Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/18447/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №560/18447/24

Суддя: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18447/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 25 000 грн зі сплати транспортного податку, визначений податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2024 року № 0035597-2408-2204-UA68040090000087566. ППР повернулося за закінченням строку зберігання. У зв`язку з несплатою боргу 11.06.2024 року відповідачу направлено податкову вимогу на суму 25 000 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та / або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України).

Як передбачено п. 54.5. ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів, відповідно до п. 56.1 якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як передбачено підпунктами 59.1, 59.5 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0035597-2408-2204-UA68040090000087566 від 23.02.2024 року, яким відповідачу визначив до сплати суму податкового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення 23.02.2024 року направлено відповідачу за адресою реєстрації, 28.02.2024 року поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0035597-2408-2204-UA68040090000087566 від 23.02.2024 року вважається врученим платнику податків.

Доводи відповідача про застосування ним процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення суд оцінює критично, оскільки Державна податкова служба України прийняла рішення про залишення скарги без розгляду у зв`язку з порушенням строку для її подання №28143/6/99-00-0601-03-06 від 18.09.2024.

У зв`язку з несплатою платником податків суми податкового / грошового зобов`язання (підп. 14.1.156 п. 14.1 ст.14, підп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України) у строки, визначені ст. 57 ПК України, зазначене зобов`язання набуло статусу податкового боргу (підп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку (п. 59.1 ст. 59 ПК України). Податкова вимога форми "Ф" від 11 червня 2024 року № 0008175-1303-2201 надіслана 11.06.2024 року поштою на адресу відповідача, 15.07.2024 року поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Податкова вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.

Враховуючи те, що сума податкового зобов`язання відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки ним не сплачена, слід дійти висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову про стягнення податкового боргу.

Відповідач також вказує на неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0035597-2408-2204-UA68040090000087566 від 23.02.2024 року, не погоджується з обставинами щодо підстав його прийняття, вказує, що автомобіль, яким він володів, відсутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2024 році.

Відповідно до частини першої ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша ст. 5 КАС України).

Як відомо, що позивачем 23.02.2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення, 11.06.2024 року - податкову вимогу. Оскільки відповідач добровільно не сплатив податковий борг, позивач 11.12.2024 року звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. За цих обставин відповідач подав відзив на позовну заяву, тобто скористався своїм правом на викладення заперечення проти позову.

Беззаперечних доводів у підтвердження неможливості захистити свої права, у зв`язку з неправомірністю, як вважає відповідач, нарахування податкового зобов`язання, відповідачем не наведено.

Слід звернути увагу, що факт узгодження грошового зобов`язання створює для платника податків обов`язок сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Своєю чергою, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого визначається законом.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 809/12/17.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua