Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/11483/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11483/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що згідно матеріалів пенсійної справи, позивачка отримувала пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

17 червня 2025 року, позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця у відповідності до вимог п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням № 221750004326 від 25.06.2025 відмовило позивачці в переведенні її на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", оскільки відсутній необхідний стаж. Позивачці не зараховано до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 19.03.2004 по 16.06.2025.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" (далі Закон №3723).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Отже, не зважаючи на те, що з 01.05.2016 Закон України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених ст.37 цього закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не зарахував період роботи позивачки з 19.03.2004 по 17.06.2025 в органах місцевого самоврядування, а саме в Закупнянській селищній раді.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VІІІ час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу” №889-VІІІ від 10.12.2015.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889- VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отже, в даному випадку належить керуватися Порядком обчислення стажу держаної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року за №283.

Абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно п. 4 Порядку №283, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну службу", Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2016 року № 229 затвердив "Порядок обчислення стажу державної служби", (постанова набрала чинності з дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" - з 1 травня 2016 року).

Частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Порядок обчислення стажу державної служби".

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Порядок обчислення стажу державної служби" (далі Порядок № 283), була прийнята на виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Пункт 2 "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, доповнено абзацом вищенаведеного змісту постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1435. Згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III (в редакції на дату його прийняття, далі Закон № 2493-III), в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: - п`ята категорія-посади сільських голів; - шоста категорія-посади секретарів сільських рад.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 по справі №351/1792/17, Суд дійшов висновку, що після набрання чинності Законом України “Про державну службу” №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України “Про державну службу” №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування” зараховується до стажу державної служби. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 735/939/17.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідачів, щодо неврахування стажу державної служби позивачки у Закупненській селищній раді з 19.03.2004 по 16.06.2025, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи позивачки в органах місцевого самоврядування, у Закупненській селищній раді з 19.03.2004 по 16.06.2025.

Таким чином, оскільки позивач досягла відповідного пенсійного віку, має стаж на посаді державної служби більше 10 років станом на 01.05.2016 та перед зверненням за призначенням такої пенсії вона працювала на зазначених посадах, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення № 221750004326 від 25.06.2025 відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати, ОСОБА_1 з 17.06.2025 року пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного у довідках Закупненської селищної ради №8 від 17.06.2025 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби ( посадовий оклад, вислуга, ранг, надбавка за вислугу років)" та № 9 від 17.06.2025 "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд)".

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.