Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №580/11378/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/11378/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Рівненській області), в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу в період роботи з травня 1983 року по липень 2000 року згідно записам у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.09.1983 та страхового стажу в період роботи з травня 1983 року по липень 2000 року, згідно довідок №14-35/35, №14-35/38 та №14-35/39 від 09.09.2025 року та призначення пенсії за віком;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу в період роботи з травня 1983 року по липень 2000 року згідно записам у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.09,1983 та страхового стажу в період роботи з травня 1983 року по липень 2000 року, згідно довідок №14-35/35, №14-35/38 та №14-35/39 від 09.09.2025 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, згідно ст. 26 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.09.2025 №233050011904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, необхідно зобов`язати ГУ ПФ України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 15 вересня 2025 року про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що Головним управлінням правомірно було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з врахуванням статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж.

Представник органу Пенсійного фонду зазначив, що згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 12 років 5 місяців 18 днів.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Красношенского с/совета Лозовского района МССР, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого Іванівською сільською радою Уманського району Черкаської області, укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та після укладення шлюбу, присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_1 відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.09.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням від 19.09.2025 №233050011904 відмовило у призначенні пенсії позивачу за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

В обґрунтування зазначено, що для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідний пенсійний вік становить 60 років, а страховий стаж 31 рік. Вік заявниці 61 рік 8 місяців 10 днів. Страховий стаж особи складає 12 років 5 місяців 18 днів. До страхового стажу не зараховано:

-періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 20.09.1983, оскільки зазначене на титульній сторінці прізвище « ОСОБА_5 » (рос.) не відповідає паспортним даним заявниці « ОСОБА_5 » (рос.);

-періоди роботи в колгоспі згідно з довідками №14-35/35, №14-35/38, №14-35/39 від 09.09.2025, оскільки зазначене в них ім`я не відповідає паспортним даним заявниці.

До матеріалів ЕПС не долучена довідка про реєстрацію місця проживання.

Вважаючи відмову органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено вище, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 20.09.1983 року, виданою на ім`я « ОСОБА_6 ».

Підставою для цього слугувала стверджувана розбіжність між написанням прізвища на титульній сторінці трудової книжки російською мовою « ОСОБА_5 » та паспортними даними заявниці - « ОСОБА_5 ».

Водночас, із наявних у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.09.1983 року записів убачається, що в період із 13.09.1983 року по 17.03.2000 року ОСОБА_1 здійснювала трудову діяльність у колгоспі «Дмитрівка» (у подальшому реорганізованому в КСПП імені Шевченка та СВК імені Шевченка).

Факт виконання ОСОБА_1 роботи в зазначені періоди відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.09.1983 року повністю підтверджується довідками Паланської сільської ради № 14-35/35, № 14-35/38 та № 14-35/39 від 09.09.2025 року.

Крім того, згідно з довідкою Паланської сільської ради № 14-35/42 від 09.09.2025 року, документи з особового складу та трудових відносин колгоспу імені Шевченка за період із 1930 по 2009 роки перебувають на зберіганні в Іванківському старостинському окрузі.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач досягла необхідного пенсійного віку (60 років). Проте зарахований пенсійним органом страховий стаж становить лише 12 років 5 місяців 18 днів із необхідних 31 року.

Слід підкреслити, що станом на момент виникнення спірних правовідносин відповідачем не встановлено фактів відсутності трудової книжки позивача чи відповідних записів у ній за спірні періоди, як і не виявлено недостовірних або неточних записів, які б об`єктивно унеможливлювали зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу.

Понад те, про суперечливість позиції відповідача свідчить той факт, що згідно з розрахунком страхового стажу в формі «РС-право» період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Дмитрівка» частково зараховано, незважаючи на посилання суб`єкта владних повноважень щодо неможливості такого зарахування.

Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993, передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.12 зазначеної Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.13 Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці титульному аркуші) трудової книжки.

Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Так, підставою для позбавлення позивача права на зарахування до її страхового стажу періодів роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 20.09.1983 року стала суто технічна розбіжність у написанні прізвища позивача на титульній сторінці вказаної трудової книжки.

Колегія суддів зазначає, що недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

При цьому, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З довідок Паланської сільської ради вбачається, що орган місцевого самоврядування повідомив про наявність технічної та документальної можливості проведення перевірки спірних відомостей.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на витребування чи отримання додаткових відомостей або документів, на підставі яких можливо було б підтвердити страховий стаж позивача.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження № К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не заперечує та не спростовує достовірність записів у трудовій книжці позивача за весь період її трудової діяльності. Судом також не встановлено ознак недостовірності зазначених записів чи трудової книжки в цілому, відповідні відомості підлягають дослідженню на предмет встановлення обсягу страхового стажу та, як наслідок, наявності чи відсутності в позивача права на призначення пенсії станом на дату звернення до органу Пенсійного фонду України. Інших підстав для відмови у призначенні пенсії матеріали справи не містять.

Додатково слід зазначити, що наявність у відповідача сумнівів щодо достовірності наданих документів може слугувати підставою для проведення відповідної перевірки із з`ясуванням обставин, що перешкоджають зарахуванню спірних періодів, однак не може само по собі нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення.

За таких обставин, доводи відповідача щодо незарахування спірних періодів роботи не є правомірною підставою для виключення їх із розрахунку страхового стажу, оскільки на позивача не покладається обов`язок додатково підтверджувати записи трудової книжки за наявності їх у самому документі.

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не враховано спірні періоди трудової діяльності позивача згідно із записами в трудовій книжці, чим порушено право останнього на належне пенсійне забезпечення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального і матеріального права, а протилежні доводи апелянта є помилковими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року - залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 21 серпня 2026 року.