Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №600/558/25-а
Суддя: Біла Л.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/558/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
24 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 17.12.2024 р. №00000/27825/Ж10/24-13-24- 12/3349406280 на суму 437,00 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на підставі п.п. 19-1.1.1, п.п.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4, п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету по єдиному податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складений акт № 27005/ж5/24-13-24-12/ НОМЕР_1 від 14.11.2024 року, в якому зафіксовані порушення: п.122.1 ст. 122 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати авансового внеску єдиного податку за серпень 2023, січень 2024, липень 2024.
На підставі акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2024 р. №00000/27825/Ж10/24-13-24- 12/3349406280 на суму 437,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс), відповідач зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 54.1 ст.54 Податкового Кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п.295.2 ст.295 Податкового Кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Положеннями п.295.1 ст. 295 Податкового Кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового Кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктами 31.1 і 31.3 ст.31 Податкового Кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач з перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку та мав сплатити авансовий внесок не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
При цьому, відповідно до п.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно вимог п.57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Як достеменно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, останній день для плати позивачем авансового внеску з єдиного податку за серпень 2023 року припадав на 20.08.2023, який є вихідним днем (неділя), за січень 2024 року припадав на 20.01.2024, який є вихідним днем (субота), за липень 2024 припадав на 20.07.2024, який є вихідним днем (субота), тому позивач відповідно до визначених законодавством принципів обчислення строків останній здійснив сплату авансового внеску з єдиного податку у перший робочий день, відповідно 21.08.2023 (понеділок), 22.01.2024 (понеділок) та 22.07.2024 (понеділок), що власне свідчить, про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем терміну його сплати.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанціями № 21-941344/1 від 21 серпня 2023 року на суму 268,40 грн платіж за ЄП за 08.2023; № 22-1055046/1 від 22 січня 2024 року на суму 302,80 грн платіж за ЄП 01.2024; № 22-1176208/1 від 22 липня 2024 року на сумі 302,80 грн платіж за ЄП за 07.2024.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 17.12.2024 р. №00000/27825/Ж10/24-13-24- 12/3349406280 на суму 437,00 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua