Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №552/1929/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1929/26

Провадження №2/552/1937/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Курило Наталія Валентинівна,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

В позовній заяві посилалась на те, що є вона є дочкою відповідача ОСОБА_2 .

На даний час позивач навчається заочно у Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ), спеціальність «Право».

Зазначала, що через навчання і проживання за кордоном не має власних коштів для самостійного матеріального забезпечення.

Вказувала, що отримує часткову матеріальну допомогу від матері, проте цих коштів недостатньо для забезпечення її навчання, а відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання цього позову та до досягнення нею 23 років.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано семиденний термін на усунення недоліків.

18 березня 2026 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Представник відповідача адвокат Курило Н.В. надала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила в повному обсязі (а.с.41-44).

У відзиві вказувала, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці з наступних підстав.

Відповідач працює за останнім місцем роботи з 04 листопада 2025 року, що підтверджується трудовою книжкою. Згідно довідки про доходи його середній заробіток за мінусом ПДФО складає 20582,71 грн.

Також відповідач на своєму утриманні має непрацездатних батьків, які є пенсіонерами – ОСОБА_3 , інваліда 3 групи за загальним захворюванням, та ОСОБА_4 .

Батько отримує пенсію, середній розмір якої складає 4464,54 грн. Матір відповідача є непрацездатною особою, має хронічні захворювання, отримує пенсію за віком, середній розмір якої складає 3390,00 грн. в місяць. Вказаних пенсій не вистачає на проживання, лікування і сплату комунальних послуг батьків відповідача, тому він в добровільному порядку надає кошти на утримання своїх батьків.

До того ж, відповідача має витрати кожного місяця на комунальні послуги, інтернет та мобільний зв`язок.

Як зазначила сама позивач в позовній заяві, вона навчається заочно у Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ), через навчання і проживання за кордоном вона не має власних коштів для самостійного матеріального забезпечення.

Проте позивач є повнолітньою, працездатною і має реальну можливість самостійно працювати як за кордоном, так і в Україні, у вільний від навчання час і заробляти грошові кошти на своє утримання.

Також позивач не повідомила суд про свій дохід і не надала доказів стосовно того, які грошові кошти вона отримує від держави Республіки Ірландії (соціальні виплати, безкоштовне проживання, медицину та ін.), як особа, яка отримала тимчасовий захист в Республіці Ірландія.

Крім того, як зазначено в долученій до позовної заяви квитанції від 28.11.2025 року, платником за навчання є ОСОБА_5 , а не особисто позивач.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач навчається в вищому навчальному закладі, що це навчання є платним і яка його вартість.

Частиною 2 статті 200 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Позивач не надала суду доказів про не можливість її утримувати матір`ю, з якою вона проживає в ОСОБА_6 . Не надала довідку про отримувані її матір`ю соціальні виплати від держави Республіка Ірландія, як особи, що отримала статус тимчасового захисту.

Тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.

Не погоджуючись із доводами. викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач надала відповідь на відзив (а.с.62-63).

У відповіді на відзив вказувала, що разом із позовною заявою нею були подані належні докази її навчання у закладі вищої освіти в Україні, а також підтвердження оплати навчання. Отже, твердження відповідача про відсутність доказів є безпідставними.

Також зазначала, що продовжує навчання, яке об`єктивно потребує значних витрат часу та істотно обмежує можливість повноцінної трудової зайнятості, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної підтримки. На даний час вона не має стабільного доходу від трудової діяльності та отримує лише соціальні виплати, що підтверджується банківськими виписками.

Обов`язкові витрати позивача є регулярними та підтверджуються документально, зокрема: оренда житла – 270 - 300 євро щомісячно; мобільний зв`язок - 20 євро; інші необхідні витрати для проживання та навчання.

У зв`язку з перебуванням під тимчасовим захистом в Ірландії, вона має право на отримання медичних послуг у межах державної системи охорони здоров`я на безоплатній основі, що виключає додаткові витрати на медичне обслуговування.

З урахуванням співвідношення доходів і витрат позивач не має реальної можливості самостійно забезпечувати своє утримання.

Щодо доводів відповідача про стан здоров`я його батьків, суду надано медичні документи лише щодо одного з батьків відповідача, тоді як щодо іншого подано лише загальні відомості про наявність хронічних захворювань без належного медичного підтвердження.

Крім того, відповідач не надав жодних належних доказів фактичного надання матеріальної допомоги своїм батькам, зокрема відсутні банківські перекази, квитанції або інші підтвердження регулярного утримання.

Також обидва батьки відповідача є працездатними та, за наявною інформацією, здійснюють трудову діяльність. Зокрема, батько відповідача працює у Микільському навчально-реабілітаційному центрі.

З врахуванням викладених обставин, позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 23 червня 2026 року задоволено клопотання позивача та відповідача про виклик в судове засідання та допит свідків.

Інші заяви по суті справи, клопотання учасники справи суду не подавали.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, в тексті позовної заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, уповноваживши адвоката Курило Н.В. представляти його інтереси в суді.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, заслухавши представника відповідача, показання свідків, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимоги необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26 червня 2006 року Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с. 5).

З 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 навчається в Полтавському державному аграрному університеті за заочною формою навчання. Термін навчання – з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2027 року.

Вказані обставини підтверджуються довідкою від 11 грудня 2025 року №1653, виданою Навчально-науковим інститутом економіки, управління, права та інформаційних технологій Полтавського державного аграрного університету (а.с. 6).

Згідно з ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст. 198 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.3 цієї статті право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проживає в Ірландії.

Потребу у матеріальній допомозі позивач обґрунтовує тим, що в неї відсутні кошти для самостійного матеріального забезпечення у зв`язку із навчанням та перебуванням за кордоном.

Разом з тим, у відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначено, що вона отримує соціальні виплати, а у зв`язку з перебуванням під тимчасовим захистом в Ірландії, має право на отримання медичних послуг у межах державної системи охорони здоров`я на безоплатній основі.

Також в позовній заяві вказано, що позивач отримує часткову матеріальну допомогу від матері, розмір якої недостатній для забезпечення її навчання.

В той же час, на підтвердження витрат у зв`язку із навчанням, позивач надає квитанцію про оплату навчання в сумі 20470,00 грн., згідно якої платником є ОСОБА_5 , а не позивач чи її матір (а.с.3).

Також позивачем не надано відомостей про її доходи, а також доказів відсутності отримання доходу від трудової діяльності, що б підтверджувало її дійсний матеріальний стан.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 навчається за заочною формою навчання, яка не виключає можливості її працевлаштування.

Тому позивачем не доведена та обставина, що вона потребує матеріальної допомоги, та що вона не має можливості працювати у зв`язку з навчанням.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів та наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно довідки №20 від 03 квітня 2026 року про доходи, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «УНПК «Ората», у період з листопада 2025 року по березень 2026 року розмір заробітної плати відповідача ОСОБА_2 складав від 20800,0 грн. до 27181,81 грн. (з урахуванням ПДФО) (а.с.46).

Тобто розмір його доходу є таким, що дозволяє надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання, у разі її потреби в такій допомозі.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21 січня 1984 року Новотагамлицькою сільською Радою Машівського району Полтавської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 49).

Як встановлено судом, батьки відповідача є пенсіонерами, що підтверджується довідками про доходи, згідно яких вони перебувають на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримують пенсію за віком (а.с.47-48).

Згідно довідки про доходи №5515 0724 3155 1526 від 04.04.2026 року ОСОБА_4 отримує пенсію в розмірі від 3323,00 грн. до 3725,00 грн., а згідно довідки про доходи №7222 6725 9132 1201 від 04.04.2026 року ОСОБА_3 отримує пенсію в розмірі від 4447,88 грн. до 4547,88 грн.

Крім того, батько відповідача, ОСОБА_3 , має третю групу інвалідності (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0848076 від 16.03.2017 року (а.с. 50-51).

Проте, та обставина, що батьки перебувають на утриманні відповідача, наявними у справі доказами не підтверджується.

Зокрема ОСОБА_3 , будучи допитаним судом в якості свідка, заперечив факт перебування на утриманні у відповідача, як і факт одержання від нього матеріальної допомоги.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт отримання матеріальної допомоги від ОСОБА_2 . Але її показання суд оцінює критично, оскільки, зазначаючи що вона потребувала матеріальної допомоги, та стверджуючи, що вона таку допомогу отримує від ОСОБА_2 , свідок в той же час повідомила, що вона про надання їй такої матеріальної допомоги не просила ні відповідача, ні її іншого сина – ОСОБА_8 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 також заперечував факт утримання відповідачем батьків.

З довідки про доходи ОСОБА_3 № 2 від 04 травня 2026 року вбачається, що батько відповідача дійсно працевлаштований за основним місце роботи до Микільського навчально-реабілітаційного центру Полтавського району Полтавської обласної ради, що суд також оцінює як доказ, який спростовує факт перебування його на утриманні відповідача ОСОБА_2 .

Іншими доказами та обставина, що на утриманні у відповідача перебувають його непрацездатні батьки, не підтверджується.

А враховуючи, що батько відповідача ОСОБА_3 спростував твердження відповідача про перебування на утриманні ОСОБА_2 , вказані доводи щодо перебування батьків на утриманні суд оцінює як спосіб захисту відповідача від пред`явлених позовних вимог.

Відповідачем, на підтвердження перебування на його утриманні батьків, до матеріалів справи долучено квитанції щодо оплати комунальних послуг (а.с.52-53, 55).

Проте, вказані докази суд також оцінює критично, оскільки ними підтверджується одноразова сплата 16 квітня 2026 року за комунальні послуги, які надавались за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому вказана сплата відбулася вже після звернення позивача з позовом до суду та після одержання відповідачем судової повістки та ухвали про відкриття провадження у справі.

За відсутності інших доказів надання матеріальної допомоги батькам, вказані докази суд також оцінює критично та як спосіб захисту відповідача від пред`явлених позовних вимог.

Таким чином, відповідач не довів відсутності у нього можливості надавати повнолітній доньці матеріальну допомогу.

Але, оскільки позивачем також не доведено, що у зв`язку з навчанням на заочній формі навчання вона потребує матеріальної допомоги від батьків, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки у справах про стягнення аліментів позивачі від сплати судового збору звільнені, судові витрати у справі необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 21.08.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова