, а отже всі докази, які отримав останній в ході проведення такої перевірки, також є недопустимими в розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники ТОВ «Європа-Транс ЛТД» та ГУ ДПС намагалися брати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак не забезпечили відповідної технічної можливості. Відтак, з урахуванням приписів частини 5 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, ТОВ "Європа-Транс ЛТД" перебуває на обліку в ГУ ДПС.

16.11.2023 ГУ ДПС наказом № 1928-п призначило проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Європа-Транс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства у частині несвоєчасності подання документації з трансферного ціноутворення згідно з поданим звітом про контрольовані операції за 2015-2018 роки та неподання додаткової інформації до документації з трансферного ціноутворення згідно з поданим звітом про контрольовані операції за 2015-2018 роки.

З 20.11.2023 по 24.11.2023 ГУ ДПС було провело перевірку ТОВ "Європа-Транс ЛТД", у ході якої контролюючий орган дійшов висновку про встановлення порушення товариством підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПК у частині несвоєчасного подання на запит ДПС України документації з трансферного ціноутворення згідно з поданими звітами про контрольовані операції, які здійснені ТОВ "Європа-Транс ЛТД" за 2015 рік з контрагентом-нерезидентом Licard euro services gmbh, за 2016 рік з контрагентами-нерезидентами Avonex Limited, Chavarria Trading Limited, Dumaha Limited, за 2017 рік з контрагентами-нерезидентами Avonex Limited, Chavarria Trading Limited, Dumaha Limited, за 2018 рік з контрагентом-нерезидентом Avonex Limited, що було відображено у акті перевірки від 29.11.2023 №14052/09-19-23-04/3265152.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 015491/2304 від 19.12.2023, яким до ТОВ "Європа-Транс ЛТД" застосовано штрафні санкції в розмірі 2 308 448,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі № 300/2193/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025, у задоволенні позову ТОВ "Європа-Транс ЛТД" відмовлено, а податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 015491/2304 від 19.12.2023 залишено в силі.

У зв`язку із несплатою податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 015491/2304 від 19.12.2023, ГУ ДПС сформувало податкову вимогу форми "Ю" № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025 на суму 2 308 448,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 300/2800/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, позов ГУ ДПС задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Європа-Транс ЛТД" у дохід бюджету заборгованість у сумі 2 308 448 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.04.2026 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Європа-Транс ЛТД" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 300/2800/25 відмовлено.

ТОВ «Європа-Транс ЛТД» не погодилося із правомірністю визначення контролюючим органом податкового боргу товариства у сумі 2 308 448 грн та з податковою вимогою ГУ ДПС № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025 і звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

За приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Як зазначено у підпункті 14.1.153, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності формування контролюючим органом податкового боргу позивача та відповідної податкової вимоги, апеляційний суд виходить із такого.

У пункті 15.1 статті 15 ПК передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Питання, пов`язані з виникненням податкового обов`язку платника податків регламентовано приписами статті 36 ПК.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК).

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 ПК).

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 ПК).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК).

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням наведених правових норм апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що податкове зобов`язання платника податку набуває статусу узгодженого, зокрема, за відсутності оскарження такого зобов`язання або у випадку визнання скарги в адміністративному чи судовому необґрунтованою та залишення рішення, яким визначено податкове зобов`язання, без змін.

У відповідності до матеріалів справи ГУ ДПС за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Європа-Транс ЛТД" прийняло податкове повідомлення-рішення № 015491/2304 від 19.12.2023, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 308 448,00 грн.

Позивач скористався правом на оскарження вказаного податкового повідомлення рішення відповідача у судовому порядку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №300/2193/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025, у задоволенні позову ТОВ "Європа-Транс ЛТД" відмовлено, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС № 015491/2304 від 19.12.2023 залишено в силі.

У касаційному порядку вказані судові рішення у справі №300/2193/24 ТОВ "Європа-Транс ЛТД" не оскаржувалися.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що з урахуванням наведеного в силу абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 ПК податкове зобов`язання ТОВ "Європа-Транс ЛТД", визначене податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС № 015491/2304 від 19.12.2023, набуло статусу узгодженого і у позивача виник обов`язок сплатити таке зобов`язання до 10.02.2025 включно (з урахуванням вихідних та святкових днів). Оскільки у встановлений строк позивач вказане узгоджене податкове зобов`язання не сплатив, то таке набуло статусу податкового боргу згідно із наведеними приписами податкового законодавства.

Як передбачено пунктом 59.1 статті 59 ПК, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв`язку з несплатою ТОВ "Європа-Транс ЛТД" узгодженого податкового зобов`язання, що виникло на основі податкового повідомлення-рішення № 015491/2304 від 19.12.2023, ГУ ДПС сформувало податкову вимогу форми "Ю" № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025 на суму 2 308 448 грн, що зазначена у вказаному податковому повідомленні-рішенні.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції на підставі аналізу податкової вимоги контролюючого органу форми "Ю" № 0003709-1302-0919 від 14.02.2025 дійшов обґрунтованого висновку про те, що така відповідає вимогам статті 59 ПК. Будь-яких доводів щодо наявності методологічних чи арифметичних помилок при визначені ГУ ДПС розміру податкового боргу ТОВ "Європа-Транс ЛТД" у вказаній вимозі апеляційна скарга не містить.

Доводи ТОВ "Європа-Транс ЛТД" щодо неправомірності дій працівників контролюючого органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки товариства та про безпідставність такої не стосуються предмету спору у справі, що розглядається, оскільки стосуються правомірності вже оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС № 015491/2304 від 19.12.2023, є надуманими і свідчать про переоцінку апелянтом фактичних обставин справи на свою користь, довільне і неправильне трактування вимог діючого законодавства.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №300/5067/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Постанова у повному обсязі складена 24 серпня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua