Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №532/746/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/746/25

2/532/33/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

представника позивача, адвоката Гавриленка О. В.,

представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Галушка С. С.,

представника відповідача Кобеляцької міської ради Блискун М. В.,

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 про скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2024 року №64 та визнання його недійсним, –

В С Т А Н О В И В:

01.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 про скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2024 №64 та визнання його недійсним. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2018 рішенням Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за №30, ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,80 га для ведення особистого селянського господарства в межах с. Василівка. Після цього ОСОБА_2 звернулася до ПП «Алан-ЗЕМ» для виготовлення в землевпорядній організації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,6600 га у власність для ведення особистого селянського господарства та вищевказана документація була розроблена. При цьому вищевказана земельна ділянка значиться як землі Кобеляцької міської ради. 28.03.2025 року ОСОБА_2 проводила господарювання на земельній ділянці 0,6600 га та родина ОСОБА_3 повідомила, що у них є законні підстави теж вести господарство на цій же ділянці тільки з більшим розміром. Було встановлено, що рішенням №64 від 27.12.2024 Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4400 для городництва на території с.Василівка з подальшою передачею в оренду ОСОБА_1 . Кобеляцька міська рада не взяла до уваги, що на цю ж ділянку тільки розміром 0,6600 га розроблена документація ОСОБА_2 . На підставі викладеного позивач прохала суд: 1) визнати рішення №64 від 27.12.2024 Кобеляцької міської ради не дійсним та таким, що підлягає скасуванню на користь ОСОБА_2 2) зобов`язати Кобеляцьку міську раду після закінчення воєнного стану безоплатно передати земельну ділянку 0,6600га у власність ОСОБА_4 3) стягнути з Кобеляцької міської ради судовий збір.

02.04.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та надано строк для їх усунення.

04.04.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.04.2025 по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.05.2025 задоволено заяву про відвід судді Тесленко Т. В., позов передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого перерозподілу іншому судді.

Ухвалою суду від 27.05.2025 суддею Мороз Т. М. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання.

03.07.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про уточнення позовних вимог. Вказав, що після подання позову ОСОБА_2 стало відомо, що ПП «ФорасЛенд.Лаб» було розроблено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4400 для городництва на території с. Василівка Кобеляцької міської ради з подальшою передачею в оренду. В Державному земельному кадастрі 19.05.2025 було сформовано та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером №5321880901:01:002:0301, яка накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 (орієнтовна площа накладення 0,06 га). Кобеляцька міська рада була обізнана про рішення Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за №30 та обізнана про факт виготовлення позивачем проекту землеустрою, однак під час надання дозволу відповідачеві дані відомості не перевірила, у зв`язку із чим фактично зумовило передання частини земельної ділянки двом громадянам. У зв`язку із тим, що після подання позову та відкриття провадження було сформовано та зараєстровано в ДЗК земельну ділянку, яка накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 державна реєстрація земельної ділянки в ДЗК підлягає скасуванню. На підставі викладеного представник позивача прохав суд: 1) рішення шістдесятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 27.11.2024 року № 64 визнати протиправним та скасувати; 2) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301 та скасувати кадастровий номер 5321880901:01:002:0301; 3) стягнути з відповідачів судові витрати (Том 1, а. с. 148-154).

Ухвалою суду від 23.10.2025 по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

16.01.2026 на адресу суду від Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» надійшла відповідь про зняття експертизи з виконання у зв`язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою суду від 20.01.2026 провадження по справі було відновлено.

Ухвалою суду від 17.02.2026 по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

20.04.2026 на адресу суду від Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта.

Ухвалою суду від 21.04.2026 провадження по справі було відновлено.

Ухвалою суду від 11.06.2026 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Гавриленко О. В., в судовому засіданні прохав задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказав, що земельна ділянка позивача ще не сформована, однак наявне порушення її прав, оскільки в подальшому ОСОБА_2 не зможе зареєструвати земельну ділянку, на яку було розроблено проект землеустрою.

Представник відповідача Кобеляцької міської ради Блискун М. В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки земельна ділянка не належить позивачу. Водночас відповідачу належить земельна ділянка на законних підставах.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Галушко С. С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що не доведено обставини, на які посилається сторона позивача. Також прохав скасувати заходи забезпечення позову.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази та матеріали, дійшов до наступного.

Рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області №30 від 11.05.2018 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.80 га, для ведення особистого селянського господарства, в межах АДРЕСА_1 на території Василівської сільської ради (Том 1, а. с. 11).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6600 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах с. Василівка на території Кобеляцької міської ради Кобеляцького району Полтавської області виготовлено ПП «Алан-Зем» у 2021 році (Том 1, а. с. 7-39).

Рішенням шістдесятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради №64 від 27.12.2024 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, для городництва, з подальшою передачею в оренду, орієнтовною площею 0,4400 га на території с. Василівка Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (Том 1, а. с. 6).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для городництва, яка розташована в с.Василівка Полтавського району Полтавської області виготовлено ПП «Форас-Ленд» у 2025 році (Том 1, а. с. 108-121).

Суду також надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9966982862025 від 13.06.2025, відповідно до якого 19.05.2025 відділом №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 0,33 га, кадастровий номер 5321880901:01:002:0301 для городництва на території с.Василівка Полтавського району Полтавської області (Том 1 а. с. 87-90).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/117-26/3983-ЗТ від 01.04.2026 в розрізі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301 площею 0,33 га відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для городництва, яка розташована в с.Василівка Полтавського району Полтавської області, розробленого ПП «Форас-Ленд.Лаб» накладається на земельну ділянку площею 0,6600 га відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6600 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в межах с.Василівка на території Кобеляцької міської ради Кобеляцького району Полтавської області, розробленого ПА «Алан-Зем» (Том 2, а. с. 43-52).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 9-10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі зокрема одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 9 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стороною позивача зазначено, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на підставі такого проекту землеустрою порушує права позивача, оскільки в подальшому ОСОБА_2 не зможе зареєструвати право власності на земельну ділянку, відведену на підставі розробленого нею проекту землеустрою.

Щодо цього суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2022 року у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2024 у справі №686/27476/21.

Належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку (постанова Верховного Суду від 28.05.2025 по справі 357/7006/24).

Судом встановлено, що згідно висновку експерта спірні земельні ділянки накладаються одна на одну (Том 2, а. с. 42-52). Таким чином суду необхідно встановити наявність чи відсутність порушення прав позивача на земельну ділянку.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.10.2018 у справі 380/624/16-ц рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом ( також див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц, (провадження № 14-301цс18), від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20)).

Дозвіл на розробку проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі зокрема проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування є вичерпним, відповідний орган у разі ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Аналогічні підстави відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначені у статті 118 ЗК України щодо передачі земельних ділянок у власність.

Судом встановлено, що ні земельна ділянка з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301, ні земельна ділянка площею 0,6600 га відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ОСОБА_2 не передані у власність та/або користування сторонам справи.

Водночас, позивач після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства протягом тривалого часу такий проект не виготовляла.

Так, рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області №30 від 11.05.2018 надано ОСОБА_2 термін до 1 року для виготовлення в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за власні кошти згідно чинного земельного законодавства.

Разом з тим, позивач звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника лише у квітні 2021 року (Том 1, а. с. 14).

Натомість відповідач, виявивши бажання отримати в оренду земельну ділянку одразу після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки грудні 2024 року, звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника із заявою про виготовлення технічної документації 09 січня 2025 року.

На підставі складеного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за замовленням відповідача, була сформована відповідна ділянка та 19 травня 2025 відділом №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 0,33 га, кадастровий номер 5321880901:01:002:0301 для городництва на території с.Василівка Полтавського району Полтавської області.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301 сформована на підставі проекту землеустрою, виготовленого за замовленням відповідача, суд вважає, що він має першочергове право на отримання земельної ділянки у користування.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення шістдесятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 27.11.2024 року № 64.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування рішення, тому не підлягають задоволенню інші вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, які є похідними від вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено повністю, заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали суду від 26 червня 2025, необхідно скасувати.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 про скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2024 року №64 та визнання його недійсним – відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.06.2025, шляхом заборони: 1) Кобеляцькій міській раді Полтавського району Полтавської області затверджувати проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 5321880901:01:002:0301, площею 0,33 га для городництва (проект, що розроблений ПП «Форас-Ленд.Лаб» за замовленням ОСОБА_1 на підставі рішення шістдесятої позачергової сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області №64 від 27.12.2024 року) та заборони Кобеляцькій міській раді Полтавського району Полтавської області передавати земельну ділянку з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301 в користування; 2) суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301 (у тому числі у разі її відчуження, поділу чи об`єднання з іншими ділянками, реєстрації права власності та права оренди); 3) ОСОБА_1 та Кобеляцькій міській раді Полтавського район Полтавської області вчиняти дії щодо оформлення речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 5321880901:01:002:0301.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.06.2025, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду у справі №532/1427/26.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя