Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №120/9109/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9109/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантекс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Плантекс» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2883/02-32-05-05-16 від 03.04.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи ТОВ «Плантекс»;

- зобов`язати поновити відомості про реєстрацію ТОВ «Плантекс» в Реєстрі платників єдиного податку ДПС як платника єдиного податку 4 групи, про що видати відповідну довідку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи направив до ГУ ДПС у Вінницькій області засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, а саме: 17.02.2025 – розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, 18.02.2025 – загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи на 2025 рік, 25.02.2025 – звітну податкову декларацію єдиного податку 4 групи на 2025 рік, відомості про наявність земельних ділянок та додаток 3 до звітної податкової декларації. Проте за наслідками камеральної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №2883/02-32-05-05-16 від 03.04.2025 про виключення Товариства з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2025 рік за порушення вимог пп. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та станом на 20.02.2025 подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. На переконання позивача, несвоєчасне подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до діючого податкового законодавства не є самостійною підставою для виключення фермерського господарства з реєстру платників. Крім того, акцентує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведення виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, проте оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято за наслідками камеральної перевірки.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №2883/02-32-05-05-16 від 03.04.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантекс».

Зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити відомості про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантекс» в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з дати виключення таких відомостей, про що видати відповідну довідку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантекс» сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плантекс» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.08.2018.

Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 1.30 - Відтворення рослин, та інші КВЕД: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи 20.02.2025 позивач скерував засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, а саме:

17.02.2025 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) №9033485686;

18.02.2025 - загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік за реєстраційним номером№903568078;

18.02.2025 - додаток 3 до загальної податкової декларації №9035680750;

25.02.2025- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік №9042698824, що підтверджується квитанцією №2 і відповідачем не заперечується.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПК України ПК України, керуючись п. 299.10 ст.299 ПК України, проведено камеральну перевірку щодо набуття (підтвердження) статусу платника податку четвертої групи на 2025 рік.

За результатами проведення перевірки 19.03.2025 складено акт про результати камеральної перевірки щодо набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи №7359/02-32-04-05/42419807, відповідно до висновків якого встановлено, що ТОВ «Плантекс» не дотримано вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України та станом на 20.02.2025 подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, зокрема не подано у законодавчо встановлений термін розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

03.04.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №2883/02-32-05-05-16 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ «Плантекс». Встановлено, що ТОВ «Плантекс» у встановлений термін не подано податкову звітну декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік, а саме: подано після граничного терміну подання (20 лютого 2025 року) та відповідно до абзацу 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України ТОВ «Плантекс» виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

15.04.2025 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №2883/02-32-05-05-16 від 03.04.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 13.06.2025 №17241/6/99-00-06-03-03-06, яким залишила рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 03.04.2025 №2883/02-32-05-05-16 без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДПС у Вінницькій області №2883/02-32-05-05-16 від 03.04.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся з даним позовом до суду

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Обставини невідповідності позивача вимогам пп. 4 п. 291.4 ПК України, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки.

Оскільки спірне рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавство, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що проведеною камеральною перевіркою поданої податкової звітності на 2025 рік платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "ПЛАНТЕКС", встановлено неподання повного пакету документів у визначений Кодексом термін, а саме, звітну податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (звітна), чим порушено вимоги п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ щодо щорічного підтвердження статусу єдиного податку четвертої групи, відсутні підстави для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік. ТОВ "ПЛАНТЕКС" подано після граничного терміну подання (20 лютого 2025 року) звітну податкову декларацію №9042698824 від 25.02.2025 року. Саме подання в строк податкової звітності з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із положеннями п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група сільськогосподарські товаровиробники юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно із пунктами 299.1 та 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 Податкового кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно із пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Положеннями п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи - підприємця - з дати смерті такої фізичної особи; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таможливе лиш

Отже, законодавцем чітко розмежовані поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку. Водночас, підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. В той же час, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

Водночас, норми Податкового кодексу України передбачають підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, за існування яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містять положень, відповідно до яких платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі №814/1394/15 та від 08 грудня 2021 року у справі № 580/2725/19.

В той же час, наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, ТОВ «Плантекс» подало засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками, а саме:

17.02.2025 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) №9033485686;

18.02.2025 - загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік за реєстраційним номером№903568078;

18.02.2025 - додаток 3 до загальної податкової декларації №9035680750;

25.02.2025- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік №9042698824.

Згідно з висновками акту камеральної перевірки від 19.03.2025 №7359/02-32-04-05/42419807 встановлено, що ПП «Плантекс» не дотримано вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України та станом на 20.02.2025 подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, зокрема не подано у законодавчо встановлений термін звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

ДПС у Вінницькій області прийняло рішення від 03.04.2025 №2883/02-32-05-05-16 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ «Плантекс» з підстав недотримання вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, а саме подання станом на 20.02.2025 неповного пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. У рішенні резюмовано, що ТОВ «Плантекс» не може бути платником єдиного податку четвертої групи на 2025 рік відповідно до пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Оскільки позивач у 2025 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи, що сторонами не спростовується, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку.

Як встановлено судом, документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, хоч і з запізненням на один день, однак були подані позивачем та прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у контексті спірних правовідносин має місце саме несвоєчасне (21.02.2025) подання позивачем розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, а не подання його взагалі, а тому не виникли і передумови для застосування до позивача наслідків, передбачених ст. 299 ПК України.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 №806/499/16 акцентував увагу на тому, що податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру.

З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшв правильного висновку про відсутність визначених п. 299.10 ст. 299 ПК України підстав для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Щодо присвоєння звітності позивача статусу «Історія подання», колегія суддів зазначає наступне.

На підставі Доповідної записки №3369/02-32-04-05-16 від 04.04.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області взято до відома подані ТОВ «Плантекс» декларації, а саме: загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 р. №9035680786 від 18.02.2025 р., розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9033485686 від 17.02.2025 р.; звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2025 р., №9042698824 від 25.02.2025 р.; уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) №9042875795 від 25.02.2025 р.; уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництв (юридичні особи) №9042904593 від 25.02.2025 р., та відповідно присвоєно статус “Історія подання”.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5.

Відповідно до п. 4 підрозділу 4 порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються ІКС ДПС в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов`язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку.

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Однак, жоден із наведених випадків, який дозволяв би контролюючому органу присвоїти звітності позивача статус «Історія подання» не мав місце у спірних правовідносинах, оскільки позивач після спливу граничного строку подав розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. При цьому, жодної уточненої виправленої звітності позивачем не подавалось, рішень суду або підрозділів податкового органу вищого рівня щодо скасування реєстрації звітності товариства не було, що свідчить про відсутність підстав для встановлення звітності позивача статусу «Історія подання».

Крім того, у розглядуваній справі підлягає врахуванню те, що обставини невідповідності позивача вимогам пп. 4 п. 291.4 ПК України, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасністьможливе лише на підставі проведення виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, проте оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято за наслідками камеральної перевірки.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Враховуючи наведене, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі №160/21398/24, у постанові Верховного Суду 12 лютого 2026 року у справі № 440/5599/24.

Однак, як встановлено судом, податковим органом прийнято спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи, та всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України документальну перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки спірне рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавство, відповідачем не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача поновити статус платника єдиного податку, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобовязати субєкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема, здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків, а також реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПК України до даних з реєстру платників єдиного податку належить, зокрема, дата виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку має наслідком виключення відповідних відомостей з реєстру та втрату платником права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Водночас нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлену протиправність рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, саме по собі його скасування без поновлення відповідних відомостей у реєстрі не забезпечує повного та ефективного відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача поновити відомості про реєстрацію ТОВ «Плантекс» в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку 4 групи з дати виключення таких відомостей, про що видати відповідну довідку.

За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.