Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №363/1068/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №363/1068/26

Суддя: Дрига Андрій Миколайович

Справа № 363/1068/26 Суддя в суді першої інст. - Рудюк О.Д.

Провадження № 33/824/4257/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши клопотання адвоката Торохтій Я.О. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 8 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 8 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 665,60 гривень.

Не погоджуючись з рішенням судді, адвокат Торохтій Я.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подана з порушенням строку апеляційного оскарження постанови судді та містить за своїм змістом клопотання про поновлення цього строку, мотивоване тим, що ОСОБА_1 не був присутній в суді під час проголошення постанови та копію постанови суду отримав 28 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в клопотанні доводи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд в суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_1 та адвоката Торохтій Я.О., які були обізнані про дату, час і місце розгляду справи, що вбачається із розписки (а.с. 112).

До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова судді Вишгородського районного суду Київської області від 8 травня 2026 року надіслана судом до реєстру 11 травня 2026 року та оприлюднена 14 травня 2026 року.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 або його захисник мали можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористалися таким, а з апеляційною скаргою адвокат звернулась із значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Посилання адвоката на те, що копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 28 липня 2026 року є необґрунтованими, оскільки початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції законодавець пов`язує з моментом її винесення, а не ознайомлення правопорушника чи його захисника зі змістом постанови.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не є поважними, а тому приходить до висновку, що адвокату Торохтій Я.О. слід відмовити в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.

Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання адвоката Торохтій Я.О. пропоновлення строку на апеляційне оскарженняпостанови суддіВишгородського районного суду Київської області від 8 травня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига

Оригінал: reyestr.court.gov.ua