Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/18694/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18694/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 05.08.1982 по 16.08.1988 та з 17.08.1988 по 14.08.2023 до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 560/14933/23.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач не скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 12.08.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

18.01.2023 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом від 08.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про відсутність підстав для призначення грошової допомоги у зв`язку з відсутністю спеціального стажу у зв`язку з тим, що відповідно до Статуту мистецька школа "Шепетівська музична школа" відділу культури Шепетівської міської ради є закладом позашкільної освіти сфери культури.

Рішенням від 04.12.2023 у справі №560/14933/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці періоди роботи з 05.08.1982 по 16.08.1988 та з 17.08.1988 по 14.08.2023 до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення набрало законної сили 25.03.2024.

18.04.2025 позивачка звернулась з заявою про виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням від 25.04.2025 № О/Р-222650005709 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило у перерахунку пенсії, вказавши, що рішенням суду від 04.12.2023 у справі № 560/14933/23 обов`язки щодо перерахунку пенсії позивачки покладені на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Вважаючи протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернулася з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка набула право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови зарахування до відповідного спеціального стажу періодів її роботи, що вже підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Водночас відповідач не виконав зазначене судове рішення, не зарахував відповідні періоди роботи до стажу, який дає право на отримання такої допомоги, що фактично стало підставою для подальшої відмови у її призначенні.

Оскільки саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є органом, який призначав позивачці пенсію та уповноважений вирішувати питання щодо виплати спірної грошової допомоги, належним та ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправною його бездіяльності щодо незарахування відповідних періодів роботи до спеціального стажу та зобов`язання повторно розглянути заяву позивачки про призначення грошової допомоги з урахуванням висновків суду і рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 560/14933/23.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що вимоги позивачки про безпосереднє нарахування та виплату грошової допомоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідне питання має бути вирішене відповідачем після належного виконання попереднього судового рішення та повторного розгляду заяви позивачки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Верховний Суд в постанові від 13.03.2018 у справі № 234/13835/17 дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Вирішуючи цей спір, колегія суддів виходить із того, що право позивачки на зарахування періодів роботи з 05.08.1982 по 16.08.1988 та з 17.08.1988 по 14.08.2023 до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV, вже було встановлено рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 560/14933/23, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Наявність такого судового рішення виключає можливість повторного вирішення питання щодо права позивачки на зарахування зазначених періодів роботи до відповідного спеціального стажу, оскільки встановлені ним обставини є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

Разом із тим матеріали справи не підтверджують, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначене судове рішення було належним чином реалізоване шляхом фактичного зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу позивачки та врахування цих обставин при вирішенні її заяви про виплату одноразової грошової допомоги. За відсутності належного виконання судового рішення відповідач не мав правових підстав вирішувати питання про наявність чи відсутність у позивачки права на спірну виплату без урахування встановлених судом обставин.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV саме орган, який призначив особі пенсію за віком, уповноважений вирішувати питання щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Оскільки пенсія позивачці призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, саме цей орган зобов`язаний забезпечити належне виконання попереднього судового рішення та повторно розглянути заяву позивачки після усунення допущених порушень.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначив належний спосіб судового захисту, який відповідає положенням пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, оскільки саме повторний розгляд заяви після виконання рішення суду забезпечує реальне відновлення порушеного права позивачки та не підміняє дискреційних повноважень пенсійного органу.

Посилання апелянта на те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 560/14933/23 виконано та відповідні періоди роботи вже зараховані до спеціального стажу, є безпідставними, оскільки такі твердження не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Саме лише посилання на виконання судового рішення не свідчить про його фактичне виконання, тоді як матеріали справи не містять документів, які б підтверджували внесення відповідних змін до пенсійної справи позивачки чи врахування спеціального стажу при вирішенні питання щодо виплати грошової допомоги.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що попереднім судовим рішенням його не було зобов`язано здійснити нарахування та виплату грошової допомоги. Предметом розгляду у цій справі є не виконання рішення суду у справі №560/14933/23, а правомірність відмови у призначенні грошової допомоги, прийнятої без належного виконання цього рішення. Тому відсутність у попередньому рішенні прямого зобов`язання щодо здійснення виплати не спростовує встановлених судом першої інстанції порушень.

Так само безпідставними є посилання апеляційної скарги на положення Порядку № 637, Порядку № 22-1 та необхідність подання додаткових документів для підтвердження спеціального стажу. Питання щодо наявності у позивачки права на зарахування спірних періодів роботи вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому зазначені обставини не могли бути повторно поставлені під сумнів пенсійним органом під час вирішення заяви про призначення грошової допомоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.