Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/12/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідач за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки встановило, що ОСОБА_1 не подала декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, занизила та не сплатила ПДФО на 30 990,60 грн і військовий збір на 2 582,55 грн, а також не надала документи на запит контролюючого органу. У зв`язку з цим 29.08.2024 прийнято чотири податкові повідомлення-рішення на загальну суму 51 406,44 грн. ДПС України за результатами адміністративного оскарження залишила зазначені рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно приписів пунктів 38.1. і 38.3. статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено, до наявної податкової інформації платник податків – фізична особа ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду, а саме 2023, на банківський рахунок отримала кошти у вигляді грошових переказів від фізичних осіб на загальну суму 172170 грн., із використанням реквізитів, що є платіжним інструментом, при переказі коштів фізичними особами один одному, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції/ та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом, які згідно з нормами ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2023 рік.

Так, згідно наданих ОСОБА_1 до перевірки виписок АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 надходження грошових коштів від фізичних осіб на зазначений банківський рахунок, відкритий на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 склали в сумі 172170 грн.

У зв`язку з неподанням позивачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік до контролюючого органу, несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, Головне управління ДПС у Хмелницькій області за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення: №0220212406 від 29.08.2024 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 38738,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 30990,60 грн., за штрафними санкціями - 7747,65 грн.); №0220242406 від 29.08.2024 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3228,19 грн. (за основним платежем - 2582,55 грн., за штрафними санкціями 645,64 грн.); №0220282406 від 29.08.2024 форми "ПС" за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 7100 грн.; №0220262406 від 29.08.2024 форми "ПС" за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 340 грн.

За результатами розгляду скарги, ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0220212406 від 29.08.2024 форми "Р", №0220242406 від 29.08.2024 форми "Р", №0220262406 від 29.08.2024 форми "ПС", №0220282406 від 29.08.2024, а скаргу – без задоволення.

Щодо правомірності винесеного податкових повідомлень-рішень від 29.08.2024 форми "Р" №0220212406 та №0220242406, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є:

- 163.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- 163.1.3 іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з Кодексом.

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 164.3 статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вона отримала оподатковуваний дохід у сумі 1590 грн., відповідно податок на доходи фізичних осіб і військовий збір слід визначати саме із цієї суми оподаткованого доходу, а не з суми в 172170 грн., адже згідно з аналізу вимог пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України випливає, що за загальним правилом кожна особа, яка отримує дохід, зобов`язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подавати у зв`язку з цим до податкового органу податкову звітність. При цьому ПК України відносить до доходів фізичної особи будь-які доходи, отримані платником податків у відповідному періоді, окрім тих, що не підлягають оподаткуванню, чи підлягають зменшенню на суму податкової знижки або ж із застосуванням меншої ставки податку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №140/403/19.

За загальним правилом, ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).

Пункти 167.2-167.5 статті 167 ПК України встановлюють випадки, за яких до бази оподаткування застосовується ставка податку, відмінна від загальної.

Згідно з підпунктом "в" пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (підпункт 179.1 статті 179 ПК України).

Згідно вимог пункту 16-1 підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. - абзац "б" пункту 171.2 статті 71 ПК України, платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно вимог абзацу "в" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПК України, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПК України за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету - за її податковою адресою.

За вимогами абзацу "е" пункту 176.1 статті 176 ПК України, платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань.

Враховуючи наведені вище норми законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що фізична особа зобов`язана була задекларувати дохід в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік до 01 травня 2024 та сплатити податкове зобов`язання по військовому збору в сумі 2582,55 грн. (1,5%*172170 грн.) до 01 серпня 2024.

Перевіркою встановлено несплату фізичною особою ОСОБА_1 військового збору в сумі 2582,55 грн., чим порушено вимоги підпункту 168.4.1, абзацу "в" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168, статті 176 ПК України, відповідно до вимог підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань та відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПК України.

Отже, в порушення вимог ПК України за результатами проведеної перевірки фізичною особою ОСОБА_1 занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 30 990,60 грн. та занижено суму військового збору на суму 2582,55 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, податкова декларація про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за 2023 рік до Головного управління ДПС у Хмельницькій області не надавалась, чим порушено вимоги пункту 179.1 статті 179 та підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат, зберігати первинні документи та подавати податкову декларацію у встановлених випадках і строки.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статі 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового Кодексу.

Згідно пункту 179.7 статті 179 ПК України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в податковій декларації.

На порушення зазначених вимог ПК України платником податків ОСОБА_1 до контролюючого органу не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 №0220262406 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 340,00 гривень.

Згідно з підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Відповідно до підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 надіслано запит від 06.05.2024 №2487/10/22-01-24-04 про надання пояснень та підтверджуючих документів за 2023 рік, який позивач отримала 18.05.2024.

Однак, на порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України відповідь та документи на вказаний запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту позивач не надала.

Відповідно до пункту 121.2 статті 121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 №02202812406 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 7100,00 гривень.

Слід зазначити, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірность своїх рішень, натомість, позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевказане, слід дійти висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.08.2024 №0220212406, №0220242406, №0220262406, №0220282406.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.