Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №380/13031/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13031/21 пров. № А/857/40338/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Довгої О.І., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №380/13031/21 (головуючий суддя І інстанції – Кухар Н.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача нарахованої суми доплати пенсії, що становить 181545,34 грн. (вх. №50193 від 11.06.2026).

В обґрунтування заяви зазначає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (181545,34 грн.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження

Заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості у розмірі 181545,34 грн.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. №9415ел від 16.06.2026), де просить відмовити у задоволенні заяви з таких підстав. Головним управлінням в межах наданої компетенції вжито комплекс заходів для виконання рішення суду в справі №380/13031/21, а виплата заборгованості (відкладеної), що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, проводиться Головним управлінням до вимог чинного Порядку №821 ОСОБА_1 відповідно до вимог Порядку виплачено кошти в наступному розмірі: у жовтні 2025 року – 187,35 грн. (відкладена заборгованість), у листопаді 2025 року – 187,35 грн. (відкладена заборгованість), у грудні 2025 року – 187,35 грн. (відкладена заборгованість), у лютому 2026 року – 103,00 грн. (відкладена заборгованість), у березні 2026 року – 101,00 грн. (відкладена заборгованість), у квітні 2026 року – 100,00 грн. (відкладена заборгованість), у травні 2026 року – 100,00 грн. (відкладена заборгованість), у червні 2026 року – 132,00 (відкладена заборгованість).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/13031/21 – задоволено повністю.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №380/13031/21 про зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 181 313,34,34 грн заборгованості з виплати пенсії.

Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржив відповідач, оскільки, як вважає апелянт, таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 за №821. Після прийняття вказаної Постанови відбувається виплата коштів за відповідними судовими рішеннями в межах бюджетних призначень в порядку черговості та надходження відповідних асигнувань. Своєю чергою, відповідно до вказаного Порядку заявнику виплачено частково кошти в сумі 1098,05 грн в жовтні-грудні 2025 року, лютому-червні 2026 року (на виконання судового рішення у справі №380/13031/21).

Часткова виплата відповідних коштів унеможливлює застосування ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки судове рішення все ж виконується. Акцентовано, що у ч. 3 ст. 378 КАС України мова йде конкретно про невиконання судового рішення.

Крім того, встановлюючи спосіб та порядок виконання судового рішення суд, визначивши конкретну суму стягнення, фактично змінить її суть, що є неприпустимим.

Апелянт просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року про зміну способу виконання судового рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі №380/13031/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 13.05.2021 №125.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 13.05.2021 №125, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят) гривні 00 коп.

Вказане рішення суду набрало законної сили 24.11.2021 року.

Головним управлінням на виконання рішення суду в справі №380/13031/21 у жовтні 2025 року, листопаді 2025 року, грудні 2025 року, лютому 2026 року, березні 2026 року, квітні 2026 року, травні 2026 року, червні 2026 року ОСОБА_1 за додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями відповідно до вимог Порядку №821 виплачено кошти в розмірі 187,35-100 грн, на загальну суму 1098,05 грн. Тобто, розмір заборгованості по судовому рішенню у справі № 380/13031/21 змінився та становить 181313,34 грн.

Станом на день подання заперечення на заяву позивача про зміну порядку та способу виконання рішення загальна сума заборгованості становить 181313,34 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Оскільки жодних доказів повного виконання рішення суду, щодо якого заявником подана заява, відповідачем суду не надано, суд констатував, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до Розділу 4 КАС «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом № 4094-ІХ КАС доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини дев`ятої статті 382-3 КАС суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС на підставі Закону № 4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Аналіз зазначених змін до КАС, внесених Законом № 4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону № 4094-ІХ, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, за результатами якого різниця в пенсії за минулий час за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 склала 182411,39 грн. Станом на момент подання Заяви заборгованість погашено частково у сумі 1098,05 грн відповідно до вимог Порядку № 821.

Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (покликання на відсутність фінансування виплат державою), процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з боржника.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду на стягнення з ГУПФ на користь позивача нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 в сумі 181 313,34 грн.

В аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 КАС, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №380/13031/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді О. І. Довга

В. С. Затолочний