Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №560/13938/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13938/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення №12889996/43673146 від 21.05.25, зобов`язання врахувати таблицю.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення про неврахування таблиць даних платника податку Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.05.2025 №12890001/43673146, від 21.05.2025 №12889998/43673146, від 21.05.2025 №12889996/43673146 та зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області врахувати таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстровані у контролюючому органі від 11.07.2023 №9166682652, від 11.07.2023 №9166838838, від 31.10.2022 №9290644166.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.05.2025 №12889996/43673146 протиправно не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість, подану товариством. Зазначає, що в порушення вимог пункту 19 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 в оскаржуваному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, відповідачем детально не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення ризикових операцій була отримана ГУ ДПС у Хмельницькій області, а саме: тип операції (придбання/постачання), код згідно УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що свідчить про формальність прийнятого рішення податковим органом.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.05.2025 №12889996/43673146 про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.07.2023.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" від 31.10.2023, прийняту за №9290644166.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить жодної конкретизації підстав його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість та невідповідність вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що суд не надав належної оцінки праву податкового органу здійснювати моніторинг операцій та використовувати наявну податкову інформацію про ризикові відносини платника з контрагентами протягом 2024– 2025 років.

Апелянт наполягає, що неврахування таблиці не перешкоджає діяльності підприємства, а зобов`язання врахувати таблицю є втручанням у дискреційні повноваження комісії та неналежним способом захисту, оскільки таке врахування має відбуватися автоматично лише після набрання судовим рішенням законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський молочний завод» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення податкового органу є незаконним, оскільки в ньому не розкрито суті «ризикових операцій», а у типовій формі рішення замість обрання відповідного пункту про ризиковість було обрано графу «інше» з прочерками у деталізації інформації. Позивач наголошує на невідповідності дій відповідача принципу юридичної визначеності та сталій практиці Верховного Суду.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" зареєстроване з 22.06.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності - перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Комісія регіонального рівня розглянула таблиці даних товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" з поясненнями та підтверджуючими документами та прийняті рішення про врахування таблиці даних платника від 14.07.2023 №9189564/43673146, 9189565/43673146, від 06.11.2023 №9870841/43673146.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняте рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зокрема, від 21.05.2025 №12889996/43673146 по причині - "інше - наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а саме взаємовідносини з ризиковими контрагентами протягом 2024 - 2025 року.

Не погодившись із рішенням про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 21.05.2025 №12889996/43673146, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно із підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V ПК України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P

Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку №1165 передбачено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З системного аналізу наведених вище правових норм суд приходить до висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як встановлено з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, з поясненнями та підтверджуючими документами.

Крім того, як встановлено судом, Комісією регіонального рівня розглянуто Таблиці даних товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" з поясненнями та підтверджуючими документами та прийняті рішення про врахування таблиці даних платника від 14.07.2023 №9189564/43673146, 9189565/43673146, від 06.11.2023 №9870841/43673146. Однак в подальшому, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зокрема, від 21.05.2025 №12889996/43673146.

Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення вказано: "інше - наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а саме взаємовідносини з ризиковими контрагентами протягом 2024 - 2025 років.

Варто зазначити, що оскаржуване рішення відповідача є актом індивідуальної дії. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

Проте зазначення відповідачем у оскаржуваному позивачем рішенні такої підстави, як наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, не дає можливості встановити суті порушення та можливості його виправити позивачем, що свідчить про те, що вказане рішення не конкретизовано. Крім того, судом не виявлено порушення позивачем пункту13 Порядку.

Аналізуючи довід апелянта про правомірність використання податкової інформації, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність інформації в базах даних ДПС без її належної перевірки та документального підтвердження не може бути безумовною підставою для прийняття негативного для платника рішення. Суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржуване рішення позбавлене будь-якої конкретики: відповідач не вказав, які саме операції він вважає ризиковими, з якими контрагентами вони здійснювалися та за якими кодами товарів чи послуг. Проставлення прочерків у полях для деталізації інформації прямо свідчить про недотримання податковим органом вимог пункту 17 Порядку № 1165 та форми рішення, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20 наголошував, що податкова інформація носить виключно інформативний характер і не є допустимим доказом здійснення правопорушення без аналізу первинних документів.

Надаючи оцінку аргументу апелянта про те, що неврахування таблиці не перешкоджає діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає, що мета подання таблиці даних — підтвердження специфіки діяльності для уникнення безпідставного зупинення реєстрації накладних. Неврахування таблиці фактично позбавляє платника права на автоматичну реєстрацію накладних, що призводить до необхідності кожного разу подавати додаткові пояснення, ускладнює розрахунки з контрагентами та негативно впливає на ділову репутацію. Відтак, таке рішення створює реальні правові наслідки та порушує інтереси позивача. Оскільки податковий орган не довів у суді наявність конкретної негативної податкової інформації (не надано жодного документального доказу до відзиву), рішення є необґрунтованим.

Стосовно способу захисту прав позивача та доводів про втручання в дискрецію, колегія суддів звертає увагу на пункт 22 Порядку № 1165, яким встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці, яке набрало законної сили. Таким чином, зобов`язання податкового органу врахувати таблицю є логічним наслідком скасування протиправного рішення про її неврахування та прямо передбачено спеціальною нормою права. Це забезпечує ефективний захист прав платника та остаточне вирішення спору.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним, прийнятим при повному з`ясуванні обставин та правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.