Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №240/10679/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10679/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Соціального підприємства "БАРВИСТА" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування припису і постанови.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 09 квітня 2021 року інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання СП «БАРВИСТА» ГО «ЖІКЦ» вимог законодавства у сфері праці, за результатами якого складено акт № ЖТ1080/75/АВ від 13 квітня 2021 року.

За результатами проведеного заходу контролю відповідач дійшов висновку про порушення підприємством вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України № 413, оскільки, на думку контролюючого органу, до виконання швейних робіт було допущено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без належного оформлення з ними трудових відносин.

На підставі зазначеного акта Управлінням Держпраці у Житомирській області винесено припис № ЖТ1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року про усунення виявлених порушень, а 20 квітня 2021 року прийнято постанову № ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС про накладення на СП «БАРВИСТА» ГО «ЖІКЦ» штрафу в розмірі 120 000,00 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду, заперечуючи факт допуску зазначених осіб до роботи без належного оформлення трудових відносин та, відповідно, наявність правових підстав для застосування до нього фінансових санкцій.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач - Управління Держпраці у Житомирській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ключовим правовим питанням спору є наявність правових підстав для проведення перевірки та дотримання процедури проведення інспекційного відвідування.

Спірні у цій справі правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), статтею 259 Кодексу законів про працю України, а також Порядком №823.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону ( частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Отже, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Водночас, частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За змістом абзацу третього статті 1 Закону №877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави для здійснення позапланових заходів передбачені частиною 1 статті 6 Закону №877-V.

Частиною 2 статті 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини 4 статті 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю» Кодексу законів про працю України.

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24.06.2021 у справі №200/5877/19-а та від 28.09.2021 у справі №520/1204/2020.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 передбачено підстави для здійснення інспекційних відвідувань.

За результатами інспекційного відвідування складається акт інспекційного відвідування (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (пункт 16 Порядку №823).

Згідно з пунктом 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 25 Порядку №823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління Держпраці у Житомирській області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

Відповідно до статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, серед яких:

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 6 Закону №877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Це положення покликано запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 вказаної статті Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 3 статті 7 Закону №877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За такого правового регулювання, суд зазначає, що інспекційне відвідування проводиться на підставі наказу та направлення, які приймаються за відповідних підстав.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17 наголосив, що даючи оцінку рішенню (припису) посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками позапланової перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення/припису (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом.

Підставою для призначення позапланової перевірки позивача була скарга ОСОБА_3 від 07.04.2021, зареєстрована 08.04.2021 за №287, в якій вона повідомляла про те, що пропрацювавши у СП «БАРВИСТА» ГО «ЖІКЦ» 5 тижнів, її офіційно не працевлаштували та не виплачували заробітну плату в тому обсязі, в якому обіцяли. У зв`язку з цим, вона та ще 5 жінок покинули роботу. Просила прийняти заходи до роботодавця.

За змістом пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі №440/1933/19 суд дійшов висновку, що положення підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 не встановлюють вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачають, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також законодавець не пов`язує підстави проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю за результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації.

З огляду на вказані норми та вищенаведену правову позицію Верховного Суду, скаргу ОСОБА_3 . Управлінням Держпраці у Житомирській області правомірно було віднесено до джерела інформації, на підставі якого суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення, керуючись підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823.

У наказі №758 від 09.04.2021 та направленні №646/04 від 09.04.2021 зазначено, що підставою для проведення інспекційного відвідування є пункт 2, підпункт 3 пункту 5 Порядку №823, звернення №287 від 08.04.2021.

Згідно пункту 8 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно пункту 12 Порядку №823, інспекторам праці забороняється, зокрема, розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги.

Направлення на проведення інспекційного відвідування було отримано 09.04.2021 директором Хоровою Н.В., про що свідчить її підпис, нею ж було здійснено допуск інспекторів для проведення інспекційного відвідування. Крім того, в акті інспекційного відвідування, у розділі «Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб» зазначено, що об`єкту відвідування: 1) Було пред`явлено посвідчення та направлення на проведення заходу державного контролю; 2) Надано копію посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю; 3) Під час проведення заходу державного контролю розглядалися лише ті питання, які стали підставою для його проведення.

У розділі: Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта (даний розділ як і попередній заповнюється виключно об`єктом відвідування) – жодні записи відсутні, що вказує на повне погодження об`єкта відвідування (позивача) з проведеним заходом державного контролю, з актом інспекційного відвідування та інформацією, що в ньому міститься, а також з виявленим порушенням законодавства про працю. У розділі оцінки щодо професійного рівня посадових осіб Управління Держпраці у Житомирській області, які проводили захід, об`єктом відвідування поставлена максимальна оцінка інспектору ОСОБА_4 – 10 як за професійну компетентність, так і за доброчесність. Крім того, на адресу Управління Держпраці у Житомирській області ні під час проведення заходу державного контролю, ні після його проведення не надходило жодних скарг чи зауважень щодо проведеного інспекційного відвідування у відповідності до вимог п.18 Порядку №823.

Підстави проведення інспекційного відвідування закріплені у пункті 5 Порядку №823, а відтак положення статті 6 Закону №877-V не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Разом з тим, відеофіксація виконання Ярошинською Н.А. та Шубіною А.О. швейних робіт була здійснена саме під час проведення позапланового заходу державного контролю, який розпочався 09.04.2021 о 10:40 год. Це підтверджується датою та часом, зазначеними у назвах відповідних відеофайлів. Водночас скріншоти з відеозаписів були створені 13.04.2021 та долучені до матеріалів справи. Таким чином, відеозаписи зафіксували обставини, встановлені безпосередньо під час проведення заходу державного нагляду, та були використані контролюючим органом як доказ допуску зазначених осіб до виконання швейних робіт.

У відповідності до Порядку №509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Повідомлення про одержання документів №3015 від 20.04.2021 було складено та направлено позивачу, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення №1000813310469 від 21.04.2021.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справи про накладення штрафу здійснюється без повідомлення та залучення суб`єкта господарювання (об`єкта відвідування).

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Постанову про накладення штрафу №ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20.04.2021 було направлено позивачу, що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення №1000813310469 від 21.04.2021.

Слід дійти висновків, що в Управління Держпраці у Житомирській області були наявні правові підстави для проведення перевірки та дотримано процедуру проведення інспекційного відвідування та розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з ч.1 статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом абзацу другого ч.2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За змістом статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Зі змісту акта перевірки від 13.03.2021 вбачається, що перевірка проводилася із застосуванням заходів відеотехніки, проте з диску наданого до матеріалів справи не вбачається, що вказані в акту особи на момент виконували трудові функції, як швачки за професією на СП «БАРВИСТА».

Із анкет працівників вбачається, що особи вказали, що вони стажуються, а не є такими, що працюють на певній посаді.

СП «Барвиста» було створеного ГО «Жіночий інформаційно-консультативний центр» в межах проекту ОБСЕ на підставі договору між координатором проектів організації безпеки та співробітництва в Європі в Україні та ГО «Жіночим інформаційно-консультативним центром» від 05.06.2015.

Згідно статті 1 вказаної угоди, проект, що є предметом даного Договору описаний у додатку А, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. №1, 2 Додатку А, Соціальне підприємство створюється з метою забезпечення беніфіціарів можливостями працевлаштування. Очікується, що характер зайнятості постійно збагачуватиме беніфіціарів, у тому числі професійними навиками, необхідними для подальшого успішного працевлаштування. Для цього виконавчий партнер повинен забезпечити професійну виробничу підготовку та сприяти працевлаштуванню беніфіціару протягом 2 місяців після завершення роботи на соціальному підприємстві.

Отже, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент проведення заходу державного контролю не перебували у трудових відносинах із СП «Барвиста», а проходили навчання та стажування за програмою ГО «ЖІКЦ» з метою набуття професійних навичок і подальшого працевлаштування. Це підтверджувалося їхніми заявами про участь у навчальній програмі, положеннями Статуту, показаннями свідків та іншими матеріалами справи. Лише 09.04.2021, після завершення навчання та подання заяв про прийняття на роботу, щодо них були видані відповідні накази про працевлаштування та подані повідомлення до органів ДПС.

За таких обставин слід дійти висновку, що факт виконання зазначеними особами швейних робіт під час заходу контролю сам по собі не свідчить про їх фактичний допуск до роботи без оформлення трудових відносин. Відтак відповідач не довів наявності порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України та правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 120 000 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.