Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №535/806/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/806/26

Провадження № 2/535/548/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судових засідань Марєєвої К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/806/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 представник позивача АТ «ПУМБ» – Донцова Євгенія Олександрівна, яка діє на підставі довіреності від 07.04.2025 (а.с. 32-34), через систему «Електронний суд» подала до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200331975721 від 11.09.2024 та кредитним договором №1017531000 від 11.09.2024 на загальну суму 58397,49 грн, мотивуючи тим, що відповідачкою порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, відсотків й комісії у строки та на умовах, передбачених договорами.

Копію позовної заяви з доданими до неї документами позивач надіслав відповідачу 19.07.2026, що підтверджується описом вкладення до листа Укрпошта Стандарт за трек-номером 0505661511766 (а.с. 5-7).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 27.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 48).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 51, 52), у позовній заяві заявив письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі (а.с. 3).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 55, 56), про причини неявки суд не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, позивач не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, наявні у ній докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Як встановлено судом, 11 вересня 2024 року АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уклали договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання заяви №1017531000 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ч. 1 ст. 634 ЦК України), відповідно до якої АТ «ПУМБ» надав споживчий кредит у розмірі 45000,00 грн; строк, на який надається споживчий кредит (в місяцях): 9 місяців; розмір процентної ставки: 0,00001% річних, розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом складає: 0,0732%; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22%; договір підписаний за допомогою електронного підпису (далі – договір №1017531000) (а.с. 11, 12).

Відповідачкою також було підписано додаток №1 до вищевказаної заяви - Графік платежів (а.с. 12 на звороті).

До того ж відповідачка ознайомилась із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підписавши паспорт споживчого кредиту 11 вересня 2024 року (а.с. 13).

Відповідно до платіжної інструкції №TR.84660570.619127.13604 від 11.09.2024, отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зараховано на її рахунок грошові кошти на суму 45000,00 грн, призначення платежу: надання кредитних коштів за договором №1017531000 від 11.09.2024 (а.с. 27).

Згідно з наданим розрахунком за кредитним договором №1017531000 станом на 20 травня 2026 року (включно) заборгованість відповідачки перед АТ «ПУМБ» становить 23993,79 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 19993,10 грн, заборгованість за відсотками - 2,88 грн, заборгованість за комісією - 3997,81 грн (а.с. 27, 28).

АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уклали 11.09.2024 договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання заяви №200331975721 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ч. 1 ст. 634 ЦК України), відповідно до якої АТ «ПУМБ» відкрив поточний рахунок у гривнях, встановив кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн, стандартна процентна ставка за користування коштами кредитного ліміту складає 35,88%, денна процентна ставка складає 0,0611%, реальна річна процентна ставки складає – 42,36%, строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту, зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО; договір підписаний за допомогою електронного підпису (далі – договір №200331975721) (а.с. 14-16).

Відповідачка ознайомилась із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підписавши паспорт споживчого кредиту 11 вересня 2024 року (а.с. 16 на звороті).

Із виписки/особового рахунку з 11 вересня 2024 року по 20 травня 2026 року вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами (а.с. 29-31).

Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору №200331975721, позивачем було встановлено кредитний ліміт ОСОБА_1 : 11.09.2024 на суму 50000,00 грн; зменшення кредитного ліміту 11.09.2024 на суму 5000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 12.10.2024 на суму 10000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 12.10.2024 на суму 10000,01 грн; збільшення кредитного ліміту 12.11.2024 на суму 15000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 12.11.2024 на суму 15000,02 грн; збільшення кредитного ліміту 12.12.2024 на суму 15000,03 грн; збільшення кредитного ліміту 14.12.2024 на суму 20000,00 грн; збільшення кредитного ліміту 15.01.2025 на суму 25000,00 грн; зменшення кредитного ліміту 16.01.2025 на суму 24991,75 грн; зменшення кредитного ліміту 27.01.2025 на суму 24233,76 грн (а.с. 26 на звороті).

Відповідно до п. 4.2.6. частини 4 Розділу І публічної пропозиції ДКБО, сторони дійшли згоди, що банк має право встановлювати щоденні ліміти/щомісячні ліміти/щоквартальні ліміти по картці або картковому рахунку, а саме: регламентувати кількість та суми операцій, що здійснюються по картковому рахунку або за допомогою картки та/або її реквізитів за визначений період, а також змінювати їх з розміщенням на сайті банку (без додаткового повідомлення клієнта).

Згідно з наданим розрахунком за кредитним договором №200331975721 станом на 20 травня 2026 року (включно) заборгованість відповідачки перед АТ «ПУМБ» становить 34403,70 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 24233,76 грн, заборгованість за відсотками - 10169,94 грн (а.с. 28, 29).

Пунктом п. 5.1.7. частини 5 Розділу І публічної пропозиції ДКБО передбачено, що клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

21 травня 2025 року позивачем сформовано письмову вимогу (повідомлення) вих. №КНО-44.2.2/1058 щодо виконання зобов`язання перед АТ «ПУМБ» за кредитними договорами №1017531000 та №200331975721, зокрема, щодо погашення заборгованості у загальному розмірі 58397,49 грн протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання листа. Дане вимога була надіслана відповідачці за місцем її зареєстрованого проживання (а.с. 24 - 26)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитними договорами, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості у повному обсязі та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитними договорами зобов`язань відповідачка не надала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови кредитних договорів, укладених між нею та АТ «ПУМБ», та має прострочену заборгованість в розмірі 58397,49 грн, оскільки позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підтверджуються належними та допустимими доказами, вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідачки – ОСОБА_1 на користь позивача – АТ «ПУМБ» необхідно стягти судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (подання до суду процесуальних документів в електронній формі) (а.с. 5).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами №1017531000 від 11.09.2024 та №200331975721 від 11.09.2024 на загальну суму 58397,49 гривень (п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто сім гривень 49 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 24.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько