Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №600/586/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/586/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 позов задоволено.

Суд визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 04.11.2024 №00000/20316/Ж10/24-13-07-04 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 229415,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Згідно відомостей є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 23.05.2022 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 47.19 є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

На підставі п.п.69.2 п. 69 підрозділу 10, ст.19-1, ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2, 80.2.7. п.80.2 ст.80 ПК України, направлення на перевірку від 27.09.2024 №4226/Ж3/17-00-07-05-15 та наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №2316-п від 27.09.2024 посадовими особами Головного управлінням ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 з дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період діяльності відповідно до ст. 102 ПК України з 29.09.2024 по дату закінчення перевірки тривалістю не більше 10 діб, за результатами якої 08.10.2024 складено акт №15414/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 .

Під час перевірки виявлені наступні порушення:

- п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У зв`язку із відмовою позивача від підписання матеріалів перевірки та отримати примірники акта перевірки, Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено відповідний акт від 08.10.2024 №879/Ж6/17-00-07-05-18.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, 04.11.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №00000/20316/Ж10/24-13-07-04, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 229415,00 грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 229415,00 грн застосовано за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.01.2025 №2502/6/99-00-06-03-02-06, податкове повідомлення - рішення №00000/20316/Ж10/24-13-07-04 від 04.11.2024 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (пункт 11).

У пнкті 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За змістом статті 2 Закону №265/95-ВР термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231, смартфони та мобільні телефони (код згідно з УКТЗЕД 8517120000) віднесені до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, розроблено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2021 року №496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі - Порядок №496).

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Нормами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 496 визначено, що цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару;

товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку № 496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

За приписами пункту 9 розділу ІІ Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Пунктом 11 Розділу ІІ Порядку № 496 передбачено, що форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Як вже зазначалось вище та слідує з акту перевірки, посадовими особами встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - не ведеться в порядку передбаченому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, так як не надано первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходиться у місці продажу на загальну вартість 229415,00 грн.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки, позивачем були надані наступні документи: договір комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024, акти приймання-передачі товарів до договору №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024, від 04.09.2024, від 05.09.2024, від 19.09.2024 та від 27.09.2024 та форми обліку товарних запасів.

При цьому, спірним питанням в даному випадку є те, чи можуть договір комісії та акт приймання-передачі товарів до договору комісії, а також надана позивачем форма ведення обліку товарних запасів, бути належними документами на підтвердження обліку та походження товарних запасів позивача з урахуванням виду та особливостей товарних запасів, які є предметом спору та чи розкривають належним чином надані суб`єктом господарювання документи суть та зміст господарських операцій.

Так, 02.09.2024 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Комітент) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Комісіонер) укладено договір комісії №ДА-02-09-24-ДД.

Відповідно до умов договору, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, від свого імені за плату (винагороду) укладати за рахунок комітента договори щодо продажу товарів, передбачених договором (надалі - Товар, Товари). (п. 1.1. Договору).

Конкретні умови договору щодо ціни, кількості, якості та асортименту продукції, а також інші умови та вказівки комітента наведено у Актах приймання-передачі товарів до цього договору (Зразок відповідного Акту встановлено у Додатку 1 до цього Договору). (п. 1.2. договору).

Комісіонер зобов`язується: прийняти у комітента призначені для продажу товари в строки, кількості та асортименті, встановлених у актах приймання-передачі товарів до цього договору, а також зберігати їх в належних умовах до моменту реалізації (передачі) третім особам або до повернення Комітенту. (п. 2.1. Договору).

Передання товарів комітентом комісіонеру для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється за актом приймання-передачі товарів на таких умовах: місце передання: АДРЕСА_1 , ТРЦ "Злата Плаза" (п. 4.1. Договору).

Товари, що надійшли комісіонеру від комітента, є власністю комітента. Право власності зберігається за комітентом до моменту передачі товарів комісіонером покупцю.

Пізніший момент переходу права власності до третьої особи може бути встановлено договором, що укладається між комісіонером і покупцем. (п. 8.1. Договору).

Так, актом приймання-передачі товарів від 02.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 868 шт., на загальну суму 812091,00 грн (автотримачі, адаптери, АЗП, безпровідні зарядки, блоки живлення, брелки, горизонтальні підставки, кабелі, дорожні чохли для стайлера або фени, євровилки, євро перехідники, зарядні станції, зарядні пристрої, захисні плівки, захисні скла, кабель, кардрідер комплект амбушюр, ліхтар, набори для чищення, навушники, очисні набори, патріотичні чохли, перехідник, портативний ігрова консоль, прозорі чохли, ремінці, серветки, тримачі, трипод, фотокамери, фотопапір).

Актом приймання-передачі товарів від 04.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 58 шт., на загальну суму 215724,00 грн (адаптер, безпровідна зарядка, блоки живлення, зарядний пристрій, захисна плівка, захисні скла, кабелі, мобільні телефони, портативна батарея, чохли, стилус, фотокамера, фотопапір, фотопринтер, компютер, акамулятори, екрани).

Актом приймання-передачі товарів від 05.09.2024 до Договору комісії №ДА -02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 20 шт., на загальну суму 39397,91 грн (захисні скла, чохли, мобільний телефон, ремінець, захисна плівка, захисне скло, акамулятор);

Актом приймання-передачі товарів від 19.09.2024 до Договору комісії №ДА -02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 92 шт., на загальну суму 303038,40 грн (автотримач, адаптер, бездротова зарадка, блок живлення, годинник, захисні плівка, захисне скло, кабелі, лівий наушник, мобільні телефони, набір для чищення, навушники, ноутбуки, чохли, ремінці, смарт -годинник, трекер, фотопапір, чохол-сумка, роз`їм зарядки, трекпад);

Актом приймання-передачі товарів від 27.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 18 шт., на загальну суму 83065,20 грн ( адаптер, блок живлення, захисне скло, кабелі, мобільні телефони, навушники, стайлер, чохол-сумка, годинник, акамулятори, екран);

Актом приймання-передачі товарів від 29.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 94 шт., на загальну суму 319733,00 грн (адаптер, блок живлення, годинник, зарядний пристрій, захисна плівка, захисне скло, кабелі, мобільні телефони, навушники, чехли, ремінці, стайлер, фотоепілятор);

Актом приймання-передачі товарів від 01.10.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товар в кількості 6 шт., на загальну суму 154522,00 грн (мобільні телефони).

Разом з цим, позивачем надано до перевірки Форму ведення обліку товарних запасів за місцем продажу за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ "Злата Плаза" до якої внесено відомості про надходження товару:

02.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 02.09.2024 до Договору комісії №ДА -02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 812091,00 грн;

04.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 04.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 215724,00 грн;

05.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 05.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 39397,91 грн;

19.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 19.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 303038,40 грн;

27.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 27.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 83065,20 грн;

29.09.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 29.09.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 319733,00 грн;

01.10.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 01.1.2024 до Договору комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024 від ОСОБА_2 на суму 154552,00 грн.

Надані до матеріалів справи договір комісії №ДА-02-09-24-ДД від 02.09.2024, акти приймання-передачі товарів від 02.09.2024, 04.09.2024, 05.09.2024, 19.09.2024, 27.09.2024, 29.09.2024 та 01.10.2024 до договору комісії та форми обліку товарних запасів містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару Комісіонера ФОП ОСОБА_1 та Комітента ФОП ОСОБА_2 , дати проведення операції, найменування, кількість та вартість товару, а також найменування, кількість та вартість кожної окремої одиниці товару чітко зазначені в акті приймання-передачі товарів до договору комісії.

Тобто, вказані документи повною мірою ідентифікують Комісіонера та Комітента товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару та мають всі ознаки первинних документів, які передбачені Порядком №496.

Жодних зауважень щодо змісту, форми цих документів як і будь-яких застережень стосовно правильності заповнення позивачем Форми ведення обліку товарних запасів в акті перевірки податковий орган не навів.

Відтак, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вказані вище документи повною мірою ідентифікують Комісіонера та Комітента товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару та мають всі ознаки первинних документів, які передбачені Порядком №496.

При цьому, ключовим елементом норми пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (щодо обов`язку суб`єкта господарювання надати облікові документи) є словосполучення "товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу".

Зазначене положення деталізується у пункті 10 Порядку №496, де чітко зазначено, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Таким чином, оскільки платник податку не зобов`язаний зберігати безпосередньо у місці продажу облікові документи на товари, які вибули з місця продажу (реалізовані, списані тощо), то вимога контролюючого органу щодо надання документів, що стосуються товарів, які вибули, виходить за межі повноважень контролюючого органу в межах фактичної перевірки.

За змістом ст. 20 Закону №265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, облік товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку є обов`язком суб`єкта господарювання відповідно до п.12 ст.3 Закону, а ст.20 цього Закону передбачає санкцію, що може бути застосована до суб`єкта господарювання в тому випадку, коли ця особа реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку так і в разі ненадання суб`єктом господарювання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу/господарському об`єкті.

Водночас, такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно опису товару фактичних залишків за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 1, ТРЦ "Злата Плаза" станом на момент проведення перевірки вартість отриманого позивачем товару становить 229415,00 грн, разом з тим, жодних доказів про віднесення товарів на суму 229415,00 грн до категорії тих, що підлягає обов`язковому обліку, згідно Переліку №231 податковим органом не надано, у зв`язку із чим висновки, зазначені у акті фактичної перевірки, про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" є необґрунтованими.

Окрім цього, суд першої інстанції вірно відзначив, що пунктом 20.1.9. ПК України контролюючі органи мають право під час проведення перевірки вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

При цьому, проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

За своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації.

Таким чином, проведення платником податків на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 18.03.2024 у справі №120/2466/23, від 15.04.2024 справі №120/2764/23).

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що жодної вимоги щодо проведення інвентаризації у магазині "Ябко" за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 1, ТРЦ "Злата Плаза", де здійснює діяльність позивач, контролюючим органом не вручалося та не направлялося, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.

У контексті доводів апеляційної скарги щодо відсутності банківських виписок щодо комісійної винагороди, передбаченої Договором комісії, то такі, не підтверджують і не спростовують ведення чи не ведення позивачем обліку товарів, що знаходяться у місці продажу, а, відтак, не мають значення для цього спору, який стосується притягнення до відповідальності згідно з ст. 20 Закону №265/95-ВР саме за не надання під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу. Окрім цього, за умовами договору такого обов`язку для позивача на момент проведення перевірки ще не настало.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем контролюючому органу під час фактичної перевірки документи у розумінні приписів Порядку №496 є належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації.

Отже, на момент проведення перевірки та здійснення реалізації товару у позивача були наявні первинні документи на їх придбання (надходження), що свідчить про їх належний облік.

Апелянтом не надано доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції щодо отримання позивачем товару, який реалізовувався ним у магазині.

Доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на аналізі реальності здійснення господарської операції за Договором комісії, яка може бути перевірена контролюючим органом під час проведення відповідної перевірки платника податків. Разом з тим, за обставинами справи, предметом фактичної перевірки є дотримання платником податків (позивачем) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Отже, реальність виконання умов договору комісії не є предметом розгляду у цій справі, а тому ненадання документів на підтвердження походження товарів та встановлення його реального власника не спростовує факт належного їх обліку.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 04.11.2024 №00000/20316/Ж10/24-13-07-04.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.