Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/15652/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15652/25 Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

24 серпня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 560/15652/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу № 82 від 10 серпня 2022 року та зобов`язано відповідача внести відповідні відомості до Реєстру.

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання зазначеного рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не завершено, а тому позивач має можливість отримати виконання рішення шляхом застосування державним виконавцем заходів примусового виконання. Суд також зазначив, що встановлення судового контролю є правом суду, та вказав на можливість захисту прав позивача в порядку статті 287 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував постанову державного виконавця від 16 червня 2026 року про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку з чим висновок про можливість подальшого примусового виконання рішення не відповідав фактичним обставинам. Також посилається на невиконання відповідачем рішення суду та наявність підстав для застосування судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 308 КАС України, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, також установлена статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 14 та 370 КАС України.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється судом, який розглянув справу як суд першої інстанції, у формах та порядку, передбачених КАС України.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції та ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої його ухвалено і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24 звернула увагу на стадійність судового контролю та необхідність розмежовувати розгляд заяви про зобов`язання подати звіт і подальший розгляд самого звіту.

На стадії вирішення заяви суд з`ясовує наявність ознак невиконання або неповного виконання судового рішення. Для застосування такого заходу контролю не вимагається встановлення причин невиконання рішення, оцінки складності його виконання чи перевірки всіх дій, вчинених боржником з цією метою. Такі обставини підлягають оцінці після подання звіту.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що факт невиконання судового рішення є самостійною та достатньою підставою для задоволення заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт.

У цій справі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року набрало законної сили, однак станом на час звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю виконано не було. Доказів внесення відповідачем до Реєстру відомостей, визначених резолютивною частиною рішення, матеріали, які були предметом розгляду суду першої інстанції, не містили.

Отже, на час вирішення заяви був наявний факт невиконання судового рішення, що саме по собі вимагало оцінки питання про застосування передбаченого статтею 382 КАС України судового контролю відповідно до наведеного правового підходу.

Водночас суд першої інстанції пов`язав відмову у встановленні судового контролю насамперед з наявністю незавершеного виконавчого провадження та можливістю подальшого застосування державним виконавцем заходів примусового виконання.

Такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

КАС України не ставить можливість зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення у залежність від відкриття, перебігу чи завершення виконавчого провадження, а також не вимагає від особи попереднього вичерпання всіх заходів примусового виконання.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24, судовий контроль за статтею 382 КАС України та примусове виконання судового рішення є самостійними процедурами, спрямованими на забезпечення його виконання, та можуть застосовуватися одночасно.

Тому сама наявність виконавчого провадження не є підставою для відмови у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що 16 червня 2026 року, тобто до звернення позивача із заявою та до постановлення оскаржуваної ухвали, державним виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій.

Натомість оскаржувана ухвала ґрунтується на висновку про можливість застосування державним виконавцем заходів примусового виконання без оцінки зазначеної обставини.

Отже, висновок суду першої інстанції про можливість отримання позивачем виконання рішення у межах виконавчого провадження зроблений без повного з`ясування обставин, які мали значення для вирішення заяви.

Разом з тим зупинення виконавчих дій не припиняє обов`язку відповідача виконати судове рішення, яке набрало законної сили, і не усуває передбачених КАС України повноважень суду щодо контролю за його виконанням.

Не є підставою для відмови у встановленні судового контролю й посилання суду першої інстанції на можливість звернення позивача до суду в порядку статті 287 КАС України.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є різними процесуальними засобами судового контролю. Можливість використання одного з них не виключає застосування іншого за наявності визначених законом підстав.

При цьому з`ясування причин невиконання рішення, обставин, які перешкоджають його виконанню, вжитих відповідачем заходів та можливих строків виконання є предметом розгляду звіту, а не підставою для відмови у його витребуванні.

За таких обставин суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 382 КАС України, фактично поставивши застосування судового контролю у залежність від результатів виконавчого провадження та не надавши належної оцінки встановленому факту невиконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні. У разі задоволення заяви суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України строк для подання звіту має бути достатнім для його підготовки та становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідного судового рішення і не більше трьох місяців.

Оскільки судовий контроль здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, звіт підлягає поданню до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24 також зазначила, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про зобов`язання подати звіт не належить до ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі. Тому в разі її скасування апеляційний суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України вправі самостійно вирішити заяву по суті.

Ураховуючи, що на час розгляду заяви рішення суду залишалося невиконаним, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права та неповному з`ясуванні обставин справи, оскаржувана ухвала відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_2 слід зобов`язати подати до Хмельницького окружного адміністративного суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї постанови звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 560/15652/25.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою звіт про виконання рішення суду від 16 березня 2026 року у справі № 560/15652/25.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.