Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №569/9295/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

представника позивача адвоката Цісар І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Сурікової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів звернулася представник ОСОБА_2 адвокат Цісар І.В., в якій просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання як на повнолітню дитину, що продовжує навчання у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 квітня 2026 року і до закінчення навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, але не більше ніж до досягнення позивачем двадцяти трьох років (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка є повнолітньою донькою відповідача, яка після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті прикладної математики та інформатики, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Зазначає, що до досягнення позивачкою повноліття з відповідача на її утримання стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), однак після досягнення нею 18 років їх стягнення припинилося. Вказує, що витрати, пов`язані з її утриманням та навчанням, збільшилися, при цьому відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та отримує дохід, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці. Посилаючись на положення статей 198–200 Сімейного кодексу України, позивачка вважає, що наявні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 квітня 2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначає, що позивачкою не доведено наявності сукупності передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України обставин, які є підставою для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, зокрема потреби у матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням та розміру такої допомоги. Вказує, що сам факт навчання не породжує автоматичного права на отримання аліментів, а позивачкою не надано доказів понесення витрат на навчання, проживання, харчування, проїзд, придбання підручників тощо. Крім того, відповідач посилається на своє матеріальне становище та зазначає, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також звертає увагу на наявність переплати аліментів на утримання позивачки в сумі 4 115,48 грн. Зазначає, що мати позивачки є працездатною, має постійну роботу та заробіток, а тому також має можливість надавати дочці матеріальну допомогу. Крім того, відповідач вказує, що позивачка отримує стипендію під час навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, що, на його думку, має бути враховано при визначенні її матеріального стану та потреби в утриманні. За наведених обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, а заявлений розмір аліментів є необґрунтованим.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 квітня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15-16)

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позивачкою потреби у матеріальній допомозі та врахування його матеріального стану, наявності на утриманні іншої неповнолітньої дитини, а також можливості надання допомоги матір`ю позивачки. (а.с. 19-22)

Відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування доказів судом, в якому він просить витребувати від Львівського національного університету ім. Івана Франка інформацію щодо отримання студенткою факультету прикладної математики та інформатики ОСОБА_2 стипендії, та у випадку наявності отримання стипендії - інформації щодо розміру такої стипендії. (а.с. 23)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2026 року клопотання про витребування доказів задоволено, постановлено витребувати у Львівського національного університету імені Івана Франка інформацію щодо отримання студенткою факультету прикладної математики та інформатики ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стипендії, та у випадку наявності отримання стипендії - інформації щодо розміру такої стипендії. (а.с. 39-40)

Від представника позивачки адвоката Цісар І.В. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому вона просить долучити до матеріалів справи витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 41-46)

На виконання ухвали суду від 26.05.2026 Львівським національним університетом імені Івана Франка надано Довідку про доходи № 296 від 28.05.2026, бухгалтерську Довідку № 1540-У від 02.06.2026. (а.с. 50-53)

Від представника позивачки адвоката Цісар І.В. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому вона просить долучити до матеріалів справи довідки про доходи матері позивачки за 2025 рік та 4 місяці 2026 року; скріншот повідомлення з «Дії» про зняття позивачки з реєстраційного обліку; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що 18.04.2026 відповідачем ОСОБА_1 було відчужено квартиру АДРЕСА_1 , в якій на момент відчуження проживала мати позивачки та сама позивачка. (а.с. 54-64)

На спростування доводів позивача та її посилання щодо відчуження відповідачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 представником відповідача адвоката Сурікової С.І. подано клопотання про долучення доказів, у якому вона просить долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДР про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2008817 від 17.11.2003 серії ВВА №189908, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.10.2003 серії БАР № 517621.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Батьки позивачки перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у цивільній справі № 569/16704/15-ц від 21 квітня 2016 року розірвано. (а.с. 8)

Рішенням Рівненського міського суду від 20 січня 2017 року у цивільній справі № 569/10956/16 з відповідача ОСОБА_1 на користь матері позивачки ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_2 стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31 серпня 2016 року і до досягнення позивачкою повноліття. (а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення аліментів на її утримання за вказаним судовим рішенням припинилося.

Разом з тим, після досягнення повноліття позивачка продовжує навчання. Згідно з довідкою Львівського національного університету імені Івана Франка № 2063 від 16 лютого 2026 року ОСОБА_2 зарахована до складу студентів зазначеного закладу вищої освіти та навчається за денною формою на факультеті прикладної математики та інформатики. (а.с. 7)

Отже, на час звернення до суду та розгляду справи позивачка є повнолітньою особою віком до 23 років та продовжує навчання у закладі вищої освіти на денній формі навчання.

На підтвердження обставин щодо матеріального забезпечення позивачки судом досліджено документи, надані Львівським національним університетом імені Івана Франка на виконання ухвали суду від 26 травня 2026 року. З довідки про доходи № 296 від 28 травня 2026 року та бухгалтерської довідки № 1540-У від 02 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 у період з вересня 2025 року по січень 2026 року отримувала стипендію у сумі 2 000 грн. на місяць, у період з лютого 2026 року по квітень 2026 року стипендія не призначалася. (а.с. 50-52)

Відповідач ОСОБА_1 є батьком позивачки, є працездатною особою та офіційно працевлаштований. З довідки від 01.05.2026 року № 0000-000002 суд встановив, що відповідач працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіклін" та дохід відповідача за рік до формування довідки склав 103 471 грн 09 коп. (а.с. 26) Обставину наявності у відповідача доходу сторонами не заперечується.

Разом з тим, судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває інша неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . (а.с. 27)

Відповідач також посилається на те, що станом на день досягнення позивачкою повноліття заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, а відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 60952214 від 03 квітня 2026 року у нього наявна переплата аліментів на утримання позивачки у розмірі 4 115,48 грн. (а.с. 10)

Судом також досліджено обставини щодо матеріального становища матері позивачки - ОСОБА_4 . Представником позивачки надано довідки про її доходи за 2025 рік та чотири місяці 2026 року, з яких убачається отримання нею доходу від трудової діяльності, який в середньому становить від 17 486 грн. 13 коп. до 18 076 грн. 98 коп. на місяць. (а.с. 58)

Крім того, сторони посилалися на обставини, пов`язані з правом власності на квартиру АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 18 квітня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 відчужено зазначену квартиру.

Водночас представник відповідача на спростування відповідних доводів позивачки подав копію витягу з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно № 2008817 від 17 листопада 2003 року та копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2003 року серії БАР № 517621, зазначаючи на підставі цих документів обставини набуття відповідачем права власності на вказане нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Цісар І.В. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі. Зазначила, що у зв`язку з навчанням у позивачки збільшилися витрати, а мати не може забезпечити її усім необхідним у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Сурікова С.І. проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначила, що позивачка повинна довести витрати, пов`язані з навчанням, а також те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти. На її думку, таких обставин позивачкою не доведено.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що його колишня дружина отримала автомобіль, який у подальшому було продано, після чого придбано квартиру та автомобіль. При цьому зазначив, що сам за цей час жодного майна не отримував. Також пояснив, що лікарем не працює. На запитання суду в судовому засіданні відповідач пояснив, що до досягнення позивачкою 18 років аліменти сплачував, при цьому, була переплата. На запитання суду, чи підтримує він позивачку матеріально після досягнення нею повноліття, відповідач відповів, що не підтримує.

Крім того, відповідач та представник відповідача звернули увагу суду на інформацію з відкритих джерел, а саме відомості з рейтингу успішності університету, з якої вбачається, що за результатами успішності студентів за підсумками 1-го семестру 2025/2026 н.р. позивачці призначено стипендію, а також нормативне регулювання щодо прогнозованого збільшення розміру стипендії з вересня 2026 року.

Отже, між сторонами виник спір щодо наявності передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України підстав для утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, а також щодо розміру аліментів, який відповідач з урахуванням свого матеріального та сімейного стану має можливість сплачувати.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Стаття 51 Конституції України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин кожної конкретної справи, а вже тільки потім - права батьків.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За нормами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При цьому, ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітню дитину СК України не встановлює.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти до висновку, що обоє батьків зобов`язані утримувати своїх дітей, якщо останні продовжують навчання, у разі можливості надавати таку допомогу, і така допомога може надаватись як у твердій грошовій сумі так і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу.

Суд встановив, що позивачка на момент звернення до суду та розгляду справи є повнолітньою, не досягла двадцяти трьох років, продовжує навчання за денною формою у закладі вищої освіти та у зв`язку з цим об`єктивно потребує матеріальної допомоги. При цьому суд враховує, що позивачка не має постійного доходу, а отримання нею стипендії мало місце лише у період з вересня 2025 року по січень 2026 року в розмірі 2 000 грн щомісячно, тоді як у другому сесестрі 2025-2026 року стипендія призначена не було, тому з лютого 2026 року стипендія їй не призначалася, а відтак у неї відсутні підт верджені доходи з лютого 2026 року.

Відтак посилання відповідача на отримання позивачкою стипендії суд враховує при визначенні її матеріального становища, однак саме по собі отримання стипендії не свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі. Крім того, як встановлено судом, у період, що безпосередньо передував зверненню до суду, стипендія позивачці не призначалася, а також не доведено, що позивачка фактично буде отримувати в подальшому стипендію у збільшеному розмірі.

Суд також враховує, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та має дохід, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці. Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини, яка перебуває на його утриманні, що безпосередньо впливає на його матеріальне та сімейне становище.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує матеріальне становище матері позивачки, яка є працездатною та має постійний дохід. Відповідно до положень статті 200 СК України обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків з урахуванням їхнього матеріального становища та можливості надавати таку допомогу.

Доводи відповідача щодо наявності переплати аліментів у розмірі 4 115,48 грн суд враховує, однак зазначена обставина не звільняє відповідача від передбаченого статтею 199 СК України обов`язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Щодо доводів сторін стосовно відчуження відповідачем квартири суд зазначає, що сама по собі обставина відчуження нерухомого майна не свідчить про отримання відповідачем доходу, який має бути врахований при визначенні розміру аліментів, а тому не є достатньою підставою для висновку про можливість сплати аліментів у більшому розмірі. При цьому суд бере до уваги надані представником відповідача документи щодо набуття ним права власності на вказане майно.

Сам факт отримання позивачкою стипендії у попередньому періоді не свідчить про забезпечення всіх її потреб, пов`язаних із навчанням та проживанням. При цьому на час звернення до суду стипендія позивачці не призначалася, постійного доходу вона не має, а навчання здійснює за денною формою. З огляду на вік позивачки, характер навчання, місце навчання (місто Львів), відсутність у неї постійного доходу, об`єктивну необхідність витрат на проживання, харчування тощо, суд доходить висновку про наявність потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про наявність передбаченої статтею 199 СК України сукупності обставин, необхідних для виникнення у відповідача обов`язку щодо утримання позивачки: вона є повнолітньою особою віком до двадцяти трьох років, продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість таку допомогу надавати.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище обох батьків, наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини, отримання позивачкою стипендії у попередній період, а також відсутність доказів, які б свідчили про необхідність стягнення аліментів саме у заявленому розмірі. З огляду на наведене суд вважає справедливим та обґрунтованим визначити розмір аліментів у частці 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 квітня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до положення частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 20 квітня 2026 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі статей 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, статей 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання як на повнолітню дитину, що продовжує навчання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 квітня 2026 року і до закінчення навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, але не більше ніж до досягнення позивачем двадцяти трьох років (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене та підписане 24 серпня 2026 року, після повернення судді із відрядження.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА