Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №240/16542/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16542/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 20254 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 21 червня 2022 року про скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 29.04.2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини справи.

Позивач є громадянином рф.

05.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".

До заяви було долучено власноруч підписане позивачем зобов`язання, що протягом двох років з моменту набуття громадянства України ним буде припинено громадянство Російської Федерації і подано до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства РФ, виданого уповноваженим на те органом цієї держави.

Відповідачем прийнято рішення про оформлення заявником набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".

04.08.2020 оформлено довідку №204 про реєстрацію особи громадянином України на ім`я ОСОБА_1 , яка була надана особою при оформленні тимчасового посвідчення громадянина України.

На ім`я позивача було оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 від 01.10.2020 строком дії до 29.04.2022.

В подальшому відповідачем складено довідку про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням за формою 42, затверджене наказом МВС України 16.08.2012 № 715.

В.о. начальника Попільнянського відділу УДМС Житомирської області 24.05.2022 підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

21.06.2022 УДМС в Житомирській області прийнято рішення про скасування рішення УДМС в Житомирській області від 21.06.2022 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" у зв`язку з тим, що не виконано подане зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.06.2025 у справі № 288/871/25 визнано протиправним та скасовано рішення Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №1829130100013951 від 30.09.2023 року стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з рішенням відповідача про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Статтею 6 Закону України "Про громадянство України" від від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III) встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.

Відповідно частини 1 статті 8 Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Згідно частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

При цьому, зобов`язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1 статті 1 Закону України "Про громадянство України").

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.

Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону №2235, зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно пунктів 117, 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 зазначено наступне.

У разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем не припинено іноземне громадянство у встановлені строки, що потягло перевищення ним терміну перебування в Україні. З відповідною заявою про продовження строку перебування в Україні позивач не звертався.

Водночас, судом першої інстанції доцільно враховано, що позивач в травні 2025 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 30.09.2023 року № 1829130100013951 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року у справі №288/871/25, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025, позовні вимоги задоволено.

В межах справи №288/871/25 судом встановлено, що позивач народився та виріс в Україні, однак в подальшому отримав російське громадянство. Будучи громадянином російської федерації, із 1996 року проживає на території України, одружений, має двох дітей, соціалізувався в українському суспільстві. Кожного року оформляв посвідку на тимчасове проживання, порушень перебування на території України не було.

29.04.2020 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням та 04.08.2020 видано довідку про реєстрацію особи громадянином України.

Із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме із 24.02.2022 припинилися будь які дипломатичні стосунки між обома країнами та припинити громадянство рф у позивача не має можливості.

Відтак, суд у справі №288/871/25 дійшов висновку, що приймаючи рішення про примусове повернення позивача до країни походження, відповідач не врахував, що позивач постійно проживає в Україні з родиною, не має фактів вчинення неправомірних дій та впродовж всього часу реалізовує всі можливі заходи для подачі документів та отримання права перебування в Україні, але через введення воєнного стану в Україні не мав змоги належно реалізувати своє право, оскільки органи Державної міграційної служби не працювали певний період часу.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, як доцільно враховано судом першої інстанції, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час, крім того всі дипломатичні відносини з РФ розірвано.

Наразі консульські установи країни агресора, що розміщені на території України, закриті та не функціонують, що унеможливлюють отримання документа про припинення громадянства.

У той же час, зміни у зв`язку з військовою агресією РФ до законодавства щодо неотримання документа при припинення громадянства РФ з незалежних причин не вносилися, що ставить позивача у невизначене становище.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини того, що позивач майже усе життя постійно проживає на території України, має двох дітей - громадян України та вчиняв дії направлені на вихід з громадянства рф, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.